Відомість переліку обладнання (Capital Equipment List)

(назва фірми)

Основне та допоміжне обладнання (Major Equipment and Normal Accessories)

Модель (Model)

Вартість (ціна) (Cost or List Price)

Б. Основний баланс. Аркуш основного балансу. Основний баланс призначений для того, щоб показати, як розподіля­ються активи та пасиви, власний капітал фірми протягом встановле­ного терміну. Він є стандартним за формою, що полегшує загальний і порівняльний аналіз показників, однак не враховує можливих змін і відхилень. Основний баланс для всіх фірм (і малих, і великих) містить набір показників, класифікованих у певному порядку. Залеж­но від сфери та масштабів комерційної діяльності, обсягу інформації, проведеної через статті бухгалтерського обліку, набір показників змінюється.

Усі статті основного балансу повинні бути розписані більш детально з врахуванням послідовності зменшення ліквідності (для активу) та зменшення невідкладності (для пасиву). Подамо короткий опис статей основного балансу.

Поточні активи: готівка, державні цінні папери, ринкові цінні папери, векселі до отримання (не стосується персоналу фірми), де­біторська заборгованість, товарно-матеріальні запаси, авансовані за­соби, які будуть чи можуть бути перетворені у готівку протягом поточного року.

Основний баланс

вид комерційної діяльності дата (місяць, день, рік)

АКТИВИ (Assets)

Поточні активи (Current Assets) $

Розділ 18

350

Основні активи (Fixed Assets) $

Мінус акумульовані амортизаційні відрахування

(Less Accumulated Depreciation) $

Чистий прибуток від використання

основних активів (Net Fixed Assets) $

Інші активи (Othee Assets) $

Всі активи (Total Assets) $

Примітки:

(Footnotes) ПАСИВИ (Liabilities)

Поточні пасиви (Current Liabilities) $

Довгострокові пасиви (Long Term Liabilities) $

Усі пасиви (Total Liabilities) $

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Приватні вклади засновників чи

акціонерів, нерозподілений прибуток і т.п.

(Net Worth (Total Assets Minus Total Liabilities)

or Owner's Equity) $

У пасиви та вклади

(Total Liabilitiesct and Owner's Equity) $

Примітки:

(Footnotes)

Основні активи: земля, споруди власні й орендовані, обладнання, інші засоби, що використовуються під час здійснення комерційної діяльності і мають життєвий цикл більше одного року.

Інші активи - це нематеріальні активи - патенти, авторські права, ексклюзивні контракти, векселі до отримання персоналу фірми.

Поточні пасиви: кредиторська заборгованість, векселі до оплати, акумульовані непогашені затрати, витрати до оплати (фонд заробітної плати, податки на заробітну плату), податок на прибуток, поточна частка за довгостроковою заборгованістю, інші зобов'язання, термін оплати, яких наступає в межах поточного року.

Довгострокові пасиви: застави, іпотеки, позики під нерухомість витрати на передачу на зберігання трастових договорів, середньо-строкові та довгострокові банківські позики, позики під обладания (можуть входити до статті «Поточна частка за довгостроковою за­боргованістю»).

Примітки. тут потрібно відобразити перелік документів, які підлягають оплаті, і навіть види пасивів, пов'язані з очікуваними ^,-

Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів 351

незавершеними судовими процесами, позовами. Зміни у практиці розрахунків також відображаються у примітках.

Банки та приватні інвестори часто вимагають основний баланс щоквартально протягом першого року діяльності фірми (тому він складається щомісячно), а також щорічно протягом наступних двох років. Це дає змогу простежити зміни у заборгованості й оцінити поточний фінансовий стан фірми.

Для аналізу основного балансу застосовуються такі відносні

показники:

1. Відношення оборотного капіталу до короткострокової заборго­ ваності відображає рівень ліквідності фірми і розраховується шля­ хом ділення величини поточних активів на величину поточних пасивів. Отриманий коефіцієнт повинен бути не нижчим 2,0. Для практичних розрахунків необхідно чітко визначити складові та їхні значення: структуру товаро-матеріальних запасів, види заборго­ ваності, період і особливості виробничого циклу та циклу продажу

тощо.

2. Відношення касової готівки та дебіторської заборгованості до поточних зобов'язань фірми також відображає рівень ліквідності фірми і розраховується шляхом ділення величини найбільш ліквідної частини активів (готівка, акції, поточна дебіторська заборгованість) на величину поточних пасивів. Отриманий коефіцієнт повинен бути не нижчим 1,0.

В. Баланс беззбитковості. Баланс беззбитковості забезпечує розрахунок продажу фірми (у матеріально-речовому та грошовому виразі) на основі принципу беззбитковості, тобто коли витрати та доходи взаємоврівноважуються, а внутрішньофірмова стратегія грунтується на «обережному» освоєнні нового ринку. Тут діє правило: ріст продажу не обов'язково збігається з ростом при­бутку. Багато фірм, що ігнорували аналіз балансу беззбитковості, зазнали невдачі у конкурентній боротьбі, оскільки вважали, що високі ціни й обсяги продажу пропорційні високому прибутку.

