§ 2. Поняття, предмет і система науки муніципального права

Одним із найбільш помітних явищ у становленні та розвитку демократичної державності в Україні є відродження місцевого само­врядування як принципово нової системи організації публічної полі­тичної влади на місцях та формування на цій основі муніципального права не лише як галузі права, а й як самостійної сфери наукового знання.

В основі її формування знаходяться об'єктивні політичні, соціально-економічні, духовні, психологічні та інші передумови і за­кономірності виникнення, становлення, розвитку та функціонування муніципальної влади й інші чинники, що пов'язані насамперед з на­явністю самостійного для муніципального законодавства предмета правового регулювання як особливої сфери суспільних відносин, які виникають на базі тієї системи самоорганізації людей, яка визнається та функціонує за місцем їх проживання.

Безумовно, поняття науки муніципального права та її ха­рактеристики оптимально розкриваються з урахуванням тісних взаємозв'язків і залежностей, які існують між такими категоріями,

-55-

Муніципальне право України

Розділ II. Муніципальне право як наука про місцеве самоврядування

я к "галузь муніципального права" та "наука муніципального права". Однак такі залежності не є жорсткими: між галуззю та наукою му­ніципального права є істотні відмінності, які торкаються не лише їх предмета, джерел, а й самої історії становлення галузі, з одного боку, та науки муніципального права — з іншого. Якщо муніципальне пра­во як галузь права є новим самостійним правовим утворення в систе­мі права України, то однойменна наука має значно глибші історичні корені, пов'язані зі становленням та розвитком наукових ідей, теоре­тичних концепцій місцевого самоврядування і муніципальної влади в Україні та зарубіжних країнах.

Незважаючи на це, для кожної науки приходить час осмислення накопиченого знання як результату теоретичного засвоєння нею свого предмета, який набуває рис системності. По суті, йдеться про пізнання наукою самої себе, що є умовою її подальшого розвитку та утверджен­ня реальної соціальної цінності. Думається, що прийшов такий час і для науки муніципального права. Однак низка обставин об'єктивного та суб'єктивного характеру були та й сьогодні є стримуючими факто­рами для активних та плідних досліджень у цьому напрямі.

До цих обставин відноситься стан муніципального права як га­лузі права. Так, тривалі, не завжди конструктивні спори про її місце у правовій системі України, зведення її "статусу" лише до галузі зако­нодавства негативно позначилися на розробці системи цієї самостій­ної галузі публічного права, а отже, й на структуруванні відповідного наукового знання. Суттєвою перешкодою на шляху становлення на­уки муніципального права є й непослідовна вітчизняна державна по­літика у сфері муніципального будівництва: організація місцевого са­моврядування найчастіше здійснюється, без урахування об'єктивно назрілих суспільних потреб та інтересів територіальних громад на догоду державним, регіональним і місцевим елітам.

Гальмувала розвиток науки муніципального права й відсутність контінуїтету (наступності) у її розвитку, зокрема категоричне запере­чення не лише на практиці, а й на науковому рівні феномену публічної самоврядної влади територіальних громад, ідеологічне забарвлення кон ;титуційної матерії за радянських часів, не завжди зважене запо­зичення думок та досвіду, народжених істотно новими обставинами часу та місця. Усе це призвело до хронологічної розірваності ідей та теоретичних конструкцій або до непродуманого реанімування віджи-лих понять, теорій та концепцій.

-56-

Проте, незважаючи на перераховані та інші негативні чинни­ки, наукою муніципального права накопичений великий масив муніципально-правового знання, який потребує осмислення. При цьому важливо визначитися зі змістом, предметом, об'єктом, методо­логією, структурою та зв'язками такого знання, його якісними харак­теристиками, способами отримання, пояснення, оцінки, суспільно-політичної ролі. Успішному зрушенню у цьому напрямі має сприяти розробка цих актуальних проблем науки сучасного муніципального права.

