§ 3. Підстави конституційно-правової відповідальності у сфері місцевого самоврядування

Однією із суттєвих ознак конституційно-правової відповідаль­ності у місцевому самоврядуванні є її підстава, яка й і визначає ха­рактеристику відповідальності в цілому. Підстава конституційно-правової відповідальності — це ті обставини, за яких відповідно до конституційно-правових норм вона настає. Традиційно в теорії дер­жави і права розрізняють нормативні та фактичні підстави юридич­ної відповідальності. Нормативною підставою є те, на підставі чого особа може нести юридичну відповідальність, тобто відповідна норма права. Фактичною — є те, за що особа може нести юридичну відпові­дальність, тобто вчинення конкретного делікту.

Теза про те, що без правопорушення не може бути відповідаль­ності, стала фактично загальновизнаною в літературі. Так, К. Шу-

- 586 -

грина пише, що підставою будь-якого виду відповідальності є пра­вопорушення, але підставою кримінальної відповідальності є такий його різновид, як злочин, цивільно-правової — цивільно-правовий делікт, дисциплінарної — дисциплінарний проступок, муніципально-правової — втрата довіри¹¹.

Такої ж думки дотримуються і деякі вітчизняні автори, які стверджують, що фактичною підставою у муніципальному праві є конкретне муніципальне правопорушення, склад якого передба­чає наявність чотирьох елементів — об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Нормативною ж підставою може бути визнано порушення муніципально-правової норми. При цьо­му, слід мати на увазі, що норми муніципального права мають полі­валентний характер, одночасно вони належать до інших (основних) галузей національного права України. Тому порушення норми му­ніципального права одночасно є порушенням норми відповідної основної галузі права — конституційного, адміністративного, зе­мельного тощо¹².

Іншої думки дотримуються вчені, які вважають, що відповідаль­ність (зокрема — конституційно-правова) настає як у результаті здій­снення правопорушення, так і за його відсутності (затримка в при­йнятті рішень, прийняття неефективного рішення). Так, наприклад, С. Авак'ян визнає, що конституційно-правова відповідальність є спе­цифічною у зв'язку з тим, що вона не може бути побудована за звич­ною схемою "правопорушення — відповідальність", тому що іноді не існує правопорушення, а відповідальність вже настає¹³.

Дійсно, існують різні підходи до визначення підстав конституційно-правової відповідальності. Перш за все вони за­лежать від того, прихильником "широкої" чи "вузької" концепції конституційно-правової відповідальності є вчений. Зважаючи на те, що будь-яка наукова позиція має право на існування, повністю не відкидаючи широку концепцію конституційно-правової відповідаль­ності, вважаємо, що при дослідженні конституційно-правової відпо­відальності та її підстав доцільно дотримуватися її вузького тракту-

" Шугрииа Е.С. Муииципальное право. — М, 1999. — С. 244.

¹² Кравченко В.В., ПітцикМ.В. Муніципальне право України: Навч. гюсіб. — К., 2003. - С. 336.

¹³ Див.: Сивицкшї В.А. Актуальнме проблеми конституциоішо-правовой ответствеп- ности: обзор научиой копференции // Государство и право. — 2002. — № 2. —

С. 117.

-587-

М уніципальне право України

вання, тобто виходячи з ретроспективного аспекту. Тому, єдиною ЇЇ підставою є вчинення винною особою конституційного делікту.

На нашу думку, конституційний делікт, у тому числі в сфе­рі місцевого самоврядування, є юридично-фактичною підставою конституційно-правової відповідальності. Адже її підстава це одно­часно і норма конституційного права, яку було порушено, та наявність у діянні правопорушника конкретного складу конституційного де­лікту. Отже, конституційний делікт є юридичним фактом, внаслідок якого виникають відносини конституційно-правової відповідальнос­ті і одночасно підставою конституційно-правової відповідальності. Саме з моменту його вчинення у правопорушника виникає обов'язок зазнати мір конституційно-правової відповідальності, які передбаче­ні санкцією порушеної норми, і понести несприятливі наслідки, а у суб'єкта, який є інстанцією конституційно-правової відповідальнос­ті, з'являється право і обов'язок притягнути його до конституційно-правової відповідальності.

Розробка теорії складу правопорушення дозволила деяким авто­рам стверджувати, що підставою юридичної відповідальності є склад правопорушення¹⁴. Але ж підставою відповідальності є саме правопо­рушення, а не його теоретична конструкція "склад правопорушення". Своїми суттєвими, необхідними і достатніми ознаками склад роз­криває основу ознак "суспільну небезпечність", "протиправність" і "винність", але не вичерпує їх^ь. Склад правопорушення — юридична конструкція, тому вже через це не може бути підставою юридичної відповідальності. Адже, як відомо, кожне правопорушення має, окрім юридичної, і фактичну підставу.

