Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Tests_Technoecology_ +К

.doc
Скачиваний:
79
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
207.36 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

"техноЕКОЛОГІЯ"

Київ

"Аграрна освіта"

2012

Навчальна дисципліна «Техноекологія»

  1. Головною причиною розвитку глобальної екологічної кризи є:

низька екологічна культура людини та її намагання панувати над природою;

негативні кліматичні зміни на планеті під впливом космічних сил;

+технічний прогрес і виснаження природних ресурсів;

вирубування лісів;

демографічний вибух.

  1. Зміна лише зовнішньої форми і фізичних властивостей речовин характерна:

+ для фізико-хімічних і механічних процесів;

для хімічних і механічних процесів;

для фізико-хімічних і хімічних процесів;

для хімічних і механічних процесів;

для механічних процесів.

  1. Види альтернативної енергетики, які є найперспективнішими для використання в Україні – це:

геотермальна енергетика;

сонячна енергетика;

воднева енергетика;

+біо- та вітроенергетика;

енергія припливів і відпливів.

  1. Вторинні енергоресурси – це:

енергоресурси, які за значенням посідають друге місце в регіоні;

+енергія різних видів, яка виділяється побічно під час здійснення технологічних процесів і використання устаткування і не є головною в технології виробництва, але може бути ефективно використана для енергопостачання;

втрати тепла на теплоелектростанціях;

втрати тепла на атомних електростанціях;

втрати тепла у промисловості.

  1. Основною характеристикою енергетичного палива є:

доступність;

ціна;

+теплотворна здатність;

агрегатний стан;

кількість утворюваних відходів під час спалювання.

  1. Умовне паливо це паливо, яке:

має умовно низьку температуру загорання;

має умовно низьку теплотворну здатність;

+має теплоту згоряння, що дорівнює 7000 ккал/кг;

має теплоту згоряння, що дорівнює 8000 ккал/кг;

паливо, яке згоряє лише за певних умов у суміші з повітрям.

7. Вид автомобільного палива, який краще змішується з повітрям і повніше згоряє у двигуні – це:

бензин;

дизельне паливо;

біодизельне паливо;

+природний газ;

біогаз.

8. Вид застосовуваного палива, режим роботи двигуна, його технічний стан та умови руху автомобіля впливає:

на повноту згорання палива;

на склад відпрацьованих газів;

на рівномірність згорання палива;

+ на концентрацію забруднювальних речовин у відпрацьованих газах;

на кількість відпрацьованих газів.

9. В атмосферу потрапляє найбільша кількість СО (монооксиду вуглецю) під час роботи автомобільного двигуна внутрішнього згорання за режиму:

+холості оберти;

максимальні оберти;

постійна швидкість;

прискорення від 0 до 40 км/год.;

сповільнення від 0 до 40 км/год.

10. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше оксиду вуглецю (за інших однакових умов) під час згорання:

природного газу;

дизельного палива;

+бензину;

біодизельного палива;

біоетанолу.

11. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше оксидів сірки (за інших однакових умов) під час згорання:

газу;

+ дизельного палива;

бензину;

біодизельного палива;

біоетанолу.

12. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше сажі (за інших однакових умов) під час згорання:

газу;

+ дизельного палива;

бензину;

біодизельного палива;

біоетанолу.

13. Під час роботи автомобільного двигуна внутрішнього згорання в атмосферу можуть викидатися сполуки свинцю під час згорання:

газу;

дизельного палива;

+ бензину;

біодизельного палива;

біоетанолу.

14. Пари сірчаної кислоти в основному потрапляють у атмосферне повітря під час:

руху автотранспортного засобу;

ремонту автотранспортного засобу;

зберігання кислотних акумуляторів;

+обслуговування кислотних акумуляторів;

заряджання лужних акумуляторів.

15. Найменшим джерелом забрудненням атмосфери під час роботи залізничного транспорту є:

вантажно-розвантажувальні роботи;

пиління сипучих матеріалів;

+газо- та електрозварювальні роботи;

фарбувальні роботи;

випаровування летких рідин під час завантажування-розвантажування.

16. Джерела забруднення ґрунту під час роботи залізничного транспорту (вибрати зайве):

+зварювальні роботи;

стічні води;

сухе сміття;

стирання металу із поверхні рейок та коліс і контактної мережі;

фарбувальні роботи.