Що ж являє собою муніципальне право як наука? Які її особли­вості? Як співвідносяться предмет та об'єкти вивчення? Які функції притаманні науці муніципального права та які її методи? Від відпо­відей на ці запитання значною мірою залежить роль, яка відводиться цій науці у процесі становлення та розвитку місцевого самоврядуван­ня в Україні.

Серед основних характеристик муніципального права як науки можна відзначити, по-перше, її суспільний та політико-правовий характер. Це означає, що основний об'єкт дослідження цієї науки пов'язаний із соціально-політичними явищами, які мають правове значення та попадають у сферу правового регулювання. Відповід­но, муніципальноправова наука спирається як на загальнотеоретичні правові концепції, поняття і категорії, так і розроблює власні, галузе­ві підходи до правового аналізу проблем місцевого самоврядування та закономірностей його розвитку.

По-друге, наука муніципального права має комплексний харак­тер. Причому вона "використовує" наукові ідеї, теорії не тільки інших галузевих юридичних наук (у першу чергу — конституційного, а та­кож адміністративного, фінансового, цивільного, підприємницького та інших галузей), теорії держави і права, а й економічних наук, со­ціології, політології, менеджменту, соціальної психології. Цим детер­мінується, з одного боку, множинність міждисциплінарних зв'язків науки муніципального права, багатство джерел її концептуальних науково-теоретичних ідей. З іншого боку, виникає складність у на-працюванні власних, специфічних для муніципально-правової сфери наукових знань підходів до правової оцінки та теоретичного обґрун-

л_ ■ 44

тування відповідних подій, явищ та фактів .

⁴⁴ Муниципальное право Российской Федерацій: Учебник / Под ред. Н.С. Бонда­ря. - М., 2003. - С. 62.

-57-

Муніципальне право України

Розділ II. Муніципальне право як наука про місцеве самоврядування

П о-третє, наука муніципального права належить до галузевих наук, основною ознакою яких є вивчення однойменної галузі права. Вона розкриває притаманні цій галузі закономірності, формулює осно­вні поняття і категорії, якими оперує чинне муніципально-правове законодавство, аналізує функції та роль муніципально-правових ін­ститутів.

По-четверте, наука про місцеве самоврядування вивчає не тільки муніципально-правові норми та інститути, а й закономір­ності виникнення, становлення, розвитку і функціонування муні­ципальної влади, процеси, пов'язані з її реалізацією. Тому об'єктом наукового дослідження цієї галузі є сукупність механізмів місцево­го самоврядування, муніципальних відносини, відповідних право­вих норм та інститутів, юридичної, політичної, а також соціальної практики, у тій частині, в якій вона впливає на всі муніципально-правові явища та процеси. Саме об'єкт є початком наукового піз­нання.

У цьому плані найістотнішим завданням науки муніципально­го права є глибоке і всебічне вивчення феноменології взаємозв'язку територіальної громади — первинного суб'єкта місцевого самовряду­вання та питань місцевого значення — основного об'єкта локальної діяльності територіальних громад. Тут принципове значення має роз­робка проблем підвищення ефективності діяльності територіальних громад та органів і посадових осіб місцевого самоврядування в про­цесі вирішення питань місцевого значення.

Наука муніципального права покликана ретельно збирати, ви­вчати, узагальнювати та розповсюджувати практику застосування прогресивних, найбільш ефективних форм і методів здійснення му­ніципальної влади. Вона також повинна прогнозувати розвиток му­ніципальної влади у процесі подальшого розвитку демократичних перетворень у нашому суспільстві. Завданням науки муніципального права є вивчення умов, способів та засобів, які забезпечують правову, організаційну та матеріально-технічну самостійність муніципальної влади насамперед від державної влади.

Вивчення визначених вище проблем складає предмет науки, самі ж висновки та теоретичні положення — її зміст. Проникнення у суть і зміст науки муніципального права передбачає усвідомлення насам­перед таких її визначальних понять, як предмет, завдання, система, функції, методологія, джерела, взаємозв'язок, з іншими науками, її

-58-

роль у розбудові демократії та становленні муніципальної влади в Україні⁴⁵.

