3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій.

1.Теоретична основа.

Із допомогою цього методу визначається термін, протягом якого інвестор може отримати назад внесені ним гроші. Цей метод був дуже поширеним у 70-і роки у більшості країн світу, але і нині він досить активно застосовується на практиці, особливо тоді, коли необхідно швидко проаналізувати ефективність невеликих за мас­штабом проектів. Звичайно цей метод використовують для порівнян­ня альтернатив вкладення засобів. Окрім того, його можна застосову­вати у тому разі, коли обсяги інвестицій незначні і недоцільно прово­дити складні розрахунки та дослідження для пошуку ЧСВ.

Цікаво, що цей метод є єдиним методом оцінки ефективності інвестицій, при якому можна не враховувати вартість залученого робочого капіталу. Це пов'язано з тим, що у будь-який час, коли припиняється здійснення інвестицій (або вони скуповуються), можна відразу повернути задіяний робочий капітал. Проте, цей метод не­можливо застосувати під час проведення розрахунку дисконтованого ППВІ.

363

Інвестиційний аналіз капіталовкладень

2. Практичне застосування.

Приклад. Візьмемо вже наведений приклад із проблемою вибору одного з двох станків. Як ми пам'ятаємо, їх грошовий потік був виражений таким чином:

Станок 1 Станок 2

Витрати 20 000 25 000 Річна економія:

рік 1 4 000 8 000

рік 2 6 000 6 000

рік 3 6 000 5 000

рік 4 7 000 6 000

рік 5 6 000 8 000

Для першого станка ППВІ становить приблизно 3,6 року, а для другого - 4. Як бачимо, 1-й варіант у даному разі є оптимальнішим.

3. Переваги та недоліки.

До переваг цього методу можна віднести такі характеристики:

• простота у застосуванні. Якщо розрахунок ВНР може проводити тільки підготовлений фахівець, то ППВІ легко розраховується і навіть не дуже кваліфікованим персоналом. Окрім цього, результати таких розрахунків будуть зрозумілими для більшості працівників підприємства;

• можливість оцінити доцільність проекту з погляду його ліквідності, тобто визначити, як швидко він зможе повернути вкладені у нього кошти. Це також дозволяє оптимізувати структуру капіталу тоді, коли підприємство відчуває брак засобів для подальших капітало­ вкладень;

• можливість автоматичного відбору менш ризикованих проектів (з погляду терміну їх реалізації). Очевидно, що чим далі реалізується проект, тим він ризикованіший. Вибираючи проект з найкоротшим терміном існування, ми зменшуємо свій ризик;

• можливість провести розрахунки тільки для того періоду, протягом якого доцільно реалізовувати проект.

Серед недоліків цього методу такі:

• неврахування фактору часу (вихід із ситуації - можливість викори­ стання методу дисконтованого періоду повернення вкладених інвес­ тицій);

364 Розділ 19 я

і, а поліп-

• основна мета - не максимізація вартості майна акціонерів, а поліп­ шення ліквідності;

• неврахування надходжень після закінчення терміну реалізації проекту;

• складність інтерпретації даних під час прийняття рішення про інвестування (чи неінвестування) проекту, а також вирішення, під який відсоток можна залучити капітал для реалізації проекту. Тому недоцільно застосовувати його у сукупності з іншими методами (насамперед ЧСВ);

• у разі, коли вкладення коштів відбувається не тільки на першому етапі реалізації проекту, але й у середині проекту, важливо визначити, який термін вважати періодом повернення інвестицій і який момент буде початковим для його розрахунку.