Ситуаційні задачі

Задача № 1. При дослiдженнi процесу запалення на препаратi брижi жаби шляхом мiкроскопiї виявлено розширення венул, капiлярiв та артерiол, збiльшення числа функцiонуючих капiлярiв, зменшення швидкостi кровообігу iз значною агрегацiєю еритроцитiв у капiлярах та венулах. В окремих венулах вiдмiчається маятникоподібний рух кровi.

Вказати, яка стадія мiсцевих розладiв кровообiу має мiсце у данному випадку i пояснiть механiзм їх виникнення.

Задача № 2. У хворого на шкiрi бедра виявлено мiсцеве почервонiння, припухлiсть, пiдвищення температури, бiль при пальпацiї та русi, тургор шкіри підвищений.

Про який патологiчний процес можуть свiдчити цi ознаки? Назвiть їх по-латинi, пояснiсть механiзм виникнення цих ознак?

Задача № 3. У хворих А та Б iз плевральної порожнини грудної клiтки була вiдкачена рiдина. Аналiз виявив, що у хворого А рiдина має вiдносну щільність 1,023; мiстить 5 % бiлка; альбумiно-глобулiновий коефiцiєнт =1,2; загальна кiлькiсть клiтин 4 тис. у 1 мл; актуальна реакцiя (рН) = 6,2; концентрація iонiв калiю =20 мекв/л. У хворого Б рiдина має вiдносну щільнiсть 1,010; мiстить 2% бiлка, альбуміно-глобулiновий коефiцiєнт = 2,8; загальна кiлькiсть клiтин 80 у 1 мл; актуальна реакцiя (рН) - 7,4; концентрація iонiв калiю - 5 мекв/л.

Як називають i що собою являють рiдини у хворих А та Б? Пояснiть механiзм формування рiдин.

Задача № 4. У хворих А i Б в результатi дiї подiбних етiологiчних факторiв виник запальний процес. Хворий А страждає синдромом Iценко-Кушинга (гiперпродукцiя корою надниркових залоз глюкокортикоїдiв); хворий Б страждає хворобою Аддiсона (недостатнiсть наднирникових залоз).

Який характер буде мати запалення у хворих А i Б та чому?

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1. Обстежити двi тканини на вмiст молочної кислоти. Зробити висновок: яка з них пухлинна, а яка нормальна.

Хiд роботи. Проби двох тканин роздiльно гомогенизують у фарфорових ступках. Здрiбнюють пестиком з товченим склом та додають 5 мл дистилiрованої води. Полученi гомогенiзати iз кожної тканини фiльтрують через бумажнi фiльтри у пробiрки з позначенням "1" та "2". У двох конiчних колбах з такими ж позначеннями готують реактив на молочну кислоту. Для цього у кожну колбу наливають по 20 мл дист. води, 10 мл 4% розчину фенолу i вносять по 1 краплi 10% розчину хлорного залiза. Рiдина набуває аметистового кольору. Далi у колбу наливають фiльтрат тканини, яку дослiджують. При знаходженнi у фiльтратi молочної кислоти аметистовий колiр переходить у жовто-зелений (реакцiя Уффельмана). Одержанi данi фiксують у протоколах. Роблять висновки.

Рекомендована література

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. –К: Вища школа. –1995. – С. 181-265; 325-352.

2. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н. Зайко. –Киев: Вища школа, -1985. –С. 162-238; 294-321.

3. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н.Зайко и Ю.В.Быця, -К.: «Логос», - 1996. –С. 163-253; 315-343.

Додаткова:

Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и и ответах: Учебное пособие. – К.: Вища шк., - 2000. – С. 120-181; 188-191.

Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник. – М.: ГЭОТАР-МЕД., - 2002. – Т.1. – С. 142-244; 586-623. Т.2. – С. 195-214.

Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо, В.В. Новицкого. –Томск, 1994. –С.135-192; 245-267.