Наука муніципального права — це галузь наукових знань, яка базується на принципово інших, аніж наука радянського будівни­цтва, поглядах та ідеях про організацію публічної влади на місцях. Своїм головним предметом вона має муніципальну владу як особли­вий вид публічної політичної влади та муніципальні права особис­тості. За словами С. Авак'яна, "для викладача муніципального права питання про характер влади на рівні місцевого самоврядування вза­галі є одним із вирішальних, його доводиться аналізувати вельми ґрунтовно"⁴⁶, зокрема передбачається проникнення в її сутність, ви­вчення її принципів, соціально-політичного призначення, функцій, механізму, причому об'єктом особливої уваги мають бути фундамен­тальні, основоположні суспільні відносини, які визначають правову природу локальної демократії, її найголовніші характеристики. В ор­ганічному зв'язку з попереднім твердженням продуктивним є вислів О. Тоффлера, який звертає увагу на те, що вищу якість та найбільшу ефективність владі надають знання, саме вони є визначальним фак­тором її функціонування⁴⁷.

Слід зазначити, що предмет науки — це те, на що спрямована думка у процесі вивчення певної сфери дійсності, включаючи саме знання, яке отримується в ході пізнавального процесу. Предмет на­уки поєднує знання про різні сторони досліджуваних явищ та про­цесів у цілісну систему. Разом з тим його деталізація за допомогою виділення конкретних об'єктів дослідження та уточнення завдань наукового пошуку дозволяє структурувати науку. Осягнення свого предмета — мета кожної науки⁴⁸.

У літературі з муніципального права питання щодо її предмета є одним із найбільш проблематичних. Думається, тому деякі дослідни­ки або взагалі уникають включати у свої праці питання, або обмеж-

⁴⁵ Пережняк НА. Теоретичні аспекти становлення науки муніципального права України //Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Том 1. — Оде­ са, 2002. - С. 119.

⁴⁶ Авакьяи С.А. Развитие конституционного права и местного самоуправлепия на со- времеином ятапе и проблеми преподавания // Проблеми преподавания конститу­ ционного и муниципального права / Под рєд. С.А. Авакьяна. — М., 1999. — С. 8.

" Тоффлер О. Проблеми власти на пороге XXI века // Свободная мисль. — 1992. —

№2.-С. 114. ''" Богданова Н.А. Система науки конституционного права. — М., 2001. — С. 7.

Муніципальне право України

уються аналізом основних теорій місцевого самоврядування, загаль­них проблем системи науки муніципального права, її методології⁴⁹. Традиційно у підручниках науку муніципального права спрощено називають "наукового дисципліною", під предметом якої розуміються об'єкти її вивчення та коло досліджуваних нею проблем. Тому, визна­чаючи предмет науки муніципального права, як правило, називають передусім відповідну галузь права, норми, які складають її, а також врегульовані ними відносини. Конкретизується цей перелік визна­ченням окремих проблем, дослідженням яких займається наука му­ніципального права. Таким чином, предмет науки та об'єкт вивчення, по суті, ототожнюються.

Так, відомі російські вчені О. Кутафін, В. Фадєєв, К. Шугріна та деякі інші дослідники вважають, що наукова дисципліна муніципаль­ного права, маючи своїм предметом вивчення муніципального права як галузі права, являє собою сукупність знань, ідей, теорій про місце­ве самоврядування, форми та практику його здійснення і правового регулювання¹'⁰.

Фактично аналогічної позиції дотримуються й вітчизняні учені В. Кравченко та М. Пітцик, на думку яких наукова дисципліна муніци­пального права, як цілісна система знань, висновків, теорій та ідей щодо місцевого самоврядування, його принципів, основ, історії становлення та форм здійснення, має своїм предметом, по-перпіе, норми муніципально­го права, по-друге, суспільні відносини, що регулюються муніципально-правовими нормами, по-третє, практику правового регулювання питань організації влади на місцевому рівні як в її історичній ретроспективі, так і в плані визначення майбутніх перспектив розвитку⁵¹.

