3. Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю

Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю охоплює широке коло об'єктів і може бути загалом охарактеризова-

ЗО Розділ 1

на і розбита на розділи (сегменти) з використанням ряду критеріїв і аналітичних ознак.

Найважливішою ознакою єекзогенність та ендо-генність складових. За цією ознакою вся система поділяється на національне управління та багатостороннє регулю­вання зовнішньоекономічною діяльністю. Відповідно до цього управ­ління зовнішньоекономічною діяльністю можна подати у вигляді макроекономічної та світо господарської її частин.

Обидві ці частини створюють середовище, в якому самостійним розділом виступає управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Підвищена останнім часом значимість між­народної інвестиційної діяльності обумовлює необхідність розгляду як розділу і менеджменту міжнародних під­приємницьких проектів.

Багатосегментність управління зовнішньоекономічною діяльніс­тю не виключає, однак, наявності критерію, що визначає підсумкову її ефективність. Таким, на наш погляд, є стан макроекономіки і, зокрема, зовнішньоекономічної сфери як складової сукупного попиту.

На практиці оцінка ефективності зовнішньоекономічної політи­ки і регулювання грунтується на внеску цієї сфери у зростання сукупного попиту і кількісно виражається абсолютними річними значеннями чистого експорту (сальдо платіжного балансу) та показ­никами його ваги у валовому національному продукті.

Формула сукупного попиту Кейнса демонструє роль і місце зовнішньоекономічної сфери у формуванні сукупного попиту:

ВНП = С + / + G + (Е - М),

де:

С - споживчий попит,

/ - інвестиційний попит,

G - державні витрати,

Е - експорт,

М - імпорт.

Зовнішньоекономічне управління на національному і світогоспо-дарському рівнях охоплює такі галузі і процеси економічного життя:

• імпорт і експорт (у т.ч. методи, види та форми операцій щодо їх здійснення);

• валютні ринки, об'єкти, механізми та інструменти валютного регулю­ вання;

31

Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю

• іноземні інвестиції та інвестиційні інститути;

• вільні економічні зони;

• міжнародні фінансові організації (у т.ч. напрямки та умови діяль­ ності);

• міжнародні товарні ринки (товарні біржі, товарні аукціони, торги, ярмарки,виставки).

Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства включає:

• розробку ринкової стратегії фірм різних видів і форм власності;

• проведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку;

• укладання та виконання міжнародного контракту у комерційній діяльності;

• ціноутворення на зовнішньому ринку;

• способи, засоби та форми платежів у міжнародних розрахунках;

• врахування зовнішньоекономічних операцій (експорт та імпорт товарів);

• забезпечення транспортування вантажів у зовнішній торгівлі;

• страховий захист вітчизняних та зарубіжних учасників різних форм міжнародного співробітництва.

Як розділ управління зовнішньоекономічною діяльністю ме­неджмент передбачає:

• розробку бізнес-плану підприємства, виходячи з його цілей, аналізу виробничого потенціалу та фінансово-планової діяльності, а також аналізу оточення (стану галузі, ринку, конкуренції);

• прийняття інвестиційних рішень на основі існуючих методів оцінки інвестицій і фінансового аналізу інвестиційних проектів;

• розробку стратегії, тактики і техніки залучення інвестора до реалі­ зації проекту.

Названі сегменти управління, пов'язані з ними об'єкти та проце­си економічного життя визначили структуру та зміст усього наступ­ного викладу матеріалу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Світова економіка; міжнародна торгівля; зовнішня торгівля; інтернаціоналізація господарського життя; абсолютні переваги; по­рівняльні переваги; міжнародний рух капіталу; іноземний капітал;

32„

економічний імперіалізм; система управління зовнішньоекономічною діяльністю.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Що таке абсолютні та порівняльні переваги?

2. У чому суть «природного розподілу грошового металу»?

3. Яка відмінність між неокласичним і неокейнсіанським напрямками у теорії зовнішньоекономічного управління?

4. Охарактеризуйте основні положення теорії Хекшера - Оліна.

5. З чим пов'язані особливості сучасної теорії міжнародного руху капіталу?

6. Проаналізуйте формулу сукупного попиту Кейнса.

ЛІТЕРАТУРА:

Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М., 1994. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. - М., 1978. Ленин В. Империализм как высшая стадия капитализма//Поли. собр. соч. -Т.27.

Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей. - М., 1992. Милль Дж.Ст. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложе­ния к социальной философии. - М., 1980-1981. - Т.1-3.

Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. - М., 1955. -Т. 1-4.

Семюелсон П., Нордгауг В. Макроекономіка. - К., 1995. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов. - М., 1962. Caves R. Trade and Economic Structure: Models and Methods. - Harvard Economic Studies, 1960.-Vol. 115.

Chipman G.S. International Trade // Econometrica. - 1965. - Vol. 33. - № 3. Frey B. The Political Economy of Stabilization Programmes in Developing Coun­tries. - Paris, 1992.

Haberler G. A. Survey of International Trade Theory. — Princeton University Press, 1961.

Hicks J. Essays on World Economics. - Oxford University Press, 1953. Jasay A. The Social Choice Between Home and Overseas Investment // Economic Journal. - 1960. - № 70. - P. 105-113.

Johnson H. International Trade and Economic Growth. - Harvard University Press, 1958.

Kenen P. Nature, Capital and Trade // Journal of Political Economy. - 1965. -№ 73. - P. 437-460.

Kurichara K. International Capital Movements and National Economic Growth // Economia Internazionale. - 1966. - № 4. - P.597-611.

Kuznets S. International Differences in Capital Formation and Financing / / Capital Formation and Economic Growth. - Princeton University Press, 1955. Meier G. International Trade and Development. - Tokio, 1964. Rukstad M. Corporate Decision Making in the World Economy: Company Case Stud­ies. - Dryden Press, 1992. Smithin J. Macroeconomic Policy and the Future of Capitalism. - Brookfield, 1996.

33

ЧАСТИНА 1

УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬО­ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА СВІТОГОСПОДАРСЬКОМУ РІВНЯХ

РОЗДІЛ 2

СИСТЕМА ІНСТИТУТІВ ТА ІНСТРУ­МЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬО­ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