Питання для самостійної позааудиторної роботи

1. Загальна етіологія захворювань печінки

2. Експериментальні моделі захворювань печінки

3. Недостатність екскреторної функції печінки, етапи порушення обміну жовчних пігментів

4. Зміни крові, сечі, калу та інші прояви головних видів жовтяниць

5. Жовчно-кам’яна хвороба (дисхолія), етіологія, патогенез, прояви

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

Перевірка рівня підготовки до заняття за допомогою тестів виконується в комп’ютерному класі.

Ситуаційні задачі

Задача № 1. У хворого виявлені слідуючі зміни: гіпербілірубінемія (переважає непрямий білірубін – 28,3 мкмоль/л), уробіліногенемія, стеркобілін- і уробіліногенурія (5,48 мкмоль/добу), гіперхолічний кал.

Визначити вид жовтяниці, для якої характерні такі порушення. Поясність їх патогенез.

Задача № 2.У хворого час згортання крові дорівнює 17 хвилинам, вміст протромбіну – 0,8 мкмоль/л, фібриногена – 3,2 мкмоль/л. Загальний білок – 48 г/л, альбуміни – 24 г/л. Для якого синдрому пошкодження печінки характерні такі зміни? Який їх механізм?

Задача № 3. У хворого виявлена гіпербілірубінемія (прямий білірубін - 6,7 мкмоль/л), білірубінурія, холемія, ахолія, гіперхолестеринемія (13 ммоль/л). Визначити вид жовтяниці, для якої характерні такі порушення. Поясніть патогенез спостерігаємих порушень.

Задача № 4. У хворого виявлена гіпербілірубінемія за рахунок прямого і непрямого білірубіну, в сечі – прямий білірубін, уробілін, жовчні кислоти, в калі – гіпохолія. Визначається також гіпохолестеринемія (1,2 ммоль/л), гіпопротеїнемія (загальний білок 30 г/л), пониження згортання крові.

Який вид жовтяниці у хворого? Який механізм указаних порушень?

Примітка. Нормальний білірубін сироватки крові:

Білірубін прямий (зв’язаний) - 0,86 - 5,1 мкмоль/л

непрямий (вільний) - 0,7 - 17,11 мкмоль/л

загальний - 1,7 - 20,5 мкмоль/л

Фібриноген (плазма крові) - 5,9 - 11,7 мкмоль/л

Протромбін (плазма крові) - 1,4 - 2,1 мкмоль/л

Холестерин (плазма крові) - 5,0 - 5,8 ммоль/л

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1. Йодна проба (проба Розiна) знайшла широке застосування зважаючи на її доступнiсть та простоту технiки. Як окисник використовують розчин Люголя (1 г йоду, 2 г калiя йодида та 300 мл дист.води) або 1% спиртовий р-н йоду. На 4-5 мл сечi наливають один iз вказаних реактивiв. При наявностi бiлiрубiну на межі двох рiдин з’являється зелене коло бiлiвердину.

Завдання 2. Проба з сульфатом мідi (проба Богомолова). До 10-15 мл сечi додають 2-3 насиченного р-ну сульфату мідi. Якщо з’являється помутнiння вiд утворившоїся гiдроокисi мідi, то додають декiлька краплин НСl до проясніння розчину. Через 5 хв. додають 2-3 мл хлороформу та струшують. При наявностi уробiлiна хлороформ забарвлюється у рожево-червоний колiр.

Рекомендована література

Основна:

4. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. –К: Вища школа. –1995. – С. 504-525.

5. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н. Зайко. –Киев: Вища школа, -1985. –С. 453-467.

6. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н.Зайко и Ю.В.Быця, -К.: «Логос», - 1996. –С. 500-522.

Додаткова:

4. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навчальний посібник / видання друге. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – С. 402-419.

5. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник. – 3-е изд. – М.: ГЭОТАР-Медиа., - 2006. – Т.2. – С.273-290.

6. Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо, В.В. Новицкого. –Томск, 1994. –С. 377-385.