4. Процедура оценивания альтернативных каналов дистрибуции

1. определение потребностей потребителя связанная с требованиями: (к типу торг. организаций; их расположение; глубина и ширина ассортимента; уровень сервиса)

2. определение потенциальных посредников (оценивание всех типов посредников включая с прямыми продажами) 3. анализ издержек (организация системы дистрибуции; расходы на поддержкуучастников каналу; вопросы кредитирования; таможенный сбор; налог на другие связанные сдвижением товару к каналам )

4. выбор каналов дистрибуции (быстрота прохождения платежей и проплаты; расходына поддержания их функционирования; мера соответствия (идеальному каналу дистрибуции); определение потенциальных дополнительных возможностей и проблем)

5. организационные вопросы относительно создания и организации работы каналураспределения (договоры; организации поставок)6. ревизия каналов дистрибуции

5. Конкурентные стратегии предприятия по Котлеру

описано в вопросе 2 .Ф.Котлер , виходячи з абсолютної ринкової частки, що належить компанії, виділив 4 можливих типи конкурентних стратегій: 1. Стратегія лідера 2. Стратегія виклику лідеру 3. Стратегія прямування за лідером. 4. Стратегія заняття конкурентної ніші або стратегія спеціаліста.

№ 20

1. Маркетинговая информация. Виды маркетинговой информации. Требования к маркетинговой информации

Система маркетинговой информации – постоянно действующая система взаимодействия людей, технических средств и методических средств для планирования, получения и обработки информации, направленной на успешное выполнение поставленных заданий.

Джерела инфо: 1.Первичная маркет. инфо. 2.Вторичная маркет. инфо.(внутр.,внешняя)

В маркетинге выделяют два основных вида информации:

Вторичная маркетинговая информация – это информация собранная и обработанная раньше самой фирмой или другими организациями для отличных от изучения исследования целей.

Первичная маркетинговая информация – это информация, которая собирается непосредственно под заданную цель исследования.

Методы сбора первичных данных : ●спостереження. ●опитування ●експеримент ●моделювання ●аналіз аналогічних ситуацій.

2. Составные модели отношения потребителей к торговой марке

Для аналізу ставлення споживачів до торговельної марки найчастіше використовують чотирьохкомпо-нентну модель (рис. 4.8). Складові моделі:

• когнітивна компонента пов'язана із процесом спри­йняття та обробки інформації про торговельну марку;

•афективна складова відповідає за емоційне спри­ йняття марки, асоціації, які виникли у споживача;

• сугестивна складова пов'язана із упередженням спо­живача щодо марки, її властивостями;

• конативна або вольова складова відповідає за ступінь готовності споживача купити товар.

3. Бренд. Этапы разработки бренда

Бренд – загальновідома та диференційована торгівельна марка, тобто марка, яка у свідомості споживача асоціюється з певними чи перевагами вигодами, чітко відрізняється від вигод конкурентів та характеризується певним рівнем лояльності з бокуспоживачів. Бренд – це те що знаходиться у свідомості споживачів.

Брендінг – системний процес управління маркою (брендом) компанії від стадії створення до вилучення з ринку.

У сучасних умовах бренд є іншим за значимістю, після людського ресурсові, активом фірми. Ринкова вартість окремих брендів, наприклад, Кока-Кола, перевищує розміри державних бюджетів окремих країн, навіть європейських. Це зумовило виникнення нового підходу до управління брендом - управління активами торговельної марки.

Этапы разработки бренда:

- тестирование бренда во время маркетингового исследования

- лингвистическое тестирование

- проверка правовой чистоты

- разработка креативной идеи

- разработка стратегии бренда

- позиционирование бренда.

Рівні формування бренду: інформованість споживача щодо існування бренда→інформованість щодо властивостей→усвідомленість властивостей бренда, його конкурентних переваг→формування психологічної диференціації→формування прихильності→економічна диференціація.