2. Засоби платежу

Поширення у зовнішній торгівлі комерційного кредиту зумов­лює використання кредитних засобів платежу - чеків та векселів.

Чек - це безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж вказаної на чекові грошової суми чекодержателеві готівкою чи перерахуванням грошей на рахунок власника чека у банку.

Чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник боїться віддати гроші до того, як отримає товар, а постачальник не хоче

передати товар до одержання гарантій платежу. До того ж, викори­стання чека як засобу платежу дозволяє економити витрати на обіг дійсних грошей і прискорює платежі, позаяк всі чеки оплачу­ються після подання'(рис.І).

Виписаний чекодавцем документ повинен мати покриття. (Зако­нодавство багатьох країн передбачає кримінальну відповідальність за виставлення чека без покриття). Чеки, що виписуються клієнтом банку, видаються у межах суми, що є на його поточному та інших рахунках, включаючи суми, які надійшли на ці рахунки у результаті надання банками кредиту.

Як засіб платежу у міжнародному обороті чек використовується у розрахунках за поставлений товар при кінцевому розрахунку за товар і надані послуги, врегулюванні рекламацій і штрафних санкцій, при погашенні боргу, а також у розрахунках із неторгових операцій.

Рис.1. Механізм розрахунку чеками

Чек можна використовувати для отримання готівки, для безготів­кового платежу і в інших формах, пов'язаних із обігом чеків як засобу платежу. Форми чеків і їх обіг регламентуються національ­ним законодавством і нормами міжнародного права. Країни СпД як джерело чекового права користуються Постановою ЦВК І ггі СРСР «Положення про чеки» від 6 листопада 1929 p., а також нор­мами Женевської конвенції, що встановила «Перевізний закон про чеки». Країни, які не входять у систему Женевського чекового права, регулюють обіг чеків національними нормами права, а країни англо-американського права - нормами цього права.

246

Розділ 14

Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях

247

Відповідно до міжнародного права при розв'язанні спорів, пов'я­заних із формою чеків та їх обігом, застосовується право тієї країни, де був виписаний чек.

Чек має строго визначену форму письмового документа і випи­сується на спеціальному бланкові, який видає чекодавцю банк або подібна кредитна установа.

Текст чека повинен містити такі основні елементи:

1. Найменування «чек» (чекова помітка), виражене тією мовою, на якій написаний чек.

2. Просте і нічим не обумовлене розпорядження платнику сплатити вказану на чекові суму. За «Положенням про чек» сума чека також повинна бути вказана прописом від руки.

3. Найменування платника, яким є банк (інша кредитна інститу­ ція), де чекодавець має свій поточний та інші рахунки. За «Положен­ ням про чек» чекодавець зобов'язаний вказати на чекові свій раху- ноку банку, з якого має бути здійснений платіж. Англійські норми права передбачають банківську помітку на чеку, яка означає, що на поточному рахункові чекодавця є достатньо засобів для оплати чека.

4. Місце платежу, яке переважно збігається з місцем розташу­ вання банку-платника.

5. Дата та місце складання (виписування) чека. За «Положен­ ням про чек» необхідно вписати число, місяць (вказується прописом) і рік видачі чека. Якщо місце складання чека не зазначено, ним прийнято вважати місцерозташування чекодавця.

6. Підпис чекодавця.

Ніякі поправки чи виправлення на чекові не допускаються. Відсутність у ньому якогось із перелічених елементів позбавляє цей документ сили чека.

Наведемо зразок чека за формою «Однотипного закону про чеки». У дужках зазначені номери названих елементів чека.

2. Фр.фр. 5000 (5) Париж, 1 грудня 1995 р.

3. Ейробанк, Париж

Платіть проти цього (1) чека наказу фірми «Сяйво», Київ,

Україна.

(2) п'ять тисяч французьких франків

(4) Місце платежу: Париж (6) AT «Атокен», Париж

(підписи)

Згідно з Женевською конвенцією строк подання чека до оплати у країні його видачі рівний 8-й дням, у платіжному обороті між країнами Західної Європи, Східної Європи та Середньомор'я - 20-м дням, а в міжконтинентальному платіжному обороті - 70-м дням. Ці терміни діють із дня, вказаного у чеку, як дата виставлення чека.

Підприємство, що приймає чеки, мусить переконатися у тому, що:

• сума чека не перевищує граничної суми, позначеної на його зворот­ ньому боці та чековій картці;

• номер рахунку чекодавця, проставлений у чекові, відповідає позначе­ ному у чековій картці;

• підпис чекодавця, проставлений у чекові в момент його заповнення, ідентичний підпису, проставленому в чековій картці.

