Ситуаційні задачі

Задача № 1. Пацiєнт перебуває 7-й день повного лiкувального голодування з водою. Рiвень глюкози в кровi рiвний 3,1 ммоль/л, концентрацiя кетонових тiл в перелiку на ацетон = 95 мг/л (норма 20-40 мг/л), рН кровi 7,30.

За рахунок чого пiдтримується рiвень глюкози i змiнений показник концентрацiї Н⁺ iонiв?

Який дихальний коефiцiєнт слiд чекати у пацiєнта?

Який перiод голодування вiн проходить?

Задача № 2. При дослiдженнi плазми кровi у пацiєнта виявлено 46 г/л загального бiлка (норма 60-80 г/л), 20 г/л альбумiнiв (норма 35-50 г/л) та 24 г/л глобулiнiв (норма 25-35 г/л). Обчислити альбумiно-глобулiновий коефiцiєнт.

При яких патологiчних процесах можуть бути характерними виявленi змiни бiлкового складу плазми кровi?

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1. Визначити наявнiсть ацетонових тiл в сечi № 1 та № 2, зробити висновок, яка сеча належить голодуючій, а яка здоровiй собацi.

Хiд роботи. Наливають у двi пробiрки вiдповiдно по 5 мл сечi № 1 та № 2. Прибавляють по 15 крапель оцтової кислоти, по 1 мл 10% розчину нiтропрусиду натрiю. Далi обережно, по стiночкам пробiрки додають по 2 мл нашатирного спирту. В сечi, де є ацетоновi тiла, на мiсцi дотику двох рiдин утворюється фiолетове кільце.

Завдання 2. Дослiдити концентрацiю бiлка плазми кровi № 1 та № 2 по методу Фiллiпса та Ван-Слайка. Визначити, яка плазма кровi одержана у собаки з повним голодуванням, а яка у здорової тварини.

Принцип методу базується на тому, що вiдносна щiльнiсть плазми кровi залежить, головним чином, вiд концентрацiї бiлка в нiй. При зануреннi краплi плазми кровi у розчин мiдного купоросу, рiзної вiдносноi щiльностi, на її поверхнi на короткий час утворюється плiвка протеїната мiдi, через що крапля не розтiкається.

Хiд роботи. Дослiджувану плазму набирають у піпетку i краплями занурюють в розчин мiдного купоросу вiдносної щiльностi (вiд 1,015 до 1,035) з висоти 1 см. При падiннi з такої висоти крапля порушує поверхневу плiвку розчину, а потiм випливає або тоне, в залежностi вiд того, менше чи бiльше вiдносна щiльнiсть плазми в порiвнянi з вiдносною щiльнiстю мiдного купоросу. Якщо щiльнiсть плазми та купоросу рiвнi, крапля не тоне i не випливає, а нiбито "зависає" в розчинi.

Розрахунок концентрацii бiлкiв плазми проводять по формулi:

Б= 3730 х ( В-1,007),

де Б - концентрація бiлка, г/л

В - вiдносна щiльнiсть плазми

Розрахунок можна провести також по номограмi.

Рекомендована література

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. –К: Вища школа. –1995. – С. 325-337.

2. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н. Зайко. –Киев: Вища школа, -1985. –С. 294-304.

3. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н.Зайко и Ю.В.Быця, -К.: «Логос», - 1996. –С. 315-327.

Додаткова:

1. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и и ответах: Учебное пособие. – К.: Вища шк., - 2000. – С. 188-191.

2. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник. – М.: ГЭОТАР-МЕД., - 2002. – Т.1. – С. 301-311.

3. Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо, В.В. Новицкого. –Томск, 1994. –С. 188-200.