Основні питання теми

1. Еміграція лейкоцитів, стадії та механізми.

2. Етапи еміграції лейкоцитів. Краєве стояння лейкоцитів. Клітинна послідовність еміграції лейкоцитів і її значення.

3. Фагоцитоз, визначення, види.

4. Стадії фагоцитозу. Незавершений фагоцитоз.

5. Визначення проліферації, її стимулятори.

6. Механізми проліферації. Значення проліферації.

7. Хронічне запалення. Загальна характеристика, особливості системних і місцевих проявів.

8. Класифікація запалення. Роль реактивності в запаленні.

9. Значення імунних процесів в запаленні. Запалення та алергія.

10. Нейрогенна та гормональна регуляція запалення.

11. Принципи протизапальної терапії.

Питання для самостійної позааудиторної роботи

1. Фактори хемотаксису, їх види

2. Механізми руйнування фагоцитованого об’єкта

3. Загальні прояви запалення

4. Особливості патогенезу хронічного запалення

5. Біологічне і кліничне значення запалення

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

Перевірка рівня підготовки до заняття за допомогою тестів виконується в комп’ютерному класі.

Ситуаційні задачі

Задача № 1. У хворих А та Б iз плевральної порожнини грудної клiтки була вiдкачена рiдина. Аналiз виявив, що у хворого А рiдина має вiдносну щільність 1,023; мiстить 5 % бiлка; альбумiно-глобулiновий коефiцiєнт =1,2; загальна кiлькiсть клiтин 4 тис. у 1 мл; актуальна реакцiя (рН) = 6,2; концентрація iонiв калiю =20 мекв/л. У хворого Б рiдина має вiдносну щільнiсть 1,010; мiстить 2% бiлка, альбуміно-глобулiновий коефiцiєнт = 2,8; загальна кiлькiсть клiтин 80 у 1 мл; актуальна реакцiя (рН) - 7,4; концентрація iонiв калiю - 5 мекв/л.

Як називають i що собою являють рiдини у хворих А та Б? Пояснiть механiзм формування рiдин.

Задача № 2. У хворих А i Б в результатi дiї подiбних етiологiчних факторiв виник запальний процес. Хворий А страждає синдромом Iценко-Кушинга (гiперпродукцiя корою надниркових залоз глюкокортикоїдiв); хворий Б страждає хворобою Аддiсона (недостатнiсть наднирникових залоз).

Який характер буде мати запалення у хворих А i Б та чому?

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1. Дослiдити процес фагоцитозу еритроцитiв жаби макрофагами з черевноi порожнини щура.

Принцип методу основанний на розвитку гострого асептичного запалення в черевнiй порожнинi щура при введеннi м’ясопептонного бульйону i фагоцитозi еритроцитiв макрофагами ексудату.

Хiд роботи. За добу до заняття щуру (морськiй свинцi) в черевну порожнину вводять 8-10 мл стерильного м’ясопептонного бульйону, причиняючого асептичне запалення черевини з накопиченнням ексудату. За годину до заняття вводять у черевину 5 мл теплого стерильного фiзiологiчного розчину для розбавлення ексудату. На початку дослiду пiдготовленнiй тваринi вводять 3 мл 3% сумiшi еритроцитiв жаби, пiдiгрiтої до температури 38 °С. Через 15 і 30 хв. пiсля введення еритроцитiв з черевної порожнини щура набирають шприцем по 1 мл ексудату. Готовлять мазки, фарбують їх по методу Паппенгейма. Мазки мiкроскопують пiд малим збiльшенням мiкроскопу (80х), потiм пiд великим збiльшенням (400х) i пiд iмерсiєю (900х).

Видiлити стадiї фагоцитозу, замалювати.

Методика забарвлювання мазкiв: на висушений мазок наносять 8-10 крапель фарби Май-Грюнвальда i злегка колихають мазок на протязi 3 хв. Через 3 хв. добавляють таку ж кiлькiсть води нейтральної реакцiї i фарбують на протязi 1-3 хв. Пiсля чого фарбу зливають i наливають на мазок фарбу Романовського-Гiмза.Через 10-15 хв фарбу зливають, мазок промивають пiд струмочком води, просушують, мiкроскопують.