- •Історія економіки та економічної думки
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки 9
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій 22
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. - V ст. Н.Е.) 32
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації у період середньовіччя (у-ху ст.) 42
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII - перша половина хіх ст.) 84
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці 232
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в україні (90-ті роки хх ст.) 252
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки план
- •Історія економіки та економічної думки як наука
- •Предмет і методи історії економіки та економічної думки
- •Завдання курсу історії економіки та економічної думки
- •Етапи розвитку історії економічної думки
- •Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •6. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій план
- •Привласнююче та виробничо-відтворююче господарства: визначення, структура, досягнення та обмеженість
- •Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства
- •Еволюція господарства в Стародавньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки
- •Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хаммурапі
- •Особливості господарського розвитку Стародавньої Індії та його відображення в пам’ятках економічної думки
- •Особливості господарського розвитку та економічної думки Стародавнього Китаю
- •Система " влада - власність” та її роль у розвитку господарства Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. - V ст. Н.Е.) план
- •Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій
- •Господарський розвиток Стародавньої Греції в осьовий час. Реформи Солона
- •Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля
- •Особливості господарського розвитку Стародавнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць
- •Вілли та латифундії'. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму в працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли
- •Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації у період середньовіччя (у-ху ст.) план
- •Загальна характеристика Східної та Західної цивілізацій доби Середньовіччя
- •Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V-хv ст.
- •Господарський розвиток держави франків у V-хі ст. Загальна характеристика
- •Середньовічне місто та його роль у становленні ринкових відносин у Західній Європі. Корпоративні форми організації' господарської діяльності в середньовічному місті
- •Економічні погляди Фоми Аквінського
- •Господарство Київської Русі. “Повість временних літ”
- •Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні. “Руська правда”
- •Місто та міське господарство в Київській Русі
- •Економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •Передумови, роль та значення Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації
- •Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела, значення
- •Розвиток форм господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва
- •Господарська система Англії у хvі-хvіі ст.
- •Господарська система Голландіїу хvі-хvіі ст.
- •Виникнення та розвиток меркантилізму
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII - перша половина хіх ст.) план
- •Становлення індустріального суспільства. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства
- •Особливості промислового перевороту в АнгліїФранції, Німеччині та сша
- •Виникнення класичної політичної економії' в Англії та Франції. Фізіократи
- •Економічне вчення Адама Сміта
- •Еволюція класичної політичної економії'
- •Історичний напрям у політичній економії'
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх - початок хх ст.) план
- •Основні тенденції розвитку світового господарства
- •Характерні риси та особливості господарського розвитку провідних країн світу
- •Маржинальний напрям економічної думки
- •Виникнення інституціоналізму та його напрями
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина хіх - початок хх ст.) план
- •Роль реформ 1848 та 1861 років у становленні ринкових відносин в Україні. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період
- •Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства
- •Маржинальні дослідження в Україні
- •Економічне вчення Тугана-Барановського
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.) план
- •Вплив Першої світової війни на розвиток господарств європейських країн і сша. Версальська угода та її економічна суть
- •Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть і мета
- •Криза світового господарства 1929-1933 рр. Та шляхи виходу з неї. Сутність політики “нового курсу" ф.Д. Рузвельта
- •Економічне вчення Дж.М. Кейнса
- •Теорії конкуренції е. Чемберліна та Дж. Робінсон
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом нтр (друга половина хх ст.) план
- •Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки XX ст. Посилення ролі держави в економіці
- •Вплив військово-конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж. Маршалла
- •Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст. КонцепціїНтр
- •Вплив наднаціональних організацій на розвиток національних економік
- •Розвиток корпоративної форми господарства та її відображення в економічній думці у другій половині хх ст. Теорії' економічного зростання
- •7. Німецьке економічне “диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці. Розвиток сша. Кейнсіансько-неокласичний синтез
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх - початок ххі ст.) план
- •Інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства останньої третини хх - початку ххі ст. Та її відображення в економічній думці
- •Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х рр. Та їх відображення в посткейнсіанстві. Загальна характеристика нового кейнсіанства
- •Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. Хх ст. На розвиток господарства провідних країн світу
- •Розвиток світової економіки в останній третині хх ст. “Рейганоміка" та “тетчеризм"
- •Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен
- •. Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання
- •7. Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-ххі ст. Розвиток теорії постіндустріального суспільства
- •. Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р. Коуза
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці план
- •Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад у працях українських економістів
- •Політика “воєнного комунізму" та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст. Неп
- •Становлення адміністративно-командної системи та її теоретичне обґрунтування в українській економічній літературі 20-30-х рр. Хх ст. Радянська індустріалізація і колективізація
- •Вибір економічної стратегії розвитку в повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства
- •Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період “хрущовської відлиги"
- •Застійні явища в радянській економіці 70-х - першій половині 80-х рр. Хх ст. Та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в україні (90-ті роки хх ст.) план
- •Стан економіки України на момент проголошення незалежності. Перехід від командно-адміністративної системи до ринкової економіки та його обґрунтування в економічній літературі
- •Основні напрями ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі розвитку (1991-1994 рр.). Становлення засад ринкової економіки (друга половина 90-х років хх ст.)
- •Основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 90-х рр. Хх ст.
- •Список літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Історія економіки та економічної думки
Характерні риси та особливості господарського розвитку провідних країн світу
Сполучені Штати Америки. Наприкінці XIX - на початку
ст. США стають лідером з обсягів виробленої продукції, темпів економічного зростання, рівня продуктивності праці та концентрації виробництва. У 1913 р. частка країни становила 36 % світового промислового виробництва, а щорічні темпи зростання дорівнювали 4,2 %.
