7. Права людини як прагнення гідності

Потреба в етиці й етичності, що стверджують свободу людського життя та його можливості, переважує теоретичні дебати і пошуки аксіологічних принципів. Водночас можливості свободи й гідного спільного життя залежать від адекватних суджень про людину та іманентного дискурсу.

Адекватність суджень досягається навколо визнання за людиною значення гідності, рівновеликої для кожного. Таке значення складається як здатність і потреба ставитися до людини не так, як до власного “Я”, а як до іншого – до іншого життя, сповненого свободи волі та гідності її здійснювати.

Людині дарована свобода як її природне право на життя, що не може бути ні передароване, ні позичене, ні суджене. Взаємовизнання такого природного права за кожною людиною долучає до дійсності додатковий природний чинник – розум. Існування природного права за участю розуму людини перетворюється на “буття гідності”, що притаманне саме людській істоті в її суспільному житті. Визнання за життям стану гідності ставить табу на застосування насильства, передбачаючи, що життя має змінюватися на краще.

Йдеться про життя не в біологічному значенні, а в людському – в значенні здійснюваної свободи в суспільстві за участю кожної людини. Людина за природою свого життя прагне визнання, яке може здобути (чи не здобути) лише від іншої людини. Природа такого прагнення є спільною для всіх. Люди об’єднуються не лише зверху – державою і політичною владою. Вони передусім об’єдну-ються знизу спільним прагненням визнання гідності, заради чого, буває, виникає готовність пожертвувати майном і навіть добробутом. Людина, сповнена гідності, житиме інакше, аніж людина без прагнення до неї. Звідси якість життя – це не стільки добробут і достаток, як гідне життя, як визнання, як людяність та безпека. Етика забезпечення гідностей людини або якості життя в соціальному контексті перетворюється на дотримання прав людини. Р.Рорті з цього приводу пише, що “подібно до того, як нестача почуття власної гідності перешкоджає проявляти моральну сміливість особи, так недолік національної гідності мало що може дати для повнокровної і дієвої дискусії про національну політику”⁶⁴⁸. Очевидно, що не може бути будь-якої дискусії про “національну політику” народу невільного, залежного від чужої політичної влади. Обмежена національна гідність обертається обмеженням прав тих людей, з яких складається конкретна спільнота. Соціальні особливості су-спільного життя індивідів, незважаючи на формально добру конституцію, лімітують можливості здійснення гідности особи і забезпечення прав людини. Адже за протилежного припущення гідність життя, перетворюючись у засіб не цілком ясної мети, зводиться до соціальної фактуальності або ж ідеї.

Гідність людини також не належить до апріорних значень, що сягають поза людський досвід; навпаки, вона виходить з людського життя й існує через нього. Філософія прав людини дозволяє тримати під інтелектуальною увагою розрізнення гідності людського життя від спокуси редукціонізму й ідентифікації його конкретного історичного стану зі станом натуралістичного, економічного, соціального, політичного, релігійного, культурного чи ще іншого ґатунку. Навпаки, спроба ототожнення й спрощення сприймається як форма насильства над можливостями життя. “Звести людське буття до простого факту означає вчинити насилля щодо гідності самого існування” (Мальдонадо).

Усунення насилля і здійснення прав людини поєднуються в одному етичному дискурсі. Значення прав людини полягає передусім: а) у здатності інтелектуального, артикульованого виокремлення загрози насильства задля його критики; б) у поступовому усуненні будь-яких форм насилля проти людської гідності, що перешкоджають розгортанню можливостей життя, перетворюючи його в боротьбу за виживання.

Дотримання прав людини передбачає таку етику, яка покликана змінити ставлення людини до Іншого й прийняти його становище на рівні гідності особи. Насильство має перестати бути індивідуальною проблемою людини; його усунення ставатиме спільною турботою про життя, в якому стосунки між людьми уникатимуть приниження й навмисної образи, а гідність не відчуватиме тиску обставин.