Питання для самостійної позааудиторної роботи

1. Загальна етіологія та патогенез розладів системи травлення

2. Розлади апетиту. Анорексія

3. Виразкова хвороба шлунку. Фактори ризику, теорії ульцерогенезу

4. Панкреатичний шок та його клінічні прояви

5. Експериментальні моделі патології травлення

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

Перевірка рівня підготовки до заняття за допомогою тестів виконується в комп’ютерному класі.

Ситуаційні задачі

Задача № 1. Хворий 45 років скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів. Загальний захворювань не виявлено. При осмотрі – гіперемія ясен, при надавлюванні – гноєтечія з зубоясневих кишень.

Який патологічний процес спостерігається у хворого? Який механізм основних симптомів?

Задача № 2. Хворий 56 років поступив в стаціонар з приводу масивної шлункової кровотечі. Виразковий анамнез відсутній. Тривало приймав саліцилати. Аналіз крові: Hb - 80 г/л, Ер – 2,8 Т/л.

Чим може бути обумовлена шлункова кровотеча? Поясніть механізм патологічного процесу.

Задача № 3. У хворого 58 років скарги на сильний розпираючий біль в надчеревній області підперезуючого характеру, нудоту, блювання. Симптоми виникли після вживання алкоголю з жирною їжею.

Яке захворювання можна припустити в данному випадку? Який механізм патологічного процесу?

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1.Вивчити еміграцію лейкоцитів в порожнину рота в нормі та при впливі лікувальних речовин.

Принцип метода: заключається у послідовному промиванні досліджуваних ділянок слизової оболонки однаковою кількістю фізіологічного розчину з наступним вивченням кількісті лейкоцитів, що виділились в останній порції промивних вод. Еміграція лейкоцитів вивчається по методу проф. М.А. Ясиновського в модифікації проф. О.І. Сукманського та соавт.

Хід роботи. Проводять послідовно 4 полоскання рота 4-мя порціями фізіологічного розчину по 10 мл кожна (кожне полоскання по 50 зполаскиваючих рухів за 30 сек.). Після 5-хвилинної перерви роблять 5-е полоскання (рівно 30 сек) та збирають змивні води в пробірку № 1. Потім без перерви роблять 6-е полоскання (50 полоскань за 30 сек) та змивні води збирають в пробірку № 2. Підрахунок виділенних лейкоцитів проводять в камері Фукс-Розенталя. Для цього краплю змивних вод з пробірки №1 (що вміщують лейкоцити, які емігрували за 5,5 хв.) пипеткою поміщують в рахункову камеру та проводять підрахунок числа клітин в одній камері під малим збільшенням мікроскопу. Змивні води з пробірки №2 вміщують лейкоцити, які емігрували за 30 сек. Їх розрахунок проводять аналогічним способом.

1. Формула розрахунку першої порції змивних вод (проба № 1)

_А= Х * 10000 , де: Х - число лейкоцитів в сітці камери Фукс-Розенталя.

^3,2 10000 - число мм³ в 10 см­³ (мл);

3,2 – об’єм камери в мм³.

2. Формула розрахунку другої порції змивних вод (проба № 2)

_Б= V * 10000 , де: V – число лейкоцитів в сітці камери Фукс-

3,2 Розенталя

3. Еміграція інтегральна: _{Еі =} А .

5,5

4. Еміграція подразнення: Е_п = Б * 2 .

5. Еміграція покою: _{Е пок =} А – Б

5

Примітка: в нормі за 1 хвилину в ротову порожнину емігрує 200-300 тисяч лейкоцитів.

Завдання 2. Вивчити еміграцію лейкоцитів після впливу лікувальних речовин (амідопиріну та саліцилата натрію) з метою вивчення хемотаксичної здатності лейкоцитів.

а) проводять одне полоскання рота розчином амідопирину (10 мл) в концентрації 1:10000 (50 полоскальних рухів за 30 сек.). Після 5-ти хвилинної перерви дослідження проводять згідно методу, який даний в завданні №1.

б) аналогічно проводять дослід після полоскання саліцилатом натрію.

Завдання 3. Провести дослiдження проб шлункового соку (базальна та стимульована пентагастрином секрецiя). Проби шлункового соку вiдзначають номерами. По висновкам дослiдження роблять висновок про нормальну чи патологiчно змiнену секрецiю.

Визначення концентрацii НСl. Принцип методу – титрування проб шлункового соку 0,1 нормальним розчином NaОН в присутностi фенолфталеїна (в кислому середовищi вiн безкольоровий, в луженому - розовий).

Хід роботи. До 5 мл. шлункового соку додають 1-2 краплi 1% розчину спиртового розчину фенолфталеiну та титрують NаОН до появи розового кольору. Для пiдрахунку концентрацiї cоляної кислоти в ммоль/л кiлькiсть мл NаОН, що пiшов на титрування 5 мл шлункового соку помножують на 20. В нормi у здорової людини при базальнiй секрецiї концентрацiя соляної кислоти у середньому дорiвнює 45-50 ммоль/л, при стимульованiй секрецiї пентагастрином - в середньому 100 ммоль/л; кiлькiсть шлункового соку в нормi при базальнiй секрецiї дорiвнює в середньому 50-60 мл/годину, при стимульованiй пентагастрином - 200-220 мл/год.

Завдання 2. На вiдповiдних данних про концентрацiю соляної кислоти у шлунковому соку отриманих в дослiдi № 1 та об’єму секрецiї, пiдраховують дебiт соляної кислоти (абсолютна кiлькiсть соляної кислоти за одиницю часу (година) в ммоль/год).

Дебiт соляноi кислоти обчислюсться по формулi:

_{Д НСl (ммоль год.)=} V * E _,

1000

де V – об’єм данної порцiї шлункового соку, отриманної за одиницю часу (мл/год);

Е - концентрацiя соляної кислоти (ммоль/л).

В нормi дебiт соляної кислоти при базальнiй секрецiї дорiвнює 2,5-3 ммоль/год, при стимуляцiї пентагастрином - 17-22 ммоль/год.

Примiтка. Для проби шлункового соку, в котрому знайдена пiдвищенна концентрацiя соляної кислоти, обсяг базальної секрецiї дорiвнює 150 ммоль/ год, а обсяг максимальної секрецiї дорiвнює - 260 мл/ год.