Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)

1. Передумови, роль та значення Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської ци­вілізації.

2. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела, значення.

3. Розвиток форм господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва.

4. Г осподарська система Англії в ХVI-ХVII ст.

5. Господарська система Голландії в ХVI-ХVII ст.

6. Виникнення та розвиток меркантилізму.

7. Особливості господарського розвитку українських земель у ХVI- ХVII ст.

1. Передумови, роль та значення Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації

У становленні європейського ринкового господарства важливу роль відіграли Великі географічні відкриття. Їхньою передумовою бу­ла криза левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Константинополя у 1453 році. Континентальна торгівля також занепа­ла. З XV ст. посилюється попит Західної Європи на благородні мета­ли, екзотичні товари, сільськогосподарську продукцію та деякі види сировини. Відчувалася нестача грошей в обігу. Причинами цього бу­ло збільшення кількості людей, безпосередньо не пов’язаних з хар­човим виробництвом; подальше соціально-майнове розшарування; підвищення рівня споживання привілейованих та взагалі заможних верств населення. Географічним відкриттям передували господарські та науково-технічні досягнення та сприяв розвиток абсолютизму. В Єв­ропі з’явилися нові типи кораблів, зросла їх вантажність; винайдено барометр, гідрометр; вдосконалено компас та видано географічний ат­лас. Європейські монархи потребували значних коштів для утримання війська, чиновників, двору, прагнули розширення володінь [13].

Роль Великих географічних відкриттів у розвитку ринкового гос­подарства виявляється в таких аспектах:

1. Почала формуватися колоніальна система, яка прискорила ви­никнення у Західній Європі капіталістичного виробництва і сприяла нагромадженню у буржуазії великих грошових сум, необхідних для організації великих капіталістичних підприємств. Піднесення Іспанії і Португалії як колоніальних держав було відносно недовгим. Отримані від колоній багатства феодали використовували непродуктивно, тоді як в Англії і Франції заохочувався розвиток промисловості й торгівлі. Позиції Англії, Франції і Нідерландів на колоніальних ринках зміц­нювались. Ці країни змогли більш ефективно використати географічні відкриття для розвитку ринкової економіки та створення власних ко­лоніальних імперій.

2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель­ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало ще одним потужним поштовхом до зародження та розвитку капіталіс­тичних відносин у Західній Європі. Новий світ став ринком збуту для мануфактур Європи, а монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи. Великі географі­чні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. У боротьбі за оволодіння новими ри­нками поступово почали створюватися торгові компанії, які регулю­вали торгівлю купців з певним районом світу. Найбільш могутніми з них були Ост-Індські компанії в Голландії й Англії, яким вдалося мо­нополізувати індійський ринок.

3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме­рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. загальна кількість “дзвінкої монети”, яка перебувала в обігу в західноєвропей­ських країнах, зросла більш ніж у 4 рази. Такий великий наплив відно­сно дешевого золота і срібла призвів до різкого падіння їхньої вартості та значного підвищення цін на продукцію сільського господарства та промисловості.

4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню кількості мануфактурних робітників. Розорювались великі землевлас- ники-феодали, потерпали від збитків найбідніші селяни і наймані ро­бітники, збагачувалась буржуазія.

5. У результаті Великих географічних відкриттів слідом за пере­міщенням головних торговельних шляхів центр економічного життя перемістився з країн Середземного моря до держав, розташованих на берегах Атлантичного океану. Стали занепадати італійські міста- республіки, виникли нові центри світової торгівлі: Лісабон, Севілья й особливо Антверпен. Саме останній став найбагатшим містом в Євро­пі, світовим торговельним і фінансовим центром. У XVI ст. виникли товарна і фондова біржі. На відміну від Португалії і !спанії, які мали переваги в торгівлі, основними виробниками промислових товарів бу­ли Нідерланди, Англія, Франція. Буржуазія цих країн швидко багатіла, переправляючи золото і срібло з приморських країн в обмін на проми­слові товари. Поступово вони витіснили конкурентів з морських шля­хів, а потім - із заморських колоній. Зокрема, у дослідженнях Тихого океану і південних морів на межі XVI-XVII ст. ініціативу перехопили Нідерланди, а в 40-ві роки XVII ст. буржуазна революція в Англії ви­вела цю країну на арену боротьби за ринки збуту, панування на морі, колоніальні володіння.

6. Наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення но­вих тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру. Правлячі династії в !спанії, Англії, Франції всіма доступними засобами стимулю­вали торгівлю, промисловість, судноплавство, колоніальну експансію. Меркантилізм як економічна політика епохи первісного нагромадження капіталу був породжений капіталізмом, що розвивався в надрах феодалі­зму та сприяв формуванню й розвитку ринкової економіки.

Таким чином, у результаті Великих географічних відкриттів окремі країни Західної Європи опинились у максимально сприятли­вих умовах для розвитку капіталістичного виробництва. Позитив­ний вплив мала на них географічна близькість до нових морських шляхів світової торгівлі й те, що Русько-Литовська та Московська держави прикрили собою Західну Європу від руйнівних монголо- татарських набігів. Великі географічні відкриття прискорили процес первісного нагромадження капіталу [28].