Чек може передаватися однією особою іншій шляхом внесення у нього передавального надпису (індосаменту). Індосамент здійсню­ється на зворотньому боці чека і підписується особою, котра зробила цей надпис (індосантом).

Передавальний надпис повинен бути простим і нічим не об­умовленим. Він засвідчує передачу прав щодо чека іншій особі, а також передбачає відповідальність індосанта перед всіма наступними власниками чека.

Умови передачі чека від однієї особи до іншої визначають вид чека та характер його використання в обігу як засобу платежу.

Розрізняють такі види чеків:

1. І м е н н и й, або чек на користь певної особи. Такий документ не може бути переданий із допомогою звичайного індоса­менту. Тут передача здійснюється цесією, тобто шляхом передаваль­ного надпису зі застереженням «Не наказу», завіреним у нотаріаль­ному порядку відповідно до норм цивільного права.

Фр.фр. 5000 Париж, 1 грудня 1995 р.

Ейробанк, Париж

Платіть проти цього чека фірмі «Сяйво», Київ, Україна і не наказу п'ять тисяч французьких франків. Місце платежу: Париж AT «Атокен», Париж

(підписи)

2. Ордерний, тобто чек, виписаний на користь певної особи чи за його наказом. Передається такий чек при допомозі

248

Розділ 14

індосаменту зі застереженням «Наказу» чи без нього. Цей вид чека широко використовується у міжнародному платіжному обороті. Зразок такого чека вже показаний при перечисленні елементів чека.

3. Чек на пред'явника виписується пред'явникові і може бути переданий іншій особі як з індосаментом, так і без нього. Як правило, цей чек виставляється клієнтам на свій банк.

Фр.фр. 5000 Париж, 1 грудня 1995 р.

Ейробанк, Париж

Платіть пред'явникові цього чека п'ять тисяч французьких франків.

Місце платежу: Париж AT «Атокен», Париж

(підписи)

Чекодавець висилає його своєму партнерові за кордоном, який при отриманні чека виставляє його своєму банку для кредитування свого розрахунку. Таким чином, з допомогою чека на пред'явника чекодавець здійснює платіж прямо своєму партнерові. Цей платіж здійснюється швидше, ніж платіж шляхом банківського переказу. Тому чеки на пред'явника також широко використовуються у між­народному обороті.

Чеки ще поділяються на фірмові та банківські.

Банківський чек -це чек, виписаний банком на свій банк-кореспондент. У тексті таких чеків нема найменувань фірми-чекодавця, а чекодавцем виступає банк боржника. Оплата за цими чеками здійснюється за рахунок засобів банку чекодавця на його рахунках у банку-кореспонденті за кордоном. У міжнародному пла­тіжному обороті найчастіше використовуються банківські ордерні чеки.

Фірмовий чек -це чек, виписаний фірмою на одержувача. Переважно такі документи виписуються в національній чи іноземній валюті на пред'явника і виставляються фірмою на свій банк. Оплата за ним проводиться за рахунок засобів чекодавця

Тоді, коли при передачі чека не передбачається отримання го­тівки, використовують кросування та розрахункові чеки. Відмінна ознака кросованих - дві паралельні лінії (загальне перекреслюван­ня), нанесені по діагоналі на лицьовому боці чека.

Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях 249

Вексель - це цінний папір, що оформлюється у строгій відповід­ ності з вимогами закону та містить безумовне абстрактне грошове зобов'язання. *

При розрахунках зі зовнішньоторгових операцій використову­ються простий і переказний вексель (тратта). Частіше застосову­ється переказний вексель, який являє собою безумовну пропозицію трансанта (кредитора), адресоване трасату (боржнику), сплатити третій особі (ремітенту) в установлений термін вказану суму. При виникнені такого грошового зобов'язання трасант висту­пає і кредитором по відношенню до боржника (трасату), і боржни­ком по відношенню до ремітента.

Проста форма грошового зобов'язання (прості векселі) при роз­рахунках на умовах комерційного кредиту використовується значно

рідше.

Простий вексель виставляється не кредитором, а боржником, який називається векселедавцем. Останній бере зобо­в'язання сплатити кредитору певну грошову суму в обумовленому місці у визначений термін.

Рис. 2. Розрахунок покупця з продавцем за поставлені в кредит товари за допомогою простого векселя

Вексель складається за строго встановленою формою. Його форма і вид визначаються національним законодавством. У країнах СНД форма і вид векселів, а також їх обіг регламентується «Поло-