Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мун право.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
1.81 Mб
Скачать

§ 2. Види територіальних громад

У теоретичних працях деяких авторів, які досліджували інститут місцевого самоврядування, робилися спроби системного аналізу струк­тури територіальних колективів у зв'язку з поняттям самоврядних тери­торій. Це дало можливість говорити про сформовану систему територі­альних колективів на базі самоврядних територіальних одиниць.

35 Див.: Баймуратов М.Л. Международноє сотрудничество органов местиого само-управления Украиньї: Дис. д-ра юрид. наук. — Одесса, 1996. — С. 25-26.

Муніципальне право України

Розділ VIII. Територіальна громада — основа місцевого самоврядування в Україні

Р озглядаючи дію механізму захисту інтересів громадян як чле­нів територіальних колективів, Д. Гараджаєв і В. Куранін виділяють систему територіальних колективів, що складається з основних тери­торіальних колективів (місто, район, село, селище) і факультативних територіальних колективів (мікрорайон, квартал, вулиця, будинок, інші територіальні утворення). Розходження між цими групами по­лягає насамперед у тому, що органи самоврядування першої гру­пи — місцеві ради, які засновують свою діяльність на широких повно­важеннях, закріплених у чинних законах. Діяльність же колективів другої групи не одержала адекватного відбитття в законодавстві, що стримує їх формування30.

У той же час О. Кирюшин, досліджуючи просторову граничність діяльності територіальних колективів, розглядає їх: а) у рамках на­селеного пункту (місто, селище, село); б) у межах адміністративно-територіальних одиниць (районів, областей, країв); в) у межах вели­ких економічних районів." І. Ільїнський розрізняє первинні (село, селище, місто без районного розподілу) і регіональні (район, округ, область) територіальні колективи38.

На думку С. Іванова та А. Югова, всі існуючі територіальні колективи за ступенем організаційної оформленості доцільно по­ділити на три види. До першого виду вони відносять колективи найбільшого рівня — макроколективи, що представляють великі групи людей, які мешкають у межах окремих самостійних держав або національно-територіальних утворень. Другий вид — територі­альні колективи, які складають громадяни, котрі мешкають у меж­ах адміністративно-територіальних утворень: областей, міст, райо­нів, міських селищ. Третій вид — територіальні мікроколективи, які складаються з населення, котре мешкає усередині адміністративно-територіальних одиниць на окремих територіях, що не мають офі­ційно встановлених меж39.

6 Див.: Гараджаєв Д., Куранті В. Защита прав граждап как члеиов территориального

коллектива // Юридический вестник. — 1995. — № 2. — С. 91. ' Див.: Кирюшин А.И. Территориальїше общности людей в условиях развитого со-

циали:ша // Научпьій коммунизм. — 1984. — № 4. — С. 45.

8 Див.: Ильипсшй И.П. На пороге обновлений // Советьі народних депута- тов. - 1989. - № 6. - С. 35.

9 Див.: Иванов С.И., ЮговА.А. Территориальнме коллективм в системе соци- алистического самоуправлсния народа// XXVII сьезд КІ1СС и повьішепие зффективности копституционного регулирования. — Свердловск, 1988. — С. 94.

-258-

Конституція і профільне законодавство України про місцеве самоврядування закріплюють дещо іншу систему територіальних колективів (громад), що дає нам її видову характеристику. Ця харак­теристика обумовлена дефі нітивним визначенням місцевого самовря­дування і пов'язана з системою органів місцевого самоврядування.

Виходячи з ч. 1 ст. 140 Конституції України, що містить визна­чення місцевого самоврядування, можна виділити такі види терито­ріальних громад:

а) територіальну громаду села або добровільного об'єднання в сільську громаду жителів декількох сіл;

б) територіальну громаду селища;

в) територіальну громаду міста.

Аналогічного висновку можна дійти при аналізі положень п. 1 ст. 6 Закону України від 21 травня 1997 р. Пункти 2-4 цієї статті на законодавчому рівні регламентують правила укрупнення (об'єднання) і роз'єднання територіальних громад у сільській міс­цевості. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування й обирати єдиного сільського голову. Таке добро­вільне об'єднання здійснюється за рішенням місцевого референдуму відповідних територіальних громад сел. Воно є згодою на утворення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна. Вихід зі складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної терито­ріальної громади.

Проте з положень п. 5 ст. 6 цього Закону, яка встановлює, що в містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності, отже, прямо згадує територіальні громади районів, можна дійти висновку, що зазначена вище класифі­кація може бути доповнена територіальною громадою району в місті, хоча така громада, на нашу думку, має факультативний характер.

З аналізу положень ч. З і 4 ст. 140 Конституції України, які за­кріплюють систему місцевого самоврядування в республіці, можна виділити:

а) територіальні громади основні (базового рівня) — сільські, селищні, міські громади, в рамках яких безпосередньо здій­снюється життєдіяльність населення — жителів певних тери­торіальних одиниць;

-259-

Муніципальне право України

Розділ VIII. Територіальна громада — основа місцевого самоврядування в Україні

б) територіальні громади факультативні (асоційованого рів­ня) — територіальні громади районів і областей в рамках яких реалізуються колективні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст.

В основі виділення таких видів територіальних громад лежить розуміння того, що немає жодного мешканця села, селища або міста, який одночасно не був би жителем області або району області (за ви­нятком міст обласного підпорядкування та міст Києва і Севастополя, що мають спеціальний статус).

Видова характеристика територіальних громад має не тільки на­укове, а й велике практичне значення. Кожний вид громад, особливо сільські і міські, відрізняються особливостями організації повсяк­денного життя, мають свої соціологічні, економічні і культурологіч­ні характеристики, специфічні інтереси, які формуються на їх базі, що безпосередньо впливають на існування цих важливих соціальних спільнот, реалізацію ними функцій і повноважень, закріплених у за­конодавстві.