3. Методы прогнозирования рыночного спроса

для прогнозування попиту застосовуються два основних класа методів:

І. Евристичні методи базуються на здогадах, інтуїції, досвіді осіб, що беруть участь у виробленні прогнозів. Такі прогнози не відповідають формальним правилам, а базуються на ході мислення експерта. Під експертом тут розуміють особу, що володіє необхідними специфічними знаннями в силу своєї постійної професійної діяльності. Недоліком цих методів є неможливість перевірити точність одержуваних даних, відсутність формалізованості складання прогнозів, складність переносу цих прогнозів на аналогічні ситуації. До переваг можна віднести те, що цей клас методів застосуємо в ситуаціях, коли потрібно швидко одержати оцінку ситуації або ж застосування формальних методів не можливе. ІІ. Засновані на моделях або ж економіко-математичні методи прогнозування попиту припускають використання формальних методів. У загальному випадку будь-яка модель має такий вигляд: вхід-метод-вихід. В свою чергу ці методи поділяються на казуальні моделі (намагаються пояснити поводження системи, яке розглядається шляхом виявлення зв’язків між різними змінними; існують якісні і кількісні) та неказуальні(не дають пояснення механізму генерації змінних, а просто пропонують прогноз на основі попередніх значень).

4. Етапи ціноутворення

1. Визначення цілей ціноутворення в залежності від маркетингової програми фірми.

Вибір стратегії ціноутворення залежить від цілей фірми, її маркетингової програми і стратегії на підібраному ринку або його сегменті. II. Аналіз зовнішніх факторів, попиту і його виду, обсягу ринку, етапу ЖЦТ.Аналізуються: 1. Причини, що викликали до виникнення попиту (споживачі, їхньої потреби, мотивації і моделі поводження споживача). 2.Ринок, тип конкуренції на ньому 3. Попит і його тип (еластичний, нееластичний), фактори, що визначають чутливість до ціни: 4. Місткість ринку; 5.Фактори маркетингового середовища, і, у першу чергу, кон'юнктура, законодавчі і нормативні акти. 6. Етап життєвого циклу товару. 7.Позиционирование товару аналіз його слабких і сильних сторін щодо головних конкурентів. III. Розробка стратегії ціноутворення. 1. Аналіз витрат.(Аналізуються витрати підприємства при виробництві товару. ) 2. Визначення цінової стратегії з погляду конкуренції IV. Розробка тактики ціноутворення. 1. " страхування ціни" - заходу з метою зменшення ризиків: 2. Психологічні ціни

5. Стратегія конкуренції в галузях. Фрагментовані та новоутворені галузі.

Стратегії конкуренції у фрагментованих галузях. Фрагментована галузь - це галузь, де жодна фірма не має значної частки ринку і не може істотно впливати на випуск продукції.

У ході розробки стратегії по дефрагментації (консолідації) галузевого ринку компанія для себе повинна відповісти на наступні питання: 1.Виграє або програє фірма від фрагментації? 2.Які причини фрагментації і чи можна їх перебороти? 3.Якими шляхами можна перебороти фрагментацію? 4.Якщо фрагментація неминуча, то яка повинна бути лінія поводження компанії? М. Портер виділяє наступні основні причини, що викликають фрагментацію галузевих ринків: •низькі вхідні бар'єри; •високі транспортні витрати; •різнотипна товарна номенклатура; •різнотипні ринкові потреби; •урядова і місцева заборона на концентрацію.

Прийоми для подолання фрагментації: •стандартизація різнотипних ринкових потреб; •зменшення ширини асортименту продукції; •технологічні інновації для зменшення витрат. Для реалізації цього необхідними є: •стратегічне позиціонування; •децентралізація; •стандартизація, •зменшення вартості виробничих потужностей.

Стратегія конкуренції в новостворених галузях. Новостворені галузі - це тільки що сформовані або реформовані галузі. Основними причинами появи таких галузей є технологічні інновації, поява нових потреб. Для таких галузей характерна технологічна і структурна непевність, високі початкові витрати з різким зменшенням вартості. Компанії витрачають основні зусилля не на боротьбу один з одним, а на розширення первинного попиту, його формування, навчання споживачів користуванню товаром. Основними бар'єрами на цьому етапі становлення галузевого ринку є: •запатентовані технології, •доступ до каналів розподілу, •сировинних і інших ресурсів. До основних типових факторів, що стримують розвиток новоствореної галузі, можна віднести: •труднощі в придбанні сировини і компонентів, часом швидкий ріст цін на них; •відсутність установлених стандарт.; •усвідомлена споживач. імовірність моральн. старіння і відмова на час від покупки;

•часом невисока якість товарів у силу слабких технологій; • високі витрати на початок виробництва й організацію збуту. Найважливіших факторів успіху компанії на цьому ринку є сприйняття споживачами товару-новинки. В новостворених галузях необхідно приймати такі стратегічні рішення: 1.Визначення часу входження в галузь. 2.Формування структури галузі. 3.Оптимізація економічних інтересів. 4.зміни поведінки постачальників і збутових каналів. 5.Зміщення бар’єрів входу.

№ 30