Компетенція місцевого самоврядування

§ 1. Теоретичні засади виникнення компетенції місцевого самоврядування

Повноцінне місцеве самоврядування виступає в якості однієї із ви­значальних та парадигм альних ознак демократичної, соціальної, пра­вової державності.

Адже саме через повноцінне місцеве самоврядування найпо­вніше може бути реалізована ідея існування, функціонування та реалізації зпринципів демократії, а саме здійснення влади народом, точніше населенням відповідної території — жителями відповід­них адміністративно-територіальних одиниць держави безпосеред­ньо шляхом вирішення важливих організаційних та організаційно-правових відносин у системі координат "держава (органи державної публічної влади) — місцеве самоврядування (органи та суб'єкти ло­кальної демократії) — територіальна громада (сукупність жителів відповідної території держави) — особа — член територіальної грома­ди, мешканець відповідної адміністративно-територіальної одиниці держави", що має екзистенціальне (життєво важливе) значення для існування держави як такої.

Одним із ефективних засобів позитивного вирішення цієї про­блеми щодо становлення та розвитку повноцінного його на теренах демократичної держави є визначення та визнання місцевого само­врядування в якості суб'єкта компетенції, особливо в умовах муніци-пальної реформи в Україні.

-224-

-225-

М уніципальне право України

Розділ VII. Компетенція місцевого самоврядування

Доктринальні засади цієї проблематики складають наукові праці в сфері конституційного, адміністративного та муніципального пра­ва відомих вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема М.О. Байму-ратова, Ю.Ю. Бальція, О.В. Батанова, І.П. Бутка, Т. Вюртенбергера, В.М. Кампа, М.І. Корнієнка, В.В. Кравченка, В.С. Куйбіди, ТІМ. Люб-ченка, М.Ф. Орзіх, М.В. Пітцика, В.Ф. ГТогорілка, О.В. Приєшкіної, М.О. ГТухтинського, О.Ф. Фрицького¹ тощо.

Хоча в працях цих представників доктрини досліджувались ста-тутарні та функціональні аспекти компетенції інституту місцевого самоврядування, вони не містять достатньої повноти внаслідок від­сутності дослідження багатоаспектних питань формування та ста­новлення компетенції місцевого самоврядування саме, по-перше, в умовах становлення локальної демократії в умовах незалежної дер­жави, по-друге, в умовах реалізації муніципальної реформи. Тому необхідним є визначення сукупності факторів конституюючого та ін-ституційного значення, що обумовлюють об'єктивні процеси виник­нення, генезису, розвитку, інституціоналізації компетенції місцевого самоврядування та безпосередньо впливають на її динаміку в сучас­них умовах соціального та державного реформування.

Статті 5, 7, розд. XI Конституції України вперше закріпили поло­ження профільного характеру про легалізацію, легітимацію, визнання та гарантування місцевого самоврядування в Україні². Це свідчить про те, що, по-перше, місцеве самоврядування виступає суб'єктом кон­ституційного права, отже, суб'єктом нормативно-правового супрово­дження і суб'єктом компетенційної регламентації та компетенційного забезпечення. По-друге, місцеве самоврядування має розглядатися з різних сторін, залежно від того, яку роль воно відіграє в глобально­му, національному, регіональному, локальному та сублокальному со­ціумі (тобто на рівні міжнародної спільноти, регіональних об'єднань держав, конкретної держави, її регіональному та локальному рівнях, на рівні територіальної спільноти та її членів — мешканців відповід­ної території держави тощо) та який акцент на природу, функції та роль локальної демократії при цьому робиться. Відповідно до цього можна розглядати місцеве самоврядування в якості:

¹ Див. у списку рекомендованої літератури для поглибленого вивчення курсу "Муні­ ципальне право України".

² Конституція України// Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 31. — Ст. 140.

-226-

• одного із фундаментальних принципів конституційного ладу;

• однієї із форм народовладдя;

• специфічної підсистеми публічної влади;

• форми залучення громадян до участі у вирішенні питань міс­цевого значення;

• права;

• системної організації;

• різновиду суспільного управління;

• інституту громадянського суспільства³;

• фундаменту сучасної філософії прав людини;

• найважливішого соціально-політичного та соціально-правового феномену;

• важливого конституюючого та інституційного чинника пра­вової державності;

• суб'єкта міжнародних відносин та такого, що володіє частко­вою міжнародно-правовою правосуб'єктністю;

• соціального та територіального простору, де продукуються системні локальні інтереси;

• соціального простору, де виникають, проявляються, форму­ються та реалізуються практично всі життєві устремління лю­дини;

• сфери виникнення та виявлення муніципальних прав особис­тості (людини);

• сфери реалізації компетенції місцевого самоврядування, його органів, посадових осіб, прав і обов'язків його суб'єктів;

• сфери реалізації практично всієї системи прав і свобод люди­ни та громадянина;

• сфери реалізації функцій місцевого самоврядування;

• сфери реалізації відповідальності суб'єктів місцевого само­врядування тощо.

Разом з тим, феномен місцевого самоврядування в якості інститу­ційного елемента сучасного конституційного права можна розглядати через призму конституціоналізму. Виходячи з характерних ознак кон­ституціоналізму, які подаються російським дослідником Н. Бобровою

' Любчемко П.М. Місцеве самоврядування в системі інститутів громадянського сус­пільства: конституційтю-правовий аспект// Автореф. дис... д.ю.н. — Харків, 2008. — С. 14.

-227-