2. Ціни зовнішньоторгових контрактів і методики їх розрахунків

Ціна товару - один із найважливіших елементів контракту купівлі-продажу. Кожна зовнішньоторгова угода повинна обов'язково містити умову про ціну, за якою продається товар, чи вказівку способу визначення ціни цього товару. Поширеним способом визначення ціни є встановлення її за курсом якоїсь біржі на день поставки.

Обумовлюючи ціну товару, у контракті купівлі-продажу вказу­ють: одиницю виміру ціни, базис ціни, валюту ціни, спосіб фіксації ціни та рівень ціни.

Одиниця виміру ціни. Порядок визначення одиниці виміру ціни залежить від характеру товару і від практики, що склалася у торгівлі даним товаром на світовому ринку. Ціна у контракті може бути встановлена:

• за визначену кількісну одиницю (чи за конкретне число одиниць) товару, вказану у звичайно вживаних у торгівлі одиницях виміру (маси, довжини, площі, обсягу, штук, комплектів і т.д.), або у числових одиницях (сотня, дюжина тощо);

• за одиницю маси з огляду на базисний вміст основної речовини у товарі ( для руди, концентратів, хімікалій і т.д.);

• за одиницю маси залежно від коливань натуральної маси, вмісту побічних домішок і вологи.

При поставці товарів різної якості ціна встановлюється за оди­ницю товару кожного виду, сорту, марки зокрема. Якщо за одним контрактом поставляється велика кількість різних за якісними харак­теристиками товарів, то ціни на них, як правило, вказуються у специ­фікаціях, що є невід'ємною складовою контракту.

231 Цінова політика на зовнішньому ринку

При поставках комплексного обладнання ціни звичайно встанов­люються за позиціями на кожну часткову поставку чи на окремі комплектуючі і вказуються у наближенні до контракту.

Якщо в основу ціни покладена одиниця маси, то потрібно ви­явити характер маси (брутто, нетто, брутто за нетто) або обумовити, чи включає ціна вартість тари й упаковки. Така вказівка потрібна також і тоді, коли називається ціна за штуку, за комплект.

Базис ціни встановлює, чи входять транспортні, страхові, склад­ські та інші витрати на доставку товару в його ціну. Базис ціни звичайно визначається використанням відповідного терміна (франко-підприємство, франко-транспортер, ФОБ, КАФ, КАС, СІФ та ін.) із вказанням назви пункту здачі товару. Наприклад, у контракті за­писується: «Ціна становить 100 дол. США франко-вагон кордон прикордонна станція м.Чоп країни продавця».

Валюта ціни. Ціна у контракті може бути виражена у валюті країни-експортера, імпортера чи у валюті «третьої країни». На вибір валюти ціни значною мірою впливають торгові звичаї, що існують в торгівлі цими товарами. Наприклад, у контрактах на каучук, кольо­рові метали прийнято вказувати ціни в фунтах стерлінгів, у контрак­тах на нафтопродукти, хутро - в американських доларах.

З огляду на це, слід мати на увазі, що, по-перше, експортер зви­чайно прагне зафіксувати ціну у відносно стійкій валюті, а імпортер, навпаки, зацікавлений у тому, щоб встановити ціну у валюті, що знецінюється.

По-друге, не можна забувати про таке явище у міжнародній торгівлі, як «валютний демпінг» (або «валютний прибуток»), виник­нення якого зумовлене різницею у русі валютних курсів валют контракту по відношенню до американського долара при довгостро­кових договорах поставок. Наприклад, американська фірма продає товар на ринку Німеччини за 100 нім.марок, а курс долар/марка складає 1/2,5. У такому разі фірма США отримає доход у розмірі 40 дол. США. З плином часу курс долар/марка змінюється і ста­новить 1/1,8. Отже, зі зростанням курсу марки фірма США отримає доход у розмірі 56 дол. США, не вклавши при цьому ні одного долара, а лише використавши різницю курсових коефіцієнтів.

Спосіб фіксації ціни. Ціна може фіксуватися у контракті в момент його укладання або визначатися протягом терміну його дії

232

Розділ 13

чи до моменту виконання контракту. Залежно від способу фіксації ціни розрізняють такі види цін:

• тверда,

• рухома;

• з наступною фіксацією;

• ковзаюча.