17. У балансі виробництва електроенергії в Україні переважає:

воднева енергетика;

гідроенергетика;

+атомна енергетика;

теплова енергетика;

відновлювальні джерела енергії.

18. Відновлювальні джерела енергії (вибрати зайве):

гідроенергія;

+природний газ;

вітрова енергія;

геотермальна енергія;

енергія біомаси.

19. Наслідком неповного згорання палива у котельних установках є:

збільшення концентрації СО2 у димових газах;

+збільшення концентрації СО у димових газах;

зменшення витрати палива;

підвищення економічної ефективності роботи котельної установки;

покращання теплового режиму роботи котельної установки.

20. Теплова електрична станція як джерело негативного впливу на довкілля (вказати зайве):

руйнування ґрунтів та просідання рельєфу під час добування палива;

забруднення довкілля вуглекислим газом, сірчистим ангідридом, оксидами азоту;

теплове забруднення водойм у разі скидання підігрітих вод;

+затоплення значних площ сільськогосподарських угідь;

забруднення довкілля важкими металами, радіонуклідами.

21. Будівництво ГЕС впливає на рівень ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях таким чином:

не змінює рівня ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях;

знижує рівень ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях;

+підвищує рівень ґрунтових вод на значних прилеглих до водосховищ територіях;

підвищує рівень ґрунтових вод на безпосередньо прилеглих до водосховищ територіях (0-1 км);

супроводжується заболоченням прилеглої території.

22. Під час роботи АЕС підігріті стічні води:

не утворюються;

утворюються у незначній кількості;

утворюються у об’ємі, близькому до об’єму стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності;

утворюються у об’ємі, що не значно перевищує об’єм стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності;

+утворюються у об’ємі, що значно перевищує об’єм стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності.

23. Найбільшим негативним наслідком лісозаготівельних робіт під час суцільних рубок на великих територіях є:

забруднення атмосферного повітря;

шумове забруднення;

+зміна середовища існування живих організмів;

забруднення ґрунту;

зміна водного режиму на територіях.

24. Найбільшим негативним наслідком лісозаготівельних робіт під час суцільних рубок у гірській місцевості є:

забруднення атмосферного повітря;

шумове забруднення;

+ерозія ґрунту;

забруднення ґрунту;

зміна середовища існування живих організмів.

25. Найбільш екологічно безпечним під час лісозаготівель у гірській місцевості є трелювання лісу з використанням:

колісних трелювальних тракторів;

гусеничних трелювальних тракторів;

+канатно-трелювальних установок;

валочно-пакетувальних машин.

коней.

26. Джерелом надходження в атмосферу формальдегіду є:

+меблеве виробництво, виробництво ДСП, ДШП, ДВП;

деревообробні цехи;

виробництво деревинного борошна, целюлюзно-паперове виробництво;

опоряджувальні цехи;

отримання пари для виробничих потреб.

27. Під час нанесення лакофарбових матеріалів кількість виділення аерозолів буде найменша у разі:

пневматичного способу;

+струменевого обливання;

Гарячого способу;

пневмоелектричного способу;

використання малярної щітки.

28. Під час нанесення лакофарбових матеріалів кількість виділення аерозолів буде найбільша у разі:

струменевого обливання;

гарячого способу;

пневмоелектричного способу;

використання малярної щітки;

+пневматичного способу.

29. Зміну природної структури гірського масиву, рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформацію поверхні відносять:

+ до геомеханічних порушень;

до гідрологічних порушень;

до хімічних порушень;

до фізико-механічних порушень;

до геологічних порушень.

30. Зміну запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення у ріки та водойми шкідливих речовин з надр землі відносять:

до геомеханічних порушень;

до геологічних порушень;

+ до гідрологічних порушень;

до хімічних порушень;

до фізико-механічних порушень.

31. Зміну складу і властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксичних елементів у воді та повітрі відносять:

до геомеханічних порушень;

до гідрологічних порушень;

до геологічних порушень;

+ до хімічних порушень;

до фізико-механічних порушень.

32. З усіх харчових виробництв найбільшими забруднювачами навколишнього середовища є:

+спиртова, цукрова і м’ясна підгалузі промисловості;

цукрова, хлібопекарська промисловості;

виробництво солоду і пива;

молочна, олієжирова промисловості та виробництво дріжджів;

молочна, хлібопекарська промисловості та плодоовочеве виробництво.

