2. Предмет і методи історії економіки та економічної думки

Предмет історії економіки був визначений вже в другій половині

19. ст. як еволюція господарської діяльності народів від первісної епохи до сучасності. Протягом 150 років існування зазначеної науки змінилося декілька її назв: історія господарського побуту, історія на­родного господарства, історія економіки. На думку Пі. Юхименка, економічна історія - це наука, яка вивчає економічне життя людей у всій його багатогранності, з найдавніших часів до наших днів [28].

!сторія економічної думки розкриває передумови та закономір­ності еволюції світової економічної науки, систематизує та аналізує економічні знання, знайомить із науковою спадщиною видатних учених-економістів, сприяє усвідомленню досягнень основних шкіл та напрямів економічної думки. Предметом історії економічної ду­мки є історичний процес виникнення та розвитку системи економіч­них ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як особливої системи знань [8].

Зміст історії економіки та економічної думки полягає в історії на­укових підходів до розуміння дії економіки. Складність дослідження економічних механізмів, моделей, систем полягає у тому, що їх струк­тура з часом значно змінюється, що потребує постійного вдоскона­лення концепцій і методів аналізу. Неможливо використовувати ви­сновки, які отримані одним методом аналізу, який відповідає певній економічній обставині, для винесення міркувань за результатами ін­шого методу, що відповідає іншим обставинам, - одну модель не мо­жна використовувати для оцінки іншої моделі.

Метод - це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, на­укова значущість та пізнавальна цінність якого визначаються насам­перед його евристичним потенціалом, здатністю збагатити науку но­вими знаннями.

Узагальнюючи досвід теоретичної діяльності економістів різних шкіл і напрямів, слід виділити такі методи дослідження: метод спосте­реження економічних явищ, історико-генетичний, системно-структур­ний, проблемно-логічний, компаративний економічний аналіз, статис­тичний аналіз, експеримент.

Наприклад, застосування методу спостереження такого еконо­мічного явища, як банкрутство середнього класу внаслідок інфляції, що спричинило в свою чергу зростання соціального неспокою (безро­біття), дозволило Дж. Кейнсу обґрунтувати теорію державного втру­чання в економіку.

Історико-генетичний метод дослідження дає змогу виявити істо­ричні умови виникнення та розвитку економічних ідей, їх спадкоєм­ність, загальні закономірності та історичну специфіку у змісті та пізна­вальних пріоритетах економічних теорій, взаємозв’язок економічних учень з політикою та господарською практикою.

Системно-структурний метод дослідження сприяє усвідомлен­ню еволюції економічної науки як цілісного системного процесу у всій різноманітності його внутрішніх і зовнішніх зв’язків, структур­них елементів і рівнів.

Проблемно-логічний метод дослідження розкриває глибинні сутні- сні характеристики історії розвитку економічної науки на основі вияв­лення внутрішньої логіки економічних теорій, їх категоріального та понятійного апаратів.

Компаративний (порівняльно-історичний) метод дослідження дає можливість виявити загальне й особливе у різних економічних ученнях, простежити роль традицій та революцій в історії ідей, взає­модію загального, особливого та одиничного в той чи інший період розвитку економічної науки.

Історичні факти є основою для економічної науки, та до них слід долучати економічний аналіз, бо саме через розвиток і перевірку еко­номічних теорій можна впорядкувати і організувати сукупність даних і фактів у чітку систему. Цілісне розуміння економічної діяльності потре­бує використання економічних даних і статистичного аналізу. Кі­лькісні характеристики економічної діяльності наведені в урядових статистичних збірниках. Практичне дослідження економічної діяльності потребує розвиненого апарата теорії ймовірності та економетрики [8].

Економічне життя суспільства надзвичайно складне, тому дослі­дники досить часто вдаються до контрольованого експерименту. Для його проведення певну кількість населення або суб’єктів господарю­вання ділять на дві або більше груп, кожна з яких досліджується в один і той же спосіб, за винятком одного фактора. Дослідник вимірює вплив фактора, що досліджується, за інших незмінних факторів. Про­ведення експериментів в економіці ускладнюється тим, що складно відтворити реальну економіку в лабораторних умовах. Незважаючи на це, економісти покладаються дедалі більше на експерименти. Напри­клад, такі експерименти досить часто застосовують задля вивчення реакції різних верств населення на різні види урядових програм, що підтримують малозабезпечених.

Таким чином, застосування зазначених методів забезпечує про­грес економічної науки щодо дослідження історії економічної діяль­ності людства та історії економічної думки [29].