Деякі автори пов'язують виникнення юридичної відповідальнос­ті з прийняттям відповідного рішення компетентним органом або з пред'явленням обвинувачення і винесенням обвинувального вироку (в кримінальному праві), або навіть зі набранням їх законної сили¹⁶,

¹⁴ Трайпин А.И. Общее учеаие о составе преступлеїшя. — М, 1957. — С.А, 9; Пи- отпковский А.А. Учеиие о преступлеиии по советскому уголовному праву. — М., 1961. — С.108; ПоповЛЛ. Административное правопарушенис и админи- стративпая ответственность // Административное право: Учеблик/ Подрєд. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. - М: Юриста, 1999. - С.315.

¹⁵ Якушин В.А., Шатшюва Л.И. Правовьіе аспекти субьективного вменеиия. — Улья- повск: Изд-во Средиеволж. науч. центра, 1997. — С.25.

¹⁶ Недбайло П.Е. Советские социалистические нравовне норми. — Львов, 1959. — С.99; Смирнов В.І'. Функции советского уголовного права. — Л., 1965. — С.77, 157-159.

- 588 -

Розділ XX. Конституційно-правова відповідальність у сфері місцевого самоврядування

при цьому ототожнюючи підстави для застосування покарання та підстави виникнення юридичної відповідальності, які є різними по­няттями.

Інші навіть виділяють, окрім юридичної і фактичної, ще й про­цесуальну підставу конституційно-правової відповідальності, під якою розуміють рішення компетентного суб'єкта (інстанції відпові­дальності) про застосування певної конституційно-правової санкції за конкретний конституційний делікт. При цьому вони зазначають, що для настання конституційно-правової відповідальності необхід­на наявність усіх трьох підстав. Важливою є також їх послідовність: перш за все, має бути конституційно-правова норма, яка встановлює модель поведінки і санкцію за відхилення від неї. Потім може виник­нути фактична підстава — діяння, яке не відповідає конституційно-правовій нормі. За наявності норми і діяння, яке їй не відповідає, уповноважена інстанція у порядку, встановленому конституційно-правовими нормами, може визначити міру конституційно-правової відповідальності за це діяння¹⁷. З цього приводу Д. Липинський за­значає, що державно-примусова форма реалізації юридичної відпові­дальності виникає з моменту вчинення правопорушення, а набрання рішенням компетентного органу законної сили вказує лише нате, що настала динаміка юридичної відповідальності та почали реалізовува­тися її каральна, виховна, відновлююча функції¹⁸. Тобто у даному ви­падку ототожнюються момент виникнення відносин конституційно-правової відповідальності з моментом її реалізації.

Так, саме з моменту вчинення конституційного делікту між інстанцією конституційно-правової відповідальності і правопо­рушником виникає правовідношення конституційно-правової від­повідальності. Це правовідношення нерівноправних сторін — вла-довідношення, яке засноване на державному (або прирівняному до нього суспільному) примусі, елементами якого є взаємно кореспон­дуючі права і обов'язки правопорушника та суб'єкта, який є інстанці­єю констиі-уційно-правової відповідальності.

Отже, єдиною підставою конституційно-правової відповідаль­ності у сфері місцевого самоврядування є конституційний делікт.

Виноградов В.А. Осиовапие конституциошю-нравовой отвстствепности // Законо-дательство. - 2003. - №2. - С.53.

ЛиттскийД.Л. Проблеми юридической отвстствепности. — СПб.: Изд-во "Юриди-ческий центр Пресе", 2003. — С.59.

-589-

Муніципальне право України

Розділ XX. Конституційно-правова відповідальність у сфері місцевого самоврядування

З а сутністю він є суспільно небезпечним посяганням на цінності, які охороняються конституційним правом, шляхом спричинення або загрози спричинення ним шкоди. За змістом він є винним діянням суб'єкта конституційно-правової відповідальності, що посягає на по­рядок організації та функціонування місцевого самоврядування як основи конституційного ладу, муніципальні права та свободи люди­ни і громадянина. За формою конституційний делікт є протиправною дією або бездіяльністю, за вчинення якої передбачена конституційно-правова відповідальність¹⁹.

На підставі виїцевикладеного можна визначити конституційний делікту сфері місцевого самоврядування як суспільно небезпечне, про­типравне діяння (дію або бездіяльність), яке посягав на порядок орга­нізації й функціонування муніципальної влади та муніципальні права особистості, за вчинення якого передбачена конституційно-правова відповідальність.