33. Рівень забруднення атмосфери від природних джерел:

+з часом незначно коливається відносно середнього рівня;

з часом постійно зростає;

з часом постійно зменшується;

з часом різко зростає;

природні джерела не забруднюють атмосферу.

34. Характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження загальнотоксичної, канцерогенної, мутагенної та іншої негативної дії на організм людини називається:

+гранично-допустима концентрація середньодобова (ГДКс.д.);

гранично -опустима концентрація максимальна разова (ГДКм.р.);

гранично -допустима концентрація у робочій зоні (ГДКр.з.);

орієнтовно безпечний рівень вмісту;

всі відповіді не правильні.

35. Характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, присмаку та ін.)у разі короткочасної дії атмосферних домішок цієї речовини називається:

гранично -допустима концентрація середньодобова (ГДКс.д.);

+гранично -допустима концентрація максимальна разова (ГДКм.р.);

гранично -допустима концентрація робочої зони (ГДКр.з.);

орієнтовно безпечним рівнем вмісту;

гранично -допустимим викидом.

36. Нормативний розмір санітарно-захисної зони навколо підприємства визначають:

географічним місцем розташування підприємства;

кількістю населення у населеному пункті, де розташоване підприємство;

+технологічними процесами, які супроводжуються шкідливими викидами;

близькістю розташування інших промислових підприємств;

близькістю до підприємства санітарно-курортних зон.

37. Ширина санітарно-захисної зони для підприємств може змінюватись у діапазоні:

0-1000 м;

+50-1000 м.;

100-1000 м;

50-2000 м;

100-2000 м.

38. Орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) – це:

+ концентрація забруднювальної речовини, для якої не встановлена ГДК;

концентрація забруднювальної речовини, яку використовують для орієнтовних технологічних розрахунків;

концентрація забруднювальної речовини, яка може бути встановлена інструментальними методами;

концентрація забруднювальної речовини, яка може бути встановлена балансово-розрахунковими методами;

концентрація забруднювальної речовини, яка на 10% менша за ГДК.

39. Індекс забруднення атмосфери є комплексним показником рівня забруднення атмосфери і для кожного населеного пункту встановлюється на базі пріоритетних домішок:

двох;

трьох;

чотирьох;

+п’яти;

шести.

40. Періодичну інвентаризацію викидів, під якою розуміють систематизацію відомостей про розподіл джерел викидів на території промислового об’єкта, їх кількість та об’єми утворюваних забруднювальних речовин проводять:

щорічно;

один раз на три роки;

один раз на чотири роки;

+один раз на п’ять років;

один раз на шість років.

41.За величиною категорії небезпечності підприємств (КНП) підприємства поділяють:

на дві категорії

на три категорії;

+ на чотири категорії;

на п’ять категорій;

на шість категорій.

42. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) вказує, у скільки разів сумарний рівень забруднення кількома речовинами перевищує ГДК:

аміаку;

діоксиду азоту;

монооксиду вуглецю;

діоксиду вуглецю;

+діоксиду сірки.

43. Вловлювання діоксиду сірки:

зменшує загрозу руйнування озонового шару;

+зменшує загрозу випадання кислотних дощів;

збільшує загрозу випадання кислотних дощів;

зменшує загрозу парникового ефекту;

не зменшує загрози жодної з вказаних проблем.

44. Кількість води, яку необхідно для виробничого процесу і яка встановлена на основі науково обґрунтованого розрахунку або передового досвіду, називають:

+нормою водоспоживання;

питомою нормою водоспоживання;

усередненою нормою водоспоживання;

узагальненою нормою водоспоживання;

усі відповіді не правильні.

45. Не правильне твердження – це:

+ санітарно-захисну зону можна розглядати як резервну територію підприємства;

на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати об‘єкти більш низького класу шкідливості, ніж основне виробництво, для якого встановлена ця зона;

на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати пожежні депо, гаражі, склади, стоянки транспорту;

на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати склади;

всі твердження не правильні.

46.Залежно від характеру і кількості шкідливих речовин, які виділяються, встановлено:

два класи розмірів санітарно-захисних зон;

три класи розмірів санітарно-захисних зон;

чотири класи розмірів санітарно-захисних зон;

+п’ять класів розмірів санітарно-захисних зон;

шість класів розмірів санітарно-захисних зон.

