Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАКТИЧКА ПАТ ФИЗИОЛОГИЯ.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
4.03 Mб
Скачать

Ситуаційні задачі

Задача №1. Хворий 25 років скаржиться на біль в горлі при ковтанні. Температура тіла 39,4°С, міндаліни збільшени, гіпереміровані, нальотів немає. Аналіз крові: гемоглобін 130 г/л, еритроцити 4,5 Т/л; КП 0,9; лейкоцити 13 Г/л, базофіли 0%, еозинофіли 7%, паличкоядерні 11%, сегментоядерні 60%, лімфоцити 19%, моноцити 3%.

Оцінити лейкоцитарну формулу. Розрахуйте індекс зсуву ядер нейтрофілів. Визначте тип ядерного зсуву. Для якого патологічного процесу характерні зміни лейкоцитарної формули, їх механізм?

Задача № 2. У хворого 40 років після лікування антибіотиками пневмонії в аналізі крові: гемоглобін 106 г/л, еритроцити 3,5 Т/л; лейкоцити 1 Г/л; базофіли 0%, еозинофіли 0%, паличкоядерні 8%, сегментоядерні 10%, лімфоцити 80%, моноцити 2%, ШОЕ 30 мм/год. Який клініко-гематологічний синдром розвинувся у хворого? Який його механізм?

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Дослiдження виконується на щурi з гострим запаленням (асептичний процес), яке визване введенням (пiд шкiру стегна) за три доби до заняття стерильної емульсiї скiпiдару в рослиннiй олiї (1:2) у дозi 0,5 мл.

Завдання 1. Визначити кiлькiсть лейкоцитiв в кровi тварини з експе- риментальним гострим запаленням.

Хiд роботи. Із хвостової вени щура набирають в лейкоцитарний меланжер кров до вiдмiтки 0,5 i розводять 3% розчином оцетової кислоти (розведення в 20 разiв). Затискують кiнці меланжеру великим i среднiм пальцями руки, енергiйно струшують 30-40 сек. Старанно притирають покровне скло до появи кiлець Ньютона, заповнюють розведеною кров’ю камеру Горяєва.

Лейкоцити підраховують в усіх великих квадратах камери Горяєва. Розрахунок проводять на 1 л крові по формулi:

Л = а х 5 х 107

Л - шукана кiлькiсть лейкоцитiв,

а - кількість лейкоцитів в камері Горяєва.

Завдання 2. Пiдрахувати лейкоцитарну формулу у мазках хворих гострим запаленням. Визначити абсолютну кiлькiсть кожного виду лейкоцитiв в 1 л кровi.Обчислити iндекс ядерного зсуву нейтрофiлiв кровi.

Нанести на мазок краплю iмерсiйного масла i за допомогою iмерсiйного об’єктиву вивчити мазок. Пiдрахувати 100 лейкоцитiв, вивести лейкоцитарну формулу.

Завданя 3. Аналiз гемограми з патологiчними змiнами бiлої кровi.

Розгляд гемограми (загального аналізу крові) має на меті проаналізувати кожний показник гемограми, узагальнити всі виявлені в гемограмі зміни та зробити висновок про тип патологічного процесу або про хвороби, для яких вона характерна.

  1. При проведенні аналізу всіх показників гемограми слід поряд з показником зазначити „норма” (якщо показник без змін) або зазначити зміну показника.

  2. При зазначенні змін необхідно указувати загально прийняті назви цих змін. Наприклад, при збільшенні кількості еритроцитів зазначити – еритроцитоз, кольорового показника – гіперхромія, лейкоцитів – лейкоцитоз, базофілів – базофілія, еозинофілів – еозінофілія, нейтрофілів – нейтрофільоз, лімфоцитів – лімфоцитоз, моноцитів – моноцитоз, тромбоцитів – тромбоцитоз, ретикулоцитів – ретикулоцитоз. При зменшенні цих показників, відповідно, еритропенія, гіпохромія, лейкопенія, еозінопенія, нейтропенія, лімфоцитопенія, моноцитопенія, тромбоцитопенія, ретикулоцитопенія.

  3. Якщо зміна показника (гемоглобін, юні, паличкоядерні, сегментоядерні, ШОЕ) специфічної назви не має, то зазначити „підвищено” або „знижено”.

  4. Якщо в гемограмі є клітини, які у здорової людини відсутні (наприклад, мієлобласти, мієлоцити, лімфобласти, мегалоцити та ін.), то зазначити – „з’явились”.

  5. В гемограмі вказані тільки окремі форми нейтрофілів (мієлоцити, юні, паличкоядерні, сегментоядерні). Тому необхідно визначити загальну кількість нейтрофілів, та оцінити їх вміст.

  6. Необхідно розрахувати кольоровий показник за формулою:

. Hb в г/л * 3 .

перші три цифри еритроцитів

  1. Розрахувати індекс ядерного зрушення нейтрофілів (ІЯЗН) за формулою:

м + ю + п

с

та визначити наявність зрушення та вказати його вид (вліво, вправо), при зрушенні вліво – різновиди цього зрушення (регенеративне, гіперрегенеративне, дегенеративне, регенеративно-дегенеративне), а при регенеративному зрушенні вліво також його ступінь. При підозрі на хронічний мієлолейкоз не має сенсу розраховувати ІЯЗН, тому що зазначені в гемограмі клітини, такі як мієлоцити, це пухлинні (лейкозні) клітини, а не молоді клітини мієлоїдного ряду.

  1. Кількість окремих видів лейкоцитів (базофілів, еозинофілів, нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів) в гемограмі зазначена у відсотках, тобто в відносних показниках. Ми повинні бачити за відсотками абсолютну кількість клітин окремих видів лейкоцитів (тому що функцію виконують клітини) і вміти відрізняти абсолютне і відносне підвищення (або зниження) окремого виду лейкоцитів. Наприклад, при частому неспецифічному запаленні підвищується продукція нейтрофілів у кістковому мозку і вихід їх в кров – тому підвищується відносний та абсолютний їх вміст в крові (абсолютний нейтрофільний лейкоцитоз). Кількість клітин лімфоцитів в крові не буде змінюватися, але відсоткове співвідношення зменшиться (відносна лімфоцитопенія). З цього видно, чому необхідно приділяти основну увагу абсолютним змінам, а не відносним. В наведеному прикладі відносна лімфопенія не означає пригнічення лімфопоезу. Абсолютне збільшення одного виду лейкоцитів, яких багато в крові (це стосується, в першу чергу, нейтрофілів і лімфоцитів) завжди веде до відносного зменшення іншого виду, і навпаки, абсолютне зменшення одного виду – до відносного підвищення іншого. Тому треба розпізнавати абсолютну зміну (збільшення або зменшення) якогось виду лейкоцитів та шукати причину цієї зміни.

  2. При наявності невластивих нормальній гемограмі елементів оцінити їх значення (наприклад, тільця Жоллі та кільця Кебота – залишки ядерної субстанції в клітинах червоної крові при мегалобластичному типі кровотворення).

  3. В гематологічному висновку узагальнити всі виявлені в гемограмі зміни (анемія з її характеристикою, лейкоцитоз, лейкопенія, лейкоз та ін.).

  4. В клінічному висновку вказати тип патологічного процесу (наприклад, гострий запальний процес, В12-фолієводефіцитна анемія, алергія, гоcтрий мієлобластний лейкоз та ін.) При написанні висновку орієнтуватися на слідуючу форму: «На основі наявності в гемограмі таких-то змін (перелікувати в порядку важливості для підтвердження Вашого висновку) можливо думати про наявність такого-то процесу».