6.2. Культура Стародавніх цивілізацій

Одна із основних проблем розуміння стародавнього світу -осмислення різноманіття й унікальності стародавніх культур, віддалених від нас в історичному часі та просторі. Безумовно, ці культури за своїми досягненнями створюють деяку цивіліза-ційну єдність, яка хоча і є закономірним, але унікальним етапом всесвітньо-історичного розвитку. У цьому контексті непов­торність стародавніх цивілізацій проглядається в їхній єдності, сукупності важливих ознак, які надають їм принципової розбіж­ності з первісними культурами та прийдешніми цивілізаціями.

До стародавніх цивілізацій належать: цивілізації Сходу (культури Давніх Єгипту, Месопотамії, Ірану, Індії, Китаю та ін.), античні цивілізації (культури Давніх Греції та Риму). Визначити різницю між цими двома блоками цивілізацій, з якими відповідно ототожнюються культури Стародавніх Сходу і Заходу, не протиставляючи їх одну одній, дає змогу теорія осьового часу Карла Ясперса.

97

6.2.1. Ознаки цивілізації

Завершальним актом найбільшого дійства в історії людства— неолітичної революції, що тривала сім тисячоліть, - стали два найбільші нововведення: соціально-політичне (держава) та соціокультурне (цивілізація). Із того часу історичний роз­виток людства пішов надзвичайно швидко. Можна вважати, що "природне" було остаточно витіснено "соціальним".

Отож наступний етап розвитку світової культури пов'язаний з переходом від "варварства" до цивілізації. Під цивілізацією ми розуміємо не тільки включення кожного індивіда до активного цивільного життя свого суспільства або співтовариства (з лат. civil- цивільний), а також до комфортнішого соціального й побуто­вого життя містян, які активно залучалися до культурних благ. Тож можемо сказати, що цивілізація свідчить про більш високий ступінь розвитку людського суспільства, ніж первіснообщинний.

Можна говорити про те, що цивілізаціями стають лише культури. З виникненням перших розвинених культур почи­нається історія людства. На відміну від ранніх культур, перші центри цивілізацій з'являються на берегах річок: на Нілі -єгипетське; на Тигрі та Євфраті - месопотамські; на Інді — індійські, на Хуанхе - китайські царства.

Цивілізація характеризується такими ознаками: поява міст як центрів торгівлі й влади; виникнення держави з ієрархіч­ним поділом суспільства на соціальні стани (цар, жерці, воїни, чиновники, землероби, раби); розподіл праці на основі спеціалі­зації; виникнення та використання писемності як засобу комунікації; формування духовної спільності людей на основі єдності мови, культури та релігії.

6.2.2. Відмітні риси Давньосхідної культури

Розвиток і зародження культури Стародавнього Сходу є одним із найважливіших етапів в історії людства. Термін "Стародавній Схід" характеризує перші цивілізації в історич­ному та географічному аспектах. Термін "стародавній" стосу­ється у цьому контексті не просто найдавніших з відомих люд­ству цивілізацій, що почали свій розвій з IV тис. до Р. X., але й "мертвих", тобто тих, які не залишили по собі жодного сліду. Термін "Схід" вживається тут згідно з античною

98

традицією: так називали території на схід від Риму, що були втягнуті в середземноморське коло культур за часів розквіту давньоримської держави. Загалом, під східними розуміють культури народів, які мають неантичні культурні корені.

У соціально-політичному плані для більшості стародавніх цивілізацій Сходу загальними відмітними рисами були: деспотичний характер правління із жорсткою монополізацією та централізацією влади (своєрідний ранній тоталітаризм), персоні­фікація влади деспотом (царем, фараоном), сакралізація, тобто абсолютне підпорядкування всіх форм суспільного життя релігійним нормам, повне домінування держави над людиною.

Державний апарат організаційно забезпечував функціону­вання життєво важливих для країн Сходу іригаційних систем (нерідко в гігантських масштабах, як у Стародавньому Єгипті), здійснював престижне будівництво (піраміди, палаци тощо), контролював усі аспекти життя підданих, проводив активну завойовницьку політику як необхідний механізм культур­ної експансії за умов екстенсивних форм економіки.