47.Для розрахунку індексу забруднення атмосфери як комплексного показника рівня забруднення атмосфери середні концентрації домішок приводять до концентрації:

+ діоксиду сірки;

діоксиду азоту;

аміаку;

монооксиду вуглецю;

діоксиду вуглецю.

48. Джерелом аеродинамічного шуму під час руху автомобіля є:

динамічні процеси в кривошипно-шатунному механізмі;

динамічні процеси в газорозподільному механізмі;

шум незакріпленого вантажу;

звуковий сигнал;

+процеси випуску відпрацьованих газів.

49. Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин в атмосфері від організованого високого джерела викидів:

не залежить від висоти джерела викиду;

прямо пропорційна висоті викиду;

обернено пропорційна висоті викиду;

+обернено пропорційна квадрату його висоти;

має іншу залежність від висоти.

50. Максимальні разові ГДК встановлюють для тих речовин, наявність яких у атмосферному повітрі може викликати різного роду небажані рефлекторні реакції у людини через подразнення рецепторів органів дихання або слизових оболонок у разі короткочасної дії:

+до 20 хв.;

до 30 хв.;

до 40 хв.;

до 50 хв.;

до 60 хв.

51. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) для кожного населеного пункту розраховують за пріоритетними домішками, кількість яких є:

дві;

три;

чотири;

+п’ять;

шість.

52. Безбарвний газ із різким запахом, важчий за повітря, не горить і не під­тримує горіння, за наявності його у повітрі негативно впливає на здоров’я людини та екологічну ситуацію загалом, викликає випадання "кислотних дощів" – це:

монооксид вуглецю;

діоксид вуглецю;

діоксид сірки;

аміак;

діоксид азоту.

53. Буро-червоний газ із характерним запахом, не горить і не підтримує горіння, за наявності його у повітрі негативно впливає на здоров’я людини та екологічну ситуацію загалом, викликає випадання "кислотних дощів" – це:

аміак;

монооксид вуглецю;

діоксид вуглецю;

діоксид сірки;

+діоксид азоту.

54. Високотоксичний газ, який із гемоглобіном крові утворює стійку сполуку, внаслідок чого гемоглобін втрачає властивість взаємодіяти з киснем та переносити його до клітин організму, не відноситься до газів, які викликають випадання "кислотних дощів" – це:

+монооксид вуглецю;

діоксид вуглецю;

діоксид сірки;

діоксид азоту;

хлор.

55. До матеріальних забруднень відносять:

радіоактивне випромінювання;

+механічне забруднення;

+хімічне забруднення;

+біологічне забруднення;

акустичне забруднення.

56. До енергетичних (параметричних ) забруднень відносять:

хімічне забруднення;

+теплове забруднення;

+електромагнітне випромінювання;

біологічне забруднення;

+акустичне забруднення.

57. До енергетичних (параметричних) забруднень не відносять:

акустичне забруднення;

+біологічне забруднення;

теплове забруднення

+хімічне забруднення;

електромагнітне випромінювання.

58. Кислотні дощі утворюються в основному у разі потрапляння в атмосферу:

монооксиду вуглецю;

озону;

+оксидів азоту;

+оксидів сірки;

природного газу та аміаку.

59. Джерелами антропогенних забруднень аерозолями є:

підприємства харчової промисловості;

+теплоелектростанції;

+відвали збагачувальних фабрик;

+цементні заводи;

нафтопереробні заводи.

60. Співвідношення між ГДКс.д., ГДКм.р. та ГДКр.з. можуть бути:

+ГДКс.д. < ГДКм.р.;

ГДКм.р. < ГДКр.з.;

ГДКс.д. > ГДКр.з.;

+ГДКс.д. < ГДКр.з.;

+ГДКр.з > ГДКс.д..

61. За умови взаємного підсилення впливу двох або більшої кількості речовин, які забруднюють атмосферне повітря, у разі якого сумарний ефект їхнього взаємного впливу перевищує суму ефектів, що виникають у разі ізольованої дії кожної з цих речовин окремо, їх безрозмірна сумарна концентрація не може задовольняти умови:

+ с1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn = 1;

1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn = 1,2;

1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn = 1,5;

с1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn < 0,9;

с1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn < 1.

