
- •Витоки й еволюція класичного розуміння громадянського суспільства
- •Контекст Західної цивілізації і свобода
- •Аристотель про громадянську спільність
- •Politike koinonia – солідаристська основа соціальності
- •Римська доба: від Ціцерона до Марка Аврелія
- •Християнське одкровення
- •Августин
- •Св. Тома з Аквін
- •Дискурсивні особливості поширення сенсу свободи
- •Висновки
- •Від міської громади до республіки
- •Значення міста
- •Рецепт Мак’явеллі
- •Жан Бодуен
- •Г. Гроцій
- •Раціоналістичний виклик нового часу
- •Т. Гоббс про свободу, громадянське
- •Методологія матеріалістичного редукціонізму
- •Свобода і соціальні засади держави
- •Розрізнення природного права і природного закону
- •Значення дискурсу
- •Висновки
- •Дж. Лок: спільнотворення громадянського суспільства
- •Семіотична контекстуальність розуміння і розуму
- •Закон природи і функція розуму
- •Природна і громадянська свобода – основа „спільнотворення”
- •Громадянське суспільство як політичне спільнотворення
- •Толерантність як семіотично-дискурсивний чинник громадянського „спільнотворення”
- •Християнський контекст добровільності і розуміння толерантності
- •Дискурс свободи і практика добровільного „спільнотворення”
- •Емпіричні обмеження свободи
- •Висновки
- •Диференціація суспільства і держави: концептуальні засади й суперечності XVIII століття
- •Пошуки республіканських передумов соціальності
- •Ш. Монтеск’є: передумови правової держави
- •Шотландська школа морального глузду і скептицизм Девіда г’юма
- •Адам Сміт: знак „невидимої руки”
- •Адам Ферґюсон: етичний дискурс громадянського суспільства
- •Суспільна ввічливість
- •Публічне і приватне
- •Свобода і громадське благо
- •Позаімперський контекст людяності
- •Дискурсивні особливості теоретизуваня
- •Громадянське суспільство з погляду консерватора і революціонера: полеміка про свободу і рівність між е. Берком і т. Пейном
- •Дилема свободи – рівності
- •Едмунд Берк: свобода в контексті традиції
- •Томас Пейн: права людини
- •Висновки
- •І. Кант: громадянський стан як здійснення свободи
- •Свобода в аспекті універсальних принципів розуму
- •Спроба розрізнення об’єкта і фізичних речей в аспекті семіотичних відношень
- •Суб’єктивні засади автономії
- •Соціальність як “мережа об’єктів” у сукупності з їх сприйняттям
- •Між естетичним смаком і суверенністю знань
- •Самозумовлювальна свобода приватності
- •Дилема громадянського (публічного) і приватного
- •Передумови міжнародного громадянського світу
- •Культурні засади громадянського стану
- •Висновки
- •Громадянське суспільство як проблема метафізики геґеля
- •Теоретичні засади
- •Ідейні передумови концепції громадянського суспільства
- •Інституалізовані форми свободи
- •Етичність і громадянське суспільство
- •Від сім’ї до національної держави
- •Громадянське суспільство як дихотомія свободи і звичаєвості
- •Критика громадянського суспільства
- •Громадянське суспільство і держава: відчуження і автентичність
- •Держава і “влада розуму”
- •Умови соціальної єдности (інтеґрації)
- •Висновки
- •Громадянське суспільство як умова підтримки демократії: теорія а. Де токвіля
- •Свобода, рівність і демократія
- •Чинники громадянського суспільства у сша
- •Громада
- •Взаємодоповнювальна сила громади і сила влади
- •Громадський дух і соціальний капітал
- •Громадянське суспільство і демократія: вади і переваги
- •Значення добровільних об’єднань
- •Чинники підтримки демократії і свободи
- •Громадські організації
- •Комерційні інтереси
- •Інтелектуальний чинник
- •Значення релігії
- •Література й естетика
- •Мова і мовлення
- •Між „новим націоналізмом” і „новою свободою”
- •Висновки
- •Антоніо росміні: релігійно-правова модель громадянського суспільства
- •Концепція суспільства
- •Права людини
- •Цивілізаційні стадії громадянського суспільства
- •Інтелектуальні чинники соціального прогресу
- •Визначення громадянського суспільства
- •Спільне благо і публічне благо
- •Етичність у громадянському суспільстві
- •Соціальний і сеньйоральний чинники
- •Інтерпретація Великої Французької революції і “Декларації прав людини і громадянина”
- •Висновки
- •„Царство свободи” поза громадянським суспільством: марксистська компенсація рівності
- •Промислова революція і національна спільнота
- •Свобода в пастці необхідності
- •Інтернаціоналізм versus націоналізм
- •Свобода й самоздійснення особи
- •Свобода й національна емансипація
- •Дискурсивні принципи і соціально-політична практика марксизму
- •Богоборство (“Бога – немає”)
- •Принцип матеріалізму
- •Інтернаціоналізм
- •Приватна власність - зло
- •Альтернатива Масарика – Неру
- •Висновки
- •Особливості інтерпретації громадянського суспільства у хх столітті
- •У заручниках політичних ідеологій
- •Громадянське суспільство як соціальна спільнота т. Парсонса
- •Спроба неомарксистського ревізіонізму
- •Юрген Габермас: дуалізм системи і життєвого світу
- •Концептуальні розмежування під впливом центрально- і східноєвропейського оновлення
- •„Умови свободи” Ернеста Ґеллнера
- •Теорія Джорджа Макліна
- •Криза “об’єктивного розуму”
- •Громадянське суспільство як конкретизація людської свободи
- •Культурна традиція як форма удосконалення
- •Культурна традиція як акумульована свобода
- •Громадянське суспільство за умов глобалізації
- •Соціальний прогрес і громадянський поступ
- •Загрози громадянському суспільству
- •Контури семіотичної інтерпретації
- •Дійсність життєвого світу641
- •Етика і мораль
- •Екологічна вимога
- •Етика життя як етика свободи
- •Дискурсивні практики суспільства
- •Акратичне та енкратичне мовлення
- •Права людини як прагнення гідності
- •Насильство
- •Критика як знак свободи
- •Солідарність: світ без насильства
- •Поняття і структура громадянського суспільства
- •Європа і україна: ретроспектива зближення
- •Здійснення громадянського суспільства: від громадянської свідомості до національної держави
- •Дискурсивні практики і соціальний капітал
- •Соціальний капітал і громадянський поступ
- •Україна: соціальний марґінес чи самоврядна спільнота?
