Модуль 1. Загальна патологія змістовний модуль 2. Типові патологічні процеси

Тема 11. Пухлини.

Актуальність теми: Патологія тканинного росту займає друге місце в світі по кількості захворювань та по летальності. Незважаючи на певні успіхи онкології, зменшити кількість онкологічних захворювань не вдається, що зумовлено, в першу чергу, збільшенням кількісті канцерогенних факторів зовнішнього середовища, подовженням тривалості життя, шкідливими звичками, успішним лікуванням інших захворювань.

Цілі заняття:

Загальна мета: знати характеристику основних видів порушень тканинного росту, загальні закономірності пухлинного процесу та особливості пухлинних клітин. Знати загальні властивості канцерогенних факторів та конкретні особливості фізичних, хімічних, біологічних факторів канцерогенезу. З’ясувати сутність стадій патогенезу – ініціації, промоції, прогресії, впливу пухлини на організм та механізми захисту організму від пухлин.

Конкретні цілі:

1. Знати загальні закономірності пухлинного росту та особливості пухлинних клітин.

2. Вивчити причини виникнення пухлин та відповідні експериментальні та клінічні підтвердження.

3. Вивчити стадії патогенезу пухлинного росту.

4. В експерименті ознайомитись з особливостями обміну вуглеводів в пухлинній тканині та ознаками морфологічного атипізму.

Необхідні базові знання та вміння:

1. Регуляція розмноження клітин.

2. Віруси і їх взаємодія з клітиною.

3. Поняття про протоонкогени і їх значення для клітини.

4. Роль імунної системи в протипухлинному захисті.

Основні питання теми

1. Загальна характеристика основних видів порушень тканинного росту (гіпоплазія, гіперплазія).

2. Визначення поняття «пухлина» та загальні закономірності пухлинного росту.

3. Види анаплазії та їх характеристика.

4. Етіологія пухлин та властивості канцерогенних факторів.

5. Фізичні канцерогени.

6. Хімічні канцерогени, їх класифікація.

7. Біологічні канцерогенні фактори.

8. Механізми пухлинної трансформації (стадія ініціації).

9. Стадія промоції, види промоторів пухлинного росту.

10. Механізми пухлинної прогресії.

11. Взаємодія пухлини і організму. Ракова кахексія.

Питання для самостійної позааудиторної роботи

1. Поняття автономності і аутокрінності пухлин

2. Біологічні особливості доброякісного і злоякісного росту пухлин

3. Експериментальне вивчення етіології і патогенезу пухлин: методи індукції, трансплантації, експлантації

4. Механізми природного протипухлинного захисту

5. Патофізіологічні основи профілактики і лікування пухлин

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

Перевірка рівня підготовки до заняття за допомогою тестів виконується в комп’ютерному класі.

Ситуаційні задачі

Задача № 1. У хворого 60 років діагностований рак сечового міхура. Хворий тривалий час працював на лакофарбовому заводі, пале.

Що можна сказати про можливі причини пухлини у хворого?

Задача № 2. Хвора 58 років страждає раком печінки. Яке дослідження допомагає встановити діагноз у цьому випадку? Який вид атипізму пухлинних клітин служить основою для діагностики у цьому випадку?

Задача № 3. Хворий 67 років страждає раком шлунка, зріст 178 см, вага 56 кг. Як позначається виснаження у хворого? Який механізм цього явища?

Задача № 4. У хворого 70 років, що страждає на рак тонкої кишки, виявлені метастази в печінці. Яка стадія пухлинного процесу у хворого? Який механізм цієї стадії? Назвіть найбільш вірогідні шляхи метастазування в данному випадку?

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1. Обстежити двi тканини на вмiст молочної кислоти. Зробити висновок: яка з них пухлинна, а яка нормальна.

Хiд роботи. Проби двох тканин роздiльно гомогенизують у фарфорових ступках. Здрiбнюють пестиком з товченим склом та додають 5 мл дистилiрованої води. Полученi гомогенiзати iз кожної тканини фiльтрують через бумажнi фiльтри у пробiрки з позначенням "1" та "2". У двох конiчних колбах з такими ж позначеннями готують реактив на молочну кислоту. Для цього у кожну колбу наливають по 20 мл дист. води, 10 мл 4% розчину фенолу i вносять по 1 краплi 10% розчину хлорного залiза. Рiдина набуває аметистового кольору. Далi у колбу наливають фiльтрат тканини, яку дослiджують. При знаходженнi у фiльтратi молочної кислоти аметистовий колiр переходить у жовто-зелений (реакцiя Уффельмана). Одержанi данi фiксують у протоколах. Роблять висновки.

Завдання 2. Вивчити самостiйно морфологічні особливостi пухлинної тканини (під малим збільшенням мікроскопа) та пухлинної клітини (під великим збільшенням мікроскопа).