Розрахунок беззбитковості може бути проведений як для фірм, спеціалізованих на виробництві та (чи) продажі одного виду продукту, так і багатопрофільних, за одним принципом аналізу. Основна формула для розрахунку беззбитковості така:

S = FC + VC,

де S - рівень беззбитковості продажу (у дол. США),

352

Розділ 18

Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів

353

FC — постійні витрати (затрати, у дол. США), VC - змінні витрати (затрати, у дол. США).

Постійні витрати залишаються незмінними незалежно від обся­гу продажу. Вони включають накладні витрати (оренду, адміністра­тивні витрати, заробітну плату та інші виплати, податки і т.п.), а також амортизацію, відсотки за кредитами. Змінні витрати пов'язані безпосередньо з продажем товару, наймом додаткової робочої сили, виплатою комісійних оптовим покупцям, витратами на рекламу.

Розраховуючи проектну беззбитковість при невідомій величині зміни витрат, слід використовувати похідну від основної формулу:

S = FC/GM = прибуток/продаж • 100%,

де GM — валовий прибуток, визначений як процент від продажу.

Якщо потрібно не розрахувати беззбитковість у грошовому виразі, а визначити необхідний беззбитковий обсяг продажу, то по­казник беззбитковості у грошовому виразі за одиницю товару ділить­ся на кількість одиниць товарів, що продаються.

Для більшої наочності розрахунків, які проводяться у межах аналізу беззбитковості, доцільною є побудова діаграм для постійного аналізу динаміки показників.

Г. Звіт про результати господарської діяльності (ЗРГ Д). ЗРДГ, який часто називається звітом про доходи та витрати, служить додатком до загального балансу, з тією лише різницею, що останній відображає комерційну діяльність фірми у певний період, а ЗРГД дає змогу аналізувати поточну ко­мерційну діяльність через контроль динамічних показників окремих ситуацій. Окрім того, ЗРГД дозволяє прогнозувати бюджет й оціню­вати доходи та витрати на коротко- та середньостроковий період.

Основне правило аналізу ЗРГД: якщо відхилення реальних показників господарської діяльності від розрахункових більше 20% - потрібно повністю переробити прогноз. Якщо менше 20% -треба почекати наступного кварталу і за результатами піврічних показників прослідкувати динаміку окремих складових балансу. Не можна вносити корективи у прогноз часто. Протягом короткого періоду певні відхилення від прогнозованих показників можуть бути суттєвими, однак вони згладжуються протягом тривалішого періоду. Проте, якщо водночас нехтувати швидкозростаючими витра­тами і низьким коефіцієнтом капіталовіддачі, то це може спричинили непоправні наслідки для комерційного почину.

Складаючи перелік витрат, найважливіше їх ретельно системати­зувати. Деякі витрати розраховуються досить просто (вони традицій­ні), інші - доволі важко передбачити та спланувати. Для цього треба мати документальні підтвердження витрат, на основі яких можна виділити витрати «закономірні» та «незакономірні». У прогно­зах слід применшити очікуваний продаж і перебільшити витрати (краще консервативний бюджет, ніж оптимістичний прогноз).

ЗРГД і прогноз повинні бути уніфіковані, пристосовані для умов порівняльного аналізу і датовані таким чином, щоб показати час їх виконання, пояснити непередбачений прибуток (внаслідок загального підвищення цін у галузі), судові витрати, зміни в амортизаційних відрахуваннях і т.д. Будь-якому припущенню потрібно дати пояс­нення, щоб зрозуміти комплекс факторів, які впливають на бюджет, і використати їх під час підготовки та коригування прогнозів.

ЗРГД повинен аналізуватися не рідше одного разу у квартал із наступним внесенням необхідних змін у комерційну діяльність фір­ми, перш ніж відхилення набули загрозливого характеру. Обсяг ЗРГД і прогноз не обмежений, показники можуть легко змінюватися відпо­відно до здійснюваних комерційних операцій. Однак форма ЗРГД завжди залишається стандартною.

Зразок ЗРГД:

1. Чистий продаж.

2. Вартість продажу.

3. Валовий прибуток.

1. Загальні витрати: заробітна плата

податок на заробітну плату та пенсії

оренда

споруди

експлуатаційні витрати (у т.ч. поточний ремонт)

запаси

поштові витрати

транспортні витрати

страхування

юридичні витрати та бухгалтерський облік

амортизація

інші витрати.

V. Інші витрати: проценти за кредитами

354

Розділ 18

Менеджмент міжнародних підприємницьких

355

6. Усього витрат.

7. Прибуток до вирахування податків.

8. Податки.

9. Чистий прибуток.

Коментарі до зразка ЗРГД:

I. Чистий продаж: валовий продаж мінус повернений товар і знижки.

II. Вартість продажу: включає вартість інвертарю.

3. Валовий прибуток: (І - II). Відображає валовий прибуток із продажу без врахування непрямих затрат.