Ікірапчиков ІІ.Л. Муниципальное прано: Учеб. — М., 2000; Вьідрт И.В., Коко-тов А.Н. Муниципальное право: Учеб. — М., 1999; Казанчев Ю.Д., Писарев А.II. Му­ниципальное право Роесии: Учеб. — М., 1998; Ковегипиков Е.М. Муниципальное право. — М., 2000; Коммунальное право: Учеб. пос. / В.Д. Волков, А.Г. Бобкова, Н.А. Захарченко и др. — Доиецк, 2000; Муниципальное право: Учеб. / Под ред. А.М. Никитина. — М., 2000; Муниципальное прано Российской Федерации: Учеб. / Под. ред. Ю.А. Дмитриева. — М., 2000; Постовий 11.В. Муниципальное право Рое­сии: Учебник — М., 1998 та ін.

Кутафип О.Е., Фодеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации: Учеб­ник — М., 2000. — С. 36, 38; Фаде.ев В.И. Краткий очерк истории муниципального права// Право и жиапь. — 1994. — № 5. — С. 144; Шугріша Е.С. Муниципальное право: Учебник - М., 1999. — С. 31 та ін.

Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України: Навч. посіб. — К.,2003.-С. 32.

-60-

Розділ П. Муніципальне право як наука про місцеве самоврядування

Достатньо спрощеною виглядає позиція А. Кокотова, на думку якого муніципально-правова наука є сукупністю знань про різні про­яви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Предметом науки муніципального права, вважає він, є місцеве самоврядування як суспільний, але насамперед як політико-правовий інститут у його статиці та динаміці, у його зовнішніх відносинах з ін­шими інститутами суспільства та у першу чергу з державою⁵².

Певною мірою відрізняється позиція іншої групи вчених, які вважають, що предметом науки муніципального права є виникнен­ня, розвиток та функціонування місцевого самоврядування, система норм та врегульованих ними суспільних відносин⁵³. Виходячи фак­тично з аналогічного розуміння науки муніципального права та її предмета, автори підручника за редакцією М. Бондаря вказують, що предметом наукових досліджень даної галузі наукових знань є як ре­альні соціальні явища та відносини, так і правові форми їх закріплен­ня, динаміки розвитку⁵⁴.

Уявляється, що неоднозначність, а іноді спрощеність або над­мірна розпорошеність у підходах до предмета науки муніципального права обумовлена його ототожненням з об'єктом цієї галузі наукових знань. Безумовно, об'єкт та предмет науки тісно взаємопов'язані, але не тотожні. Якщо визначення об'єкта дозволяє відповісти на запи­тання, на що спрямований у ній пізнавальний процес, і тим самим розкрити зміст даної науки, то визначення предмета має відповісти на запитання що саме у цьому об'єкті вивчає або покликана вивчати дана наука, і тим самим більш глибоко охарактеризувати її через ви­явлення сутності цієї науки. Не випадково у різних науках може бути спільний об'єкт, але ніколи не буває одного й того самого предмета⁵".

Не викликає сумніву, що правильне визначення об'єкта науки значною мірою наближає нас до наукового визначення її предмета, але не може його замінити. Тому невдалими та деструктивними є спроби ухилитися в науковій та навчальній літературі від прямого,

⁵² КокотовА.ІІ, СаломаткинА.С. Муниципальное право Роесии: Учебник. — М.: Юристь, 2006,- С. 47-48.

⁵³ Прудников А.С., Кудин В.А., Лимоиов А.М., Лимонова Н.А. Муниципальное право Роесии: Курс лекций. — М., 2002. — С. 18.

³⁴ Муниципальное право Российской Федерации: Учебник / Под ред. Н.С. Бонда­ ря. - М., 2003. - С. 63.

³⁵ Еигибарян Р.В., Тадввасян 9.В. Копетитуционпое право: Учебник — М., 2000. — С. 29.

