ЗМІСТ

ВСТУП 7

1 Характеристика обладнання енергоблока 9

1.1 Турбоустановка 9

1.2 Стан основного обладнання 12

1.3 Енергетичні характеристики обладнання 12

1.4 Висновки до розділу 1 16

2 ТЕПЛОВОЇ РОЗРАХУНОК ПТС ЕНЕРГОБЛОКА К-200-130-3 НА ПАРАМЕТРИ ТЕХНІЧНОГО МІНІМУМУ 17

2.1 Опис теплової принципової схеми і вихідні дані для розрахунку 17

2.2 Принципова теплова схема енергоблоку К-200-130 19

2.3. Результати розрахунку теплової схеми енергоблока К-200-130 20

2.4 Висновки до розділу 2 20

3 РОЗРАХУНОК ЦНТ ДЛЯ ТУРБІНИ К-200-130 ПРИ РОБОТІ НА ПАРАМЕТРИ ТЕХНІЧНОГО МІНІМУМУ (80мвт) 22

3.2 Попередній тепловий розрахунок: 23

3.3 Розрахунок 1-ої ступеня ЦНТ 26

3.4 Розрахунок втрат у проточній частині ЦНТ 1-го ступеня 29

3.5 Розрахунок 2-го ступеня ЦНТ 30

  3.6 Розрахунок втрат у проточній частині ЦНТ 2-го ступеня 33

3.7. Розрахунок 3-й ступеня ЦНТ 34

3.8 Розрахунок втрат у проточній частини 3-ї ступені ЦНТ 37

3.9 Розрахунок 4-ої ступеня ЦНТ 39

3.10 Розрахунок втрат у проточній частині 4-го ступеня ЦНТ 42

3.11 Висновки до розділу 44

4 ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ РОБОТИ ТУРБІНИ ШЛЯХОМ РЕКОНСТРУКЦІЇ СТУПЕНИ БАУМАНА 45

4.1 Розрахунок зміненої проточної частини на заданих режимах роботи турбіни 46

5 РОЗРАХУНОК ЗГИНАЛЬНИЙ МОМЕНТ ВІД ПАРІВ ЗУСИЛЛЯ У РОБОЧІ ЛОПАТКИ ЗМІНЕНОЇ ПРОТОЧНОЇ ЧАСТИНИ 50

6 АНАЛІЗ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ 56

6.1. Аналіз небезпечних виробничих факторів 58

6.2. Аналіз шкідливих чинників 62

ВИСНОВОК 65

Список використаних джерел 67

ВСТУП

Нетривалість графіку навантаження енергосистем призводить до збільшення числа остановов-пусков турбін з різних теплових станів і тривалості роботи турбін з глибоким розвантаженням, тобто при істотно меншій витраті пари в порівнянні з номінальною. Під час провалів графіку навантаження використовується моторний режим турбогенераторів, при якому ротор турбіни обертається генератором, споживаючим потужність з електричної мережі. Граничним режимом роботи турбін можна вважати, наприклад, режим синхронного компенсатора, на якому пара в проточну частину практично не подається. У аналогічних умовах працюють і частини низького тиску турбін з регульованими відборами теплофікацій при роботі турбін по тепловому графіку.

Сезонна і добова зміна температури охолоджувальної води також впливають на режим роботи турбіни, залежно від них об'ємна витрата пари через останні ступені може змінюватися в дуже широких межах, досягаючи значень, менших 20% від номінального. Вагова витрата пари при цьому може бути практично незмінною.

При роботі турбін на вказаних режимах спостерігається зниження надійності окремих її елементів, зокрема, проточних і вихлопних частин циліндрів низького тиску(ЦНТ) стаціонарних енергетичних парових турбін.

Забезпечення надійної роботи парових турбін повинне вирішуватися з обліком, властивих таким режимам. У дипломній роботі розглядаються шляхи вирішення цієї проблеми.

Слід відзначити, що наявність зон, охоплених відривними течіями при значних вихрових складових швидкостей, призводить до виникнення втрат енергії на тертя і вентиляцію. Величина цих втрат і визначає рівень температур елементів проточної частини і вихлопного патрубка турбіни.

Течія основного потоку також відбувається з великими втратами енергії. На проштовхування потоку через апарат лопатки витрачається енергія, яка відбирається у ротора, що обертається в результаті відбувається підвищення температури потоку у міру його проходження усередині проточної частини. Надмірні розігрівання проточної частини низького тиску і вихлопного патрубка можуть привести до расцентровке і підвищення вібрації валопровода турбіни, а також до появи додаткової термічної і вібраційної напруги в діафрагмі, дисках і лопаток східців ЦНТ. Для забезпечення допустимого теплового стану ЦНТ застосовують різні системи охолодження його елементів.

Рішення задачі охолодження проточної частини і вихлопного патрубка необхідно здійснювати з урахуванням заходів, спрямованих на відвертання ерозійного зносу вхідних і вихідних кромок лопаток останніх ступенів ЦНТ. Ерозійні ушкодження вихідних кромок привели до аварії турбіни блоку № 10 і № 7 Молдавськiй ДРЕС. Причиною ерозії вихідних кромок робочих лопаток є підвищена вологість пари того, що поступає в ЦНТ. А також великі краплі, що виносяться з конденсатора зворотними струмами і що зриваються з поверхонь патрубка, на яких краплинна волога сепарується, утворюючи плівкові і ручьевые течії.