Тверда ціна узгоджується і встановлюється в момент підписання контракту і не змінюється протягом строку його дії. Тверда ціна використовується як в угодах із негайною поставкою та поставкою протягом короткого строку, так і в угодах, що передба­чають тривалі терміни поставки. Звичайно робиться примітка: «ціна тверда, зміні не підлягає».

Рухома ціна -це зафіксована при укладенні контракту ціна, яка може бути у подальшому переглянута, якщо ринкова ціна даного товару на час виконання контракту зміниться. При встанов­ленні ціни у контракт вноситься застереження, що коли до моменту виконання угоди ціна на ринку підвищиться або знизиться, відповідно має змінитися і ціна, зафіксована у контракті. Це застереження називається «застереження про підвищення та зниження ціни».

Звичайно у контракті обумовлюється допустимий мінімум відхи­лення ринкової ціни від конкретної (2-5%), у межах якого перегляд зафіксованої ціни не відбувається. При встановленні рухомої ціни у контракті обов'язково мусить бути визначене джерело, за яким треба судити про зміну ринкової ціни. Рухомі ціни найчастіше вста­новлюються на промислові, сировинні та продовольчі товари, які поставляються за довгостроковими контрактами.

Ціни з наступною фіксацією встановлюються у призначені договорами строки на основі узгоджених джерел (у т.ч. і в процесі виконання контракту). Так, наприклад, контрактом може бути передбачено, що ціна на продані за ним товари буде встановлена на рівні цін світового ринку на певну дату, у день поставки товару покупцеві, перед поставкою кожної передбаченої контрактом партії товару чи (при довгострокових поставках) перед початком кожного календарного року. Як джерела цін контракт може передбачати біржові котирування, ціни, опубліковані в різнома­нітних довідкових та галузевих журналах, а також ціни, що реально складаються на світовому ринку і визначаються за достовірними конкурентними матеріалами.

233

Цінова політика на зовнішньому ринку

Покупцеві може бути надано право вибору моменту фіксації ціни протягом строку використання угоди зі застереженням: якими джерелами інформації про ціни йому треба користуватися для визна­чення рівня ціни. Так, при угодах на біржові товари робляться засте­реження, за котируваннями якої біржі і за якою рубрикою котиру­вального бюлетеня буде визначатися ціна, а також термін, протягом якого покупець зобов'язаний повідомити продавця про своє бажання зафіксувати ціну в контракті. Такі угоди називаються «онкольними».

Ковзаюча ціна застосовується у контрактах із тривалими строками поставок, протягом яких економічні умови поставок можуть суттєво змінитися. Найчастіше ковзаючі ціни встановлюються на машини й обладнання зі строками поставки, що перевищують один рік (для контрактів із використанням цін із наступною фіксацією переважно до року), а також при виконанні великих за обсягом і тривалих у часі підрядних робіт.

Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової, що встанов­люється на дату пропозиції чи підписання контракту, і змінної, що визначається на період виготовлення чи поставки товару. Базова розраховується продавцем на основі конкурентних матеріалів чи інших джерел і узгоджується з покупцем при підписанні контракту. Кінцева ціна звичайно розраховується за формулою:

г г І л С, -С_п І А

• + В-^- + Д...І, ivi ₀ Б₀

де С, - кінцева ціна; C_Q — базова ціна;

А, В - частки, які займають у ціні окремі складові, наприклад, вартість товару, вартість робочої сили і т.д.;

М,, М₀ - індекси цін на матеріали, що використовуються для ви­готовлення проданої продукції, на періоди їх закупівлі постачаль­ником (М,) і встановлення базової ціни (М₀); Б,, б_о - індекси заробітної плати на періоди перерахунку ціни (Б^ та встановлення базової ціни (Б₀);

Д ~ незмінна частка у змінній частині ціни (прибуток, амортизація, накладні витрати).

Якщо у вартості продукції суттєву частку займають витрати на електроенергію, паливо та інші компоненти, то змінна частина формули може бути розширена на необхідне число складових еле-