-61-

Муніципальне право України

Розділ II. Муніципальне право як наука про місцеве самоврядування

чіткого та спеціального розгляду питання про предмет науки муні­ципального права, обмежуючись, по суті, з'ясуванням об'єкта (пред­мета) регулювання муніципального права як галузі права. Як ми вже відзначали, у більшості навчальних видань питання про предмет на­уки муніципального права або оминається, або, якщо окремо виділя­ється проблема предмета науки, вона знов-таки зводиться, по суті, до питання про предмет регулювання муніципального права як галузі права.

По-перше, затакого підходу допускається характерне для багатьох видань неправомірне змішування об'єкта та предмета науки, тому що "муніципальне право як галузь права", "муніципально-правові відно­сини" — це об'єкт, а не предмет муніципального права. У зв'язку з цим продуктивною є позиція II. Богданової, яка у контексті дослідження системи науки конституційного права, зазначає, що об'єкти вивчення науки конституційного права охоплюються більш загальним понят­тям — "конституційно-правова дійсність"'''. Уявляється абсолютно правомірною екстраполяція її підходу і на визначення об'єкта науки муніципального права, в якості якого виступатиме "муніципально-правова дійсність". Це та галузь правової дійсності, яка пізнається наукою і складається у сфері дії норм муніципального права та дослі­джується однойменною наукою за допомогою різних методологічних прийомів. Тоді до об'єктів відносяться норми муніципального права, які є формалізованими у різних джерелах, муніципально-правові від­носини, а також саме муніципально-правове знання як результат ви­вчення названих об'єктів. Дослідження різних проявів об'єктів науки муніципального права сприяє всебічному усвідомленню її предмета. Тому можна стверджувати, що предмет формується в рамках об'єкта науки, а об'єкт оптимально розкривається виключно через пізнання предмета.

По-друге, не може абсолютно задовольняти підхід, коли під ви­глядом визначення предмета науки муніципального права дається просте (більш-менш деталізоване) перерахування розділів, тем або проблем цієї науки⁵⁷. По суті, йдеться про більш-менш узагальнене перерахування головних елементів системи муніципального права та відповідних розділів науки і навчальної дисципліни. Але перера-

⁵⁶ Богдапова НА. Система науки конституциоішого права. — М., 2001. — С. 10.

⁵⁷ Прудников Л.С., Кудин В.А., Лимонов А.М., Лимонова Н.А. Муниципальное право России: Курс лекций. — М., 2002. — С. 18.

-62-

0

хування структурних елементів, яке розкриває зміст об'єкта науки, ніколи не заміняло й не могло замінити визначення предмета науки, покликаного охопити та відобразити її сутність.

Так, наука муніципального права, безумовно, вивчає муніципаль­но-правові інститути, муніципально-правові норми та відносини. Але її головний зміст та завдання полягають у тому, щоб за великим роз­маїттям відповідних явищ та процесів виявити глибинні властивості, зв'язки, взаємодії, відношення тенденції та закономірності їх виник­нення, організації, функціонування та розвитку, які не лежать на по­верхні суспільного життя. Тому предмет муніципального права — це дослідження не власне норм, інститутів та відносин, а властивостей відповідних норм, інститутів та відносин, тенденцій та закономірнос­тей їх виникнення та причин припинення, проблем організації муні­ципальної влади, її функціонування та розвитку, а також можливих шляхів, форм та механізмів реалізації муніципального законодавства в життєдіяльності особи, територіальної громади, суспільства та дер­жави. Така предметна визначеність забезпечує цілісність науки му­ніципального права, сприяє інтеграції та систематизації знання, що складає її, та диференціації його залежно від уточненого завдання до­слідження і конкретного об'єкта вивчення.

Важливе значення для розуміння предмета науки муніципально­го права має виявлення того принципового орієнтира, відправної ідеї, яка розкриває сутність предмета науки муніципального права та орієн­тує муніципально-правове знання. Такий відправний принцип пови­нен являти собою основоположну ідею, яка пронизує муніципально-правове законодавство та сприймається як основний логічний вузол усіх теоретичних конструкцій. Така ідея об'єктивується у категоріях граничного рівня узагальнення, які охоплюють сферу муніципально-правових відносин і прямо або опосередковано проявляються у нор­мах та інститутах муніципального права.

