Основні питання теми

1. Загальна характеристика порушень кислотно-основного стану (КОС).

2. Ацидози, визначення поніття, класифікація, основні лабораторні критерії.

3. Газовий ацидоз: причини і механізми розвитку, клінічні прояви.

4. Негазові ацидози: причини і механізми розвитку.

5. Взаємозв’язок між кислотно-основним станом і порушеннями електролітного обміну.

6. Алкалози, визначення поняття, класифікація, основні лаборатоні критерії.

7. Газовий алкалоз: причини і механізми розвитку, клінічні прояви.

8. Негазові алкалози: причини, механізми розвитку. Клінічні прояви.

Питання для самостійної позааудиторної роботи

1. Патологічні зміни в організмі при порушеннях кислотно-основного стану

2. Роль буферних систем крові в механізмах компенсації порушень КОС

3. Роль системи зовнішнього дихання і нирок в механізмах компенсації порушень КОС

4. Зміни лабораторних показників крові при ацидозах і алкалозах

5. Патогенетичні принципи терапії ацидозів і алкалозів

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

Перевірка рівня підготовки до заняття за допомогою тестів виконується в комп’ютерному класі.

Ситуаційні задачі

Задача № 1. У пацiснта концентрацiя гiдрокарбонату (НСО^-) у плазмi кровi складає 13 ммоль/л ( N = 20-25 ), а рiвень рСО₂ =50 мм рт.ст. ( N = 35-45). Яка форма порушення кислотно-основноi рiвноваги має мiсце у хворого?

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1. Вивчити роль нирок та амоніогенезу у компенсацiї порушень кислотно-основної рiвноваги.

Принцип методу: кислi продукти сечi нейтралiзують 0,1 % розчином NаОН i по кiлькостi лугу, який пiшов на нейтралiзацiю, визначають кислотнiсть сечi. Далi до нейтралiзованої сечi додають формальдегiд, який вiдщеплює вiд амонiйних солей i зв’язує амiак. Пiсля цього, кислоти, якi вивiльнились,знову титрують 0,1% розчином NаОН. Кiлькiсть NаОН, яка пiшла на титрування, дорiвнює кiлькостi амiаку, що виводиться з органiзму у виглядi амонiйних солей.

Хiд роботи. 10 мл сечi № 1 та № 2 переносять в окремi колби, додають по 1-2 краплi фенолфталеїну та титрують 0,1% розчином NаОН до рожевого забарвлення. Розраховують кислотнiсть на 100 мл, що вiдповiдає концентрацiї Н⁺ iонiв у ммоль/л. Далi до вiдтитрованої (нейтралiзованої) сечi № 1 та № 2 додають по 2 мл формалiну, ретельно змiшують та знову титрують 0,1% розчином NаОН. Розраховують кiлькiсть амiаку, що видiлився у виглядi солей амонiю з 100 мл сечi за формулою:

_Х= 17 х 0,1 х 100 х А _{= 17 х А, де}

¹⁰

А - кiлькiсть мл NаОН,яка пiшла на титрування 10 мл сечi

пiсля додання формальдегiду.

Роблять висновок про роль нирок та амоніогенезу у компенсацiї порушень кислотно-основної рiвноваги. На основi одержаних даних визначають, яка сеча належить тваринi з експериментальним цукровим дiабетом, а яка здоровiй тваринi. Роблять висновки про механiзм та форму розвитку ацидозу при цукровому дiабетi.