У даний період у США спостерігався комплексний, інтенсивний розвиток усіх підрозділів господарства на основі глибоких змін у тех- ніко-технологічному базисі. Відбулись зміни в структурі економіки в цілому та окремих галузей. На перше місце в структурі валового продукту країни виходить промисловість. При цьому в структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу стали займати такі галузі важкої промисловості: металургія, металообробка, галузі машинобудування, видобувні галузі. З’явились та швидко розвивались такі нові галузі, як автомобільна, нафтодобувна та нафтопереробна, електроенергетика. Значно збільшилась питома вага залізничного будівництва.
Розвиток економіки супроводжувався інтенсивними процесами концентрації та монополізації виробництва. Дані тенденції розвитку стимулювались кризами перевиробництва 1873, 1883, 1893 рр. Найбільш поширеною формою монополії в США були трести. До найбільш впливових трестів належали “Стальний трест”, який монополізував 66 % виробництва сталі та 43 % виробництва чавуну, а також “Дженерал
Електрик”, “Стандарт Ойл”, “АТТ”. Процес монополізації спричинив зрощування промислових і банківських капіталів - створення фінансових капіталів. Найбільш впливовими в американській економіці були групи Моргана і Рокфеллера.
Німеччина. В означений період Німеччина з економічно відсталої та політично роздробленої країни перетворилась на європейського лідера з обсягів промислового виробництва, темпів його зростання, концентрації та монополізації виробництва. За даними показниками вона посіла друге місце у світі після США.
Найважливішими факторами промислового піднесення Німеччини були завершення державного об’єднання країни та створення Німецької імперії (1871), перемога Німеччини у франко-прусській війні, анексія промислово розвинутих Ельзасу та Лотарингії, отримання 5 млрд. франків контрибуції, які стали джерелом промислових інвестицій. До факторів зростання варто віднести той факт, що промисловий переворот у Німеччині відбувся в останній третині ХІХ ст., що спричинило більш високий технічний рівень її промисловості.
Німецькі промислові підприємства виникали на основі новітньої на той час техніки. Широко застосовувались електромотор, дизель, парова турбіна, електропередача на відстань, нові методи сталеваріння. Це забезпечило переваги німецьким підприємствам у конкурентній боротьбі з англійськими та французькими. Найбільш швидкими темпами розвивались такі галузі важкої промисловості, як металургія та металообробка, важке машинобудування, транспортне машинобудування, електроенергетика, хімічне виробництво. Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боєприпаси значною мірою зумовили зростання галузей важкої індустрії.
Процес монополізації відбувався в Німеччині переважно на основі картелів та синдикатів, найбільшими з яких були Рейнсько- Вестфальський вугільний синдикат, “Фарбеніндустрі”, концерни АЕГ і “Сіменс”.
Зростання обсягів промислового виробництва позначилось на обсягах та структурі зовнішньої торгівлі Німеччини. У період 1870-1913 рр. обсяг німецької зовнішньої політики зріс втричі. 70 % загальної вартості експорту припадало на готові товари. Однак економіка країни значно залежала від імпорту сировини та продовольчих товарів, що призвело до від’ємного сальдо торгового балансу Німеччини напередодні Першої світової війни.
Англія. Наприкінці XIX - на початку XX ст. Англія втратила позиції світового лідера у промисловому виробництві. Відставання англійської промисловості пояснювалось фізичним та моральним старінням виробничої бази англійської промисловості, яка потребувала технологічного оновлення. Незважаючи на зазначені проблеми, основним напрямом інвестування капіталів англійської буржуазії були британські колонії. Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, у колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Внаслідок цього відчувалась нестача капіталів всередині країни, що перешкоджало технічному переозброєнню промисловості та було причиною подальшого відставання.
Разом з тим у даний період в англійській економіці поступово відбувались структурні зміни. Порівняно високими темпами розвивались галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна, випередивши традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни.
Процес монополізації промисловості в Англії відбувався повільніше, ніж у США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджав промисловий за темпами концентрації і централізації. П’ять лондонських банків здійснювали контроль над кредитною системою. Англійські банки також виступали найбільшими кредиторами у світі, а Лондон - найбільшим фінансовим центром.
Франція. Наприкінці XIX ст. за рівнем розвитку промислового виробництва Франція опинилась на четвертому місці у світі. Основними причинами уповільнення темпів зростання були економічні збитки, нанесені поразкою у франко-прусській війні; технічне та моральне старіння технічної бази промисловості, створеної у 50-60 рр. XIX ст.; особливості розвитку капіталістичних відносин у Франції (парцелярне сільське господарство, вузький ринок, лихварський характер накопичення капіталу). Відсталою у порівнянні зі США та Німеччиною була структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість.
Однак існувала сфера економічної діяльності, в якій Франція домінувала у порівнянні з іншими країнами. Це банківська сфера, фінанси та кредит. У банківській сфері процес концентрації відбувався дуже активно. На початку XX ст. в економіці діяли три найбільші банки (“Ліонський кредит”, “Національна облікова контора”, “Г енера- льне товариство”), в яких було сконцентровано 70 % усіх депозитів.
На цій основі формувався фінансовий капітал. Його центром став Французький банк, який був зразком концентрації капіталу в національному масштабі.
Пріоритетним напрямом використання капіталу у Франції був експорт банківського капіталу. У період 1870-1913 рр. експорт капіталу збільшився у 4 рази, що перевершувало темпи економічного зростання країни. Франція зберігала статус “світового лихваря”.