- •Стадії громадянського поступу в Україні
- •Громадянський поступ під призмою
- •Громадянська катастрофа хх століття
- •Громадянське суспільство і національна правова держава
- •Громадянське суспільство в українській перспективі
- •Післямова
- •Використана література
- •Іменний та предметний покажчик
- •79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.
- •80300 М. Жовква
-
Адам Сміт: знак „невидимої руки”
У працях Адама Сміта “Теорія моральних почуттів” та “Дослідження про природу і причини багатства”, як і в працях інших шотландських просвітників, запроваджена нова основа пояснення взаємодії індивіда і суспільства. Натомість Локового правового дискурсу, участь у якому беруть віра і Божий промисел, пропонувалася концепція морального чуття і природної симпатії. За її допомогою шотландці прагнули знайти синтез між егоїзмом і альтруїзмом, пристрастями і розумом, приватним і публічним, індивідуальним і суспільним. Соціальність мислилася як зіткана з безлічі протилежностей, що набувають певної стійкості на основі природної взаємоприхильності. Адам Сміт виходив з того, що моральною основою індивідуального життя є потреба у визнанні та пошані з боку інших людей. (Даний мотив знайде собі прихильника в особі Геґеля). Не позбавлене сміливості твердження А. Сміта про те, що економічна активність людей випливає з неекономічних потреб людини у визнанні та схваленні. Він був переконаний, що визначена ним “арена обміну” в економічній сфері має своїм підґрунтям укорінені соціальні вартості, які сумірні з головними “вузликами” мережі взаємовизнання індивідів. Таким чином, громадянське суспільство набувало значення водночас і морального, і ринкового характеру. “Арена обміну цінностей” як складова громадянського суспільства є виткана з інтересів громадян, які знайшли або шукають визнання своєї праці і присутності в світі, перетворюючись на самостійних індивідуальностей під впливом “тисяч інших чинників”, аніж корисливість. Адам Сміт запровадив поняття про “невидиму руку”, що перетворює “приватні недоліки, вади” [private vices] на суспільну вигоду. Поняття “невидимої руки”, що викликало і продовжує викликати дискусії, для нас важливе як можливість його інтерпретативного впливу на концепцію вільного ринку Адама Сміта. Річ у тім, що це така “невидима рука”, значення якої постає не з самої економіки, а з культурного середовища і традицій, в яких виростала людина. А. Сміт, як всі прибічники еволюційного розуміння ринкової економіки, залишає за останньою чинники спонтанного впливу, що походять не з чисто економічних вигод, а суспільного життя людей.
Адам Селіґман зауважує, що теорія Сміта має два важливі аспекти. Зазвичай прийнято прочитувати лише той аспект, який вказує на економічні чинники „невидимої руки”, однак не менш важливим аспектом є етико-моральний, який переважно нехтується. На думку Селіґмана, він полягає в тому, що саме „невидима рука” в теорії А. Сміта строго послаблює будь-яку спробу уявити раціональну самозацікавленість у термінах, звільнених від пристрасті або спостереження інших людей. Визнання в очах інших людей має в економічній активності найважливіше мотиваційне значення. Успіх, навіть корисливий, передбачає ту чи іншу форму морально-етичного вкорінення людини в суспільство. Йдеться, фактично, про вкорінення в культурну традицію, зміст якої ніколи не може бути редукований до суто раціональних і навіть розумових чинників. Відтак контекст суспільства, в якому діє „невидима рука”, має, по-перше, економічну інтенцію вільного ринку, по-друге, він наповнений морально-етичним змістом. У цілому, це є контекст громадянського суспільства. А. Сміт, узалежнюючи громадянське суспільство з його етичною сутністю, надає особливого значення індивідуальній свободі особи, що виступає конститутивним чинником соціального порядку. Соціальність набуває інтерпретації через освоєння значення і ролі приватного життя особи, в якому усвідомлюються її нові публічні (суспільні) інтереси. Це була соціальність (арена обміну взаємовизнанням), що мала значення етичності, в контексті якої індивіди виражають свою моральну природу, що набуває характеру звичаїв і традицій. Джерелом такої етичності є природна доброзичливість, яку людина покликана виявити в собі. Яким чином це здійснюється, оповідає “Есе про історію громадянського суспільства” Адама Ферґюсона (1722-1816).