1. Міжнародні товарні біржі

Поняття біржі. Товарна біржа - це ринок масових, якісно рівноцінних товарів, на які угоди здійснюються без їх наявності. Біржова торгівля дає змогу концентрувати попит і пропозицію на товари в певних географічних пунктах без обов'язкового завозу туди товарів. На товарних біржах продаються тільки т.зв. біржові товари, які в масовій кількості однорідні. Партії товарів при цьому можуть бути легко замінені: бавовна, каучук, цукор, зернові, шовк, шерсть, кольорові метали, нафта, соєві, бобові, масло, кава, жива худоба, апельсиновий сік і т.д.

Технічних товарів на біржі нема, бо це якісно різнорідні товари, для яких характерна швидка зміна моделей.

Біржові товари продаються та купуються без огляду за зразком чи на основі якісних характеристик, відомих покупцю чи продавцю. Тому в результаті угоди відбувається перехід із рук у руки не товару, а документа, що підтверджує власність на товар, тобто кон­тракту.

Цікавий і такий факт: етимологія слова «біржа» пов'язана з торгівлею. Вона бере початок від латинського слова «бурса», що означає «шкіряний гаманець». Термін отримав прописку у голланд­ському місті Брюгге, що відомий як один із найбільших торгових центрів півночі Європи. Його недарма називали «маклером христи­янських міст» - тут розташовувалась біржа.

144

Розділ 8

Термін «біржа» пов'язаний з ідентичною назвою площі біржо­вих зборів у Брюгге, на якій стояв дім, що належав роду Ван дер Бурсе. У нього був герб - три шкіряних гаманці (тер бурсс).

Подальше повсюдне використання слова «біржа» зумовлене, очевидно, тим, що воно означало як «шкіряний гаманець», так і в переносному значенні грошові суми взагалі. Перша товарна біржа (хлібна) виникла в Амстердамі в XVII ст.

Загалом у світі існує два типи біржі - товарна та фондова. Якщо товарна біржа - це постійно діючий оптовий ринок однорідних товарів, то на фондовій біржі обертаються цінні папери й іноземна валюта.

Далі йтиметься про міжнародну товарну біржу, оскільки в ній найповніше виражений зовнішньоекономічний аспект діяльності.

Слід зазначити, що товарна біржа - це породження капіталіс­тичної вільної конкуренції. З розвитком госмонополістичних тенден­цій значення біржі трохи знизилось. Поступово багато колишніх біржових товарів, як, наприклад, вугілля, чорні метали, перестали бути об'єктом біржового продажу. Продаж хліба, кави, какао та деяких інших товарів став об'єктом сильного державного втручан­ня, а також впливу міжнародних товарних угод. І все ж сьогодні на біржу припадає 15-20% усього капіталістичного товарного експор­ту. Характерно, що хоч велика кількість товарів продається поза біржею, проте їхні ціни визначаються за котируванням відповідних товарних бірж, яке публікується у біржових бюлетенях та масовій пресі, наприклад, «Нью-Йорк тайме». Але щодо багатьох біржових товарів діяльність бірж перебуває під фактичним контролем монопо­лістичних об'єднань, тому ціни нерідко не визначаються як результат вільної гри попиту та пропозиції, а диктуються монополіями.

Найбільші світові біржі:

• «Чикаго Борд оф Трейд» концентрує 30% всього обсягу біржової торгівлі СІЛА (оборот - близько 500 млрд.дол. на рік), основні товари: золото, срібло, зернові, сік, боби.

• «Чикаго Меркенталь» зосереджує 20% біржової торгівлі країни (оборот - понад 250 млрд. на рік), основні товари: свинина, жива худоба, картопля, яйця;

• «Нью-Йоркські біржі» охоплюють 20% біржової торгівлі США (оборот - більше 260 млрд.дол. на рік), основні товари: кава, цукор, шерсть, дорогоцінні метали, картопля, бавовна, апельсиновий сік.

Організація діяльності міжнародних товарних ринків 145

На біржі США, Англії та Японії припадає 90% усіх біржових операцій.

У країнах, що розвиваються, через недостатність капіталу біржо­ва торгівля не розвинута (за винятком Сингапуру). Така ж ситуація і в країнах СНД, у т.ч. в Україні.

Основні ознаки міжнародних бірж:

• ціни світового ринку;

• товари - активні суб'єкти міжнародної торгівлі;

• вільний валютний і податковий режим торгівлі (як правило).

Необхідно виділити три важливих аспекти діяльності біржі -юридичний, організаційний і економічний.