62. Властивості води, які не належать до органолептичних:

температура;

запах;

+твердість;

прозорість;

+водневий показник рН.

63. Властивості води, які не належать до органолептичних:

температура;

запах;

+твердість;

+концентрація азотовмісних речовин;

прозорість.

64. Властивості води, які не належать до органолептичних:

+концентрація хлоридів;

кольоровість;

каламутність;

+водневий показник рН;

запах;

65. Властивості води, які належать до органолептичних:

+ кольоровість;

концентрація сульфатів;

концентрація нітратів;

концентрація хлоридів;

+запах.

66. Неправильними нерівностями, якщо наявні у суміші речовини володіють неповним ефектом сумації негативної дії, є:

1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn ≤ 1;

с1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn > 1;

1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn ≤ 0,8;

1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn ≤ 0,9;

1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn ≤ 0,7.

67. Неправильними нерівностями, якщо для одночасно присутніх в атмосфері кількох шкідливих речовин характерна сумація їх дії, є:

с1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn ≤ 1;

1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn > 1;

+ с1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn ≥ 1;

1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn < 1;

+ с1/ГДК1 + с2/ГДК1 + ... + сn/ГДКn < 0,8.

68. Технологічним і енергетичним ядром шостого технологічного укладу будуть:

використання електродвигунів;

автомобілебудування і хімічна промисловість;

інформаційні і комунікаційні технології;

+нанотехнології;

+ генна інженерія.

69. Сполуки, які є шкідливими компонентами відпрацьованих газів дизельних двигунів внутрішнього згорання – це:

+оксид вуглецю;

+оксиди азоту;

свинець;

+сажа;

+бенз(а)пірен.

  1. Сполуки, які є шкідливими компонентами відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання – це:

+оксид вуглецю;

азот;

пари води;

+вуглеводні

+бенз(а)пірен.

71. Сполуки сірки не є характерними домішками для таких видів автомобільного палива:

+бензин;

дизельне паливо;

+біодизельне паливо;

+біоетанол;

+газ.

72. Найбільша кількість вуглеводнів викидається в повітря за режимів роботи двигуна внутрішнього згорання:

+холості оберти;

постійна швидкість 90 км/год.;

+постійна швидкість 130 км/год.;

+прискорення від 0 до 40 км/год.;

+сповільнення від 40 до 0 км/год.

73. Платиновий каталізатор, який використовують у процесі виробництва якісного бензину та очищення відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання, “отруюється ”:

сполуками фосфору;

сполуками азоту;

сполуками хлору;

+сполуками сірки;

+сполуками арсену.

74. У двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільша кількість монооксиду вуглецю під час згорання одиниці маси такого виду палива:

дизельне паливо;

+бензин неетильований;

+бензин етильований;

біоетанол;

біодизельне паливо.

75. Недоцільно використовувати рослинну продукцію, яка вирощується у придорожній зоні таким чином:

+спалювати;

+вживати в їжу;

+використовувати як корм тваринам;

використовувати у якості технічної сировини;

всі відповіді правильні.

76. Джерела забруднення атмосферного повітря під час роботи залізничного транспорту:

+випаровування речовин із цистерн під час їх розвантаження та завантаження;

+пиління сипучих матеріалів під час їх навантаження, розвантаження та перевезення у відкритих вагонах;

зношення колісних пар та рейок;

прибирання територій залізничних вокзалів;

газо- та електрозварювальні роботи у разі ремонту рухомого складу.

77. Джерелами штучного електромагнітного поля на залізничному транспорті є:

+контактні лінії;

+трансформаторні підстанції;

паросилове господарство депо;

+електровози;

тепловози;

78. Власний видобуток паливних ресурсів в Україні переважає над їх імпортом – це:

+вугілля;

газ;

+біоетанол;

нафта;

+біопаливо.

79. Найбільш негативно впливають на навколишнє природне середовище види палива:

природний газ;

+вугілля;

+торф;

нафта;

+горючі сланці.

80. Найбільшу теплоту згорання мають види палива:

+природний газ;

+кам’яне вугілля;

буре вугілля

+нафта;

горючі сланці.

81. Найнижчу теплоту згорання мають види палива:

природний газ;

+торф;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]