4. Загальні витрати - це вартість (разом із V), що відображає рівень продажу. Послідовність, в якій здійснюється цей продаж, дуже важлива. Невеликі статті витрат вносяться у загальну статтю «інші» витрати, проте якщо їхня величина перевищує 1% від чистого продажу, то необхідно виділяти їх в окрему статтю.

V. Інші витрати - це неопераційні витрати (насамперед процен­ ти за кредитами).

VI. Усього витрат - це сума (IV + V).

7. Прибуток до вирахування податків: (НІ - VI). Отримана сума є основою для розрахунку величини податку на прибуток.

8. Податки - це сфера діяльності бухгалтера.

IX. Чистий прибуток: (VII - VIII). Це показник успіху комерцій­ ної діяльності. Існують три способи досягнення позитивних результа­ тів: збільшити валовий прибуток, знизити затрати чи одночасно і те й інше.

Потрібно пам'ятати: прогнози результатів господарської діяль­ності та руху готівки мають розраховуватися:

• на період до трьох років;

• протягом першого року щомісячно;

• протягом другого і третього року поквартально.

КЛЮЧОМ СЛОВА:

Бізнес-проект; моніторинг оточення; стратегічний план; концеп­ція розвитку; фундаментальні зміни у товарі; функціональні зміни у товарі; пристосувальна зміни у товарі; баланс; розрахунок беззбит­ковості; розрахунок доходів; розрахунок руху готівки; розрахунок можливих відхилень; поточні активи та пасиви; основні активи та довгострокові пасиви.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Які основні завдання бізнес-плану?

2. За якою методикою розраховуються орієнтовні затрати на реа­ лізацію проекту?

3. Які критерії розподілу обов'язків персоналу проекту?

4. Як оцінюється конкурентоспроможність товару проекту?

5. Як і на яких умовах укладаються контракти з фірмами за проектом?

6. Які показники застосовуються під час аналізу основного балансу?

7. Що лежить в основі самоокупності проекту?

8. Які правила складання звіту про результати господарської діяль­ ності?

9. Яка періодичність контролю за виконанням бізнес-плану та фінан­ сового плану?

ЛІТЕРАТУРА:

Business Planning Quide. Creatining a plan for success in your own business. -

Pennsylvania, 1991.

The marketing research project manual. - Texas, 1991.

Understanding Market Economics. - RFE, 1993.

356

Роздш10

РОЗДІЛ 19

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ

Прийняття інвестиційних рішень можна віднести до найважливі­ших в економічній діяльності. Від цього залежить не тільки доля окремої фірми (її конкурентоспроможність і здатність до виживання у конкурентних умовах), але іноді й напрямок розвитку економіки країни. Саме тому в економічній теорії так багато уваги приділяється прийняттю рішення про здійснення інвестицій та оцінці їх доціль­ності й ефективності.

Як правило, вибір інвестиційного проекту проводиться в два етапи. Перший - це інвестиційний аналіз, згідно з яким приймається рішення про доцільність чи недоцільність здійснення інвестицій з погляду інвестора. На другому етапі проводиться фінансовий аналіз проекту, який повинен змоделювати й оцінити поведінку проекту у процесі його реалізації.

Методи оцінки інвестиційної привабливості капіта­ловкладень. В економічній практиці широко застосовуються п'ять основних методів оцінки інвестиційної привабливості капіталовкла­день:

1. Метод чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ).

2. Внутрішня норма рентабельності (ВНР).

3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ).

4. Балансова норма рентабельності (БНР).

5. Індекс прибутковості (ІП).

Для проведення аналізу переваг і недоліків використання кож­ного з них зупинимось на аналізі впливу часу на вартість грошей. Це пов'язано з тим, що оцінюючи ефективність реалізації проекту, треба враховувати специфіку інвестицій: засоби вкладаються в один момент часу, а виручка від реалізації проекту надходить у різні періоди часу.

Звичайно вартість грошей на початковому етапі інвестування і в інші періоди суттєво відрізняється. На жаль, невдала економічна

357

Інвестиційний аналіз капіталовкладень

політика в Україні дозволила багатьом спеціалістам вивчити пи­тання застосування цієї теорії на практиці і дати цій практиці тільки теоретичне обгрунтування.

Можна з впевненістю сказати, що вартість грошової одиниці (гривні чи долара) сьогодні вища, ніж завтра. Називають три основні причини цього:

1. Втрачений прибуток. Гроші, які є у вигляді готівки, окрім простого зберігання, могли б бути використані іншим чином, наприклад, покладені на депозит у банк з можливістю отри­ мання певного прибутку. Відмовившись від такої можливості, ми втрачаємо прибуток.

2. І н ф л я ц і я. Через інфляцію гроші втрачають свою купівельну спроможність. Те, що два роки тому можна було придбати за якусь певну суму, сьогодні за ті ж гроші вже не купиш.

3. Р и з и к. Маючи на руках грошову одиницю сьогодні, ми знаємо, що будемо мати її і через рік. Віддаючи її комусь іншому, ми не можемо бути впевнені, що ця сума повернеться назад в установ­ лений термін.