Цим вимогам відповідають дві взаємопов'язані категорії — "вла­да" та "свобода". На філософському рівні вони знаходять методоло­гічне пояснення у категоріях необхідного (належного) та можливого (дозволеного). Свободи неможливо досягнути без усвідомлення не­обхідності підпорядкування, дотримання правил, керованості, отже, включення у відносини влади. Влада, у свою чергу, не може забезпе­чити прогрес суспільства та держави без визнання самостійності, ши­роких можливостей та підтримки активності кожної людини, а також

М уніципальне право України

Розділ II. Муніципальне право як наука про місцеве самоврядування

р ізних соціальних спільностей. Тому свобода завжди є межею для влади, а влада встановлює межі свободи. При цьому мірою їх спів­відношення є ступінь розумного поєднання можливого та належного, який детермінується об'єктивними умовами, формалізованими у со­ціальних нормах, насамперед правових⁵⁸.

"Влада" та "свобода" на наступній сходинці адаптації до пізнання предмета науки муніципального права уточнюються та утворюють парну категорію — "муніципальна влада" та "муніципальні права і свободи". Виступаючи визначально соціологічними, політологічними та загальноправовими категоріями, вони, поєднуючись, адаптуються до муніципально-правової матерії та логічно опосередковують явища дійсності, які вивчаються муніципальним правом.

Очевидно, саме категорія "влада" є логічним узагальненням, яке набуває муніципально-правової форми, що, у свою чергу, стає осно­вним предметом вивчення відповідної науки. Із багатогранного розу­міння змісту категорії "муніципальна влада" муніципальним правом виділяються лише ті її сторони, властивості та функції, які отримують закріплення у нормах галузі, яка розглядається. При цьому увага ак­центується на аспектах муніципальної влади, які стосуються джерела та належності цього виду публічної політичної влади — територіаль­ної громади, об'єкта її функціонального впливу — питань місцевого значення, її організації, форм та методів здійснення.

Як і інші парні категорії, "муніципальна влада" та "муніципаль­ні права та свободи" фіксують як їх єдність, так і протилежність. Однак якщо у разі категоріального "зіткнення" у конституційному та адміністративному праві, коли на одному полюсі правових від­носин між державою та суспільством (людиною, громадянином) знаходиться державна влада, яка завжди пов'язана з підпорядку­ванням, яке зумовлює примус заради підтримання правопорядку та здійснення управління, на другому — її протилежність, контр­агент — громадянська свобода, яка обмежує владу або зобов'язує п до певних дій .

Тобто у таких відносинах завжди чітко протиставляється суб'єкт та об'єкт влади, її носій та виконавець. У системі координат "муніци­пальна влада" — "муніципальні права та свободи" такого протистав-

⁵⁸ Богдатюва НА. Система науки конституциошюго права. — М.: Юристь, 2001. -- С.13.

⁵⁹ Там само. — С. 15.

-64-

лення немає. У механізмі місцевого самоврядування, з одного боку, суб'єкт муніципальної влади — територіальна громада та, з іншого — носій муніципальних прав та свобод — співпадають. Муніципальна влада є, по-лерше, засобом реалізації муніципальних прав та свобод, по-друге, самі муніципальні права та свободи, за умови їх чіткої ре­гламентації та забезпечення, є гарантією стабільності й ефективності муніципальної влади.

Виділення цієї пари категорій як основоположних ідей науки муніципальної^ права детерміновано, пояснюється по-перше, тим, що обидві категорії існують у сфері муніципально-правових відно­син та отримують правове оформлення у нормах відповідної галузі. Тому співпадає предметна сфера, у якій складаються та мають прояв ці категорії. По-друге, їх тісний взаємозв'язок обумовлений співвід­ношенням і збігом інтересів носіїв муніципальної влади та інтересів власників муніципальних прав і свобод. Тому ідея поєднання у пред­меті науки категорій "муніципальна влада" та "муніципальні права та свободи" має знайти вираження у її системі, функціях, методології тощо.