Юридичний аспект. Йдеться про існування офіційно зареєстрованого об'єднання у формі акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять капіталовкладники, комерційні посередники, котрі використовують як спільне у власності, так і орендоване майно. У країнах зі зрілою ринковою економікою звичайно в акціонерному товаристві (компа­нії) майно стає неподільною власністю товариства, а у товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) - пайовим капіталом, який можна повертати учасникам як у грошовій, так і в натуральній формі. Економічна основа такої відмінності полягає в тому, що біржі, які організовуються у вигляді акціонерних товариств, звичайно створюються для розширення справи і повинні реінвестувати частину отриманого прибутку, котрий утворюється зі спільно заробленого акціонерами доходу, що не надходить у розподіл за дивідентами і таким чином перетворюється на неподільну власність товариства як юридичної особи.

Біржі з недостатнім вихідним капіталом найчастіше реєстру­ються як товариства з обмеженою відповідальністю, що означає необхідність розподілу більшої частини прибутку між учасниками. У такому разі відбувається нарощування індивідуальних паїв, які при ліквідації товариства чи при виході з нього передаються кожному або в грошовій, або у натуральній формі, або в обох одночасно. Така принципова схема, котрої у нашій країні, однак, дотримуються досить рідко.

По відношенню до загального біржового майна усі члени біржі виступають співвласниками чи співкористувачами, одночасно зали­шаючись кінцевими власниками внесених вкладів і, що найважливі­ше, доходів, які отримуються. Вони становлять колектив у західних

147

Організація діяльності міжнародних товарних ринків

1 З

146

Розділ 8

країнах найчастіше фізичних (іноді юридичних) осіб, тобто окремих громадян (чи організацій), які отримують торговий прибуток у специ­фічній формі - комісійних, біржових і брокерських зборів.

Організаційний аспект. Товарна біржа - це торгове місце особливого типу, де сходяться покупець і продавець або безпосередньо один з одним (на відкритій для непрофесіоналів біржі), або через посередників-фахівців (брокерів, ділерів, маклерів на закритій біржі). Це місце, де оптовий попит і пропозиція зводяться в одну точку, - біржове кільце для кожної товарної секції. Головний засіб досягнення цієї цілі - стандартизація самих об'єктів торгівлі -товарів на готівкових і контрактів на термінових біржах. Стандарти­зуються також правила ведення торгів, процедури проходження замовлень, порядок розрахунків за угодами та інші види біржової діяльності.

Розглянута у такому ракурсі біржа постає як своєрідний меха­нізм ведення торгових операцій на основі принципу управління вільною конкуренцією через обмеження можливості доступу до товарів і гласність виявлення цін.

Техніка біржових операцій (рис. 1). Основними учасниками біржових операцій є члени біржі, тобто юридичні чи фізичні особи, які мають свою частку у статутному капіталі біржі, і посередники, брокери, які допомагають укладати угоди у біржовому кільці. Брокер не може представляти інтереси покупця чи продавця. Його завдан­ня - знайти покупця чи продавця і надати їм допомогу в укладенні контракту. Брокер є постійним співробітником біржі, і за свою роботу він отримує винагороду у вигляді відсотка від укладеного контракту.

Види біржових угод на товарній біржі. На товарній біржі розрізняють дві категорії біржових угод: угоди на реальний товар (угоди «спот») і ф'ючерські угоди. Спочатку розглянемо угоди на реальний товар. Відмінністю цих угод є те, що продавець дійсно хоче продати і поставити реальний товар, а покупець - купити і мати його в наявності. Ці угоди укладаються як з терміновою по­ставкою, так і з посіавкою у майбутньому. У разі термінової по­ставки товар повянем пері бувати на одному зі складів біржі. Після підписання контракту він поставляється протягом двох тижнів. Але бувають угоди на товар, який поставляється протягом тривалішого періоду (до .3-х місяців). Це угоди типу форвард.

Рис 1. Схема біржової операції на Лондонській біржі металів

1. - доручення клієнта купити чи продати;

2. - здійснення угоди в біржовому кільці;

3. - лист брокера у ліквідаційну касу з проханням зареєструвати

здійснену у біржовому кільці угоду;

4. - відповідь ліквідаційної каси про реєстрацію;

5. - відправлення клієнтові контракту з відривним талоном;

6. - повернення клієнтом підписаного відривного талона як

підтвердження його згоди на контракт.

Клієнт по телефону чи факсу робить замовлення. Воно має три показники: кількість, термін поставки, ціну. Доручення клієнта може бути виконане, коли він матеріально гарантує виконання своїх зобов'язань (застава в 10% чи банківська гарантія).

Біржовий контракт буває у двох формах: «А» - для угод усе­редині кільця і «Б» - для угод між брокером і клієнтом.

Контракт форми «А» значно простіший, він містить тільки пись­мове повідомлення одного члена біржі другому про продаж чи ку­півлю товару.

Контракт форми «Б» можна представити у такому вигляді:

148