Отже, ідея, яка міститься у парних категоріх "муніципальна влада" і "муніципальні права та свободи", складає сутність предмета науки муніципального права, проявляється у змісті об'єктів, які ви­вчаються цією наукою, відображається у її поняттях та інших теоре­тичних конструкціях. Вона виступає у ролі своєрідної філософії та ідеології муніципального права.

Слід зазначити, що наука муніципального права, будучи певною сферою теоретичного знання, може претендувати на статус наукової галузі знань лише у випадку, якщо це не просто деяка сума інфор­мації, а упорядкована сукупність (система) знань, які розкривають закономірності розвитку певних явищ як об'єкта дослідження цієї науки.

Отже на основі попередніх характеристик науку муніципального права можна визначити, як систему наукових ідей, теорій, концепцій, знань, які розкривають закономірності визнання, становлення і розви­тку муніципальної влади та муніципальних прав особистості, порядок їх реалізації і гарантування, форми та методи діяльності територі­альних громад, їх органів та посадових осіб у процесі вирішення пи­тань місцевого значення, а також особливості муніципального права як галузі права.

5. Зам. 15.

-65-

Муніципальне право України

Розділ II. Муніципальне право як наука про місцеве самоврядування

Н аука муніципального права, як і будь-яка інша наука — це сис­тема знань. Це означає, що до її складу входять відносно відокремле­ні комплекси теоретичних положень, які містять висновки, зроблені на основі пізнання сутності, змісту та закономірностей розвитку му­ніципальної влади та муніципальних прав людини. Дані теоретичні комплекси не тільки органічно пов'язані між собою завдяки єдності предмета галузі, й знаходяться у певній супідрядності. Одні теоре­тичні висновки служать основою для інших.

Система науки муніципального права — це упорядкована су­купність відносно самостійних комплексів теоретичних положень, логічний зв'язок між ними. В її основі знаходяться структурність самого предмета наукового пізнання. Саме такі феномени, як муні­ципальні права особистості та муніципальна влада — основний пред­мет науки муніципального права, а також послідовністю вивчення муніципально-правової проблематики детермінує систему даної нау­ки. Вона повинна досліджувати загальні риси, притаманні цьому виду публічної політичної влади у цілому, історію її розвитку, характер і принципи взаємовідносин муніципальної влади з іншими видами пу­блічної влади та інститутами громадянського суспільства, специфіку її суб'єктно-об'єктного складу, систему напрямів та видів її здійснен­ня, механізм, гарантії та відповідальність муніципальної влади, інші особливості правових відносин, які виникають у ході здійснення му­ніципальної влади.

Органічною частиною системи науки муніципального права є знання про такі інститути, як правові, організаційні, територіаль­ні основи місцевого самоврядування, функції і повноваження його суб'єктів, гарантії їх діяльності, відповідальність у місцевому само­врядуванні тощо.

Таким чином, система науки муніципального права у своїй осно­ві відповідає відповідній системі галузі права. Однак вона є більш широкою, тому що наука не може зосередитися тільки на конкрет­них муніципально-правових інститутах, а досліджує і загальні харак­теристики галузі, її специфіку, місце і роль в системі права. Вивчає наука також і практику реалізації муніципально-правових норм та інститутів, прагнучи розкрити закономірності їх розвитку і дати об­ґрунтовані рекомендації законодавцю та правозастосувальникам із удосконалення та застосування відповідних правоположень, а окре­мим особам — рекомендації з їх використання. З цією метою вивча-

-66-

юп,си також теорії та погляди, розроблені дослідниками місцевого і амоврядування, умови, які впливають на їх еволюцію, тобто наука вивчаї і саму себе.

К |и інші перелік проблем ТІЄЇ 'пі іншої частини науки не

і , і.мпм '■ розвитком суспільства, держави, змінами суспільно-

і і п. ми і ■ ■ і і 1111111 іі концепції, які потребують свого на-

і -і ,.і 11 цтушшия, втрачають актуальність старі,