- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
Одним з найважливіших показників якості будівельної продукції служить точність зведення будинків і споруд, що характеризує ступінь наближення дійсних геометричних параметрів об'єкта до заданого в проекті. До геометричних параметрів відносять основні характеристики взаємного положення конструкцій, частин або самих споруд (відстані, перевищення, кути, позначки, координати), розміри й форму елементів і конструкцій (довжина, ширина, висота, прямолінійність і не площинність), а також характеристики виконання збірних конструкцій у місцях спряження елементів - вузлах (зазори, довжини обпирання, не співвісність, розбіжність поверхонь, не вертикальність).
У будівельних конструкціях всі геометричні параметри ділять по своєму призначенню на дві групи:
функціональні (результуючі), точність виконання яких безпосередньо впливає на експлуатаційні показники будинку, споруди або їхнього елемента. До них відносять характеристики виконання вузлів конструкцій (рис. 22.12, а - зазор між елементами сном ; 6 - довжина обпирання елемента аном; в - не співвісність елементів d; г - розбіжність поверхонь елементів h; д - не вертикальність υ);
Рис. 22.12 Основні види функціональних параметрів
технологічні (складові), які визначаються габаритами конструкцій і точність яких залежить від технології виконання будівельно-монтажних, розбивочних і контрольно-вивірочних геодезичних робіт і точності виготовлення елементів.
Точність геометричних параметрів установлюють, виходячи з їхніх функціональних вимог, пропонованих до окремих конструкцій і споруд у цілому (забезпечення міцності, стійкості, ізоляційних властивостей й ін.) Характеристикою точності конкретного (одиничного) геометричного параметра є значення дійсного відхилення δxi виражаємого залежністю
(22.20)
де хi - дійсне значення параметра х; хном - номінальне значення параметра.
Величина ∆xi характеризує вплив ряду систематичних і випадкових помилок, накопичених при виконанні технологічних операцій і вимірів.
У нормативній і проектній документації точність геометричних параметрів характеризується мінімальним хmin и максимальним xmax граничними розмірами, нижнім δхinf і верхнім δхsup граничними відхиленнями від номінального хном значення й допуском ∆x. Половина допуску δх =∆x/2 є граничним відхиленням параметра х від середини поля допуску хс. Взаємозв'язок зазначених характеристик визначають по формулах
∆x=2δх= xmax - хmin=δхsup - δхinf; (22.21)
Взаємозв'язок статистичних характеристик точності х й σх для випадку нормального розподілу визначається формулою
δх=t σх.. (22.22)
Значення нормованої величини t при переході від середніх квадратичних відхилень до що допускають задають прийнятим рівнем збирання. Рівень збирання характеризує приймальний рівень дефектності, установлюваний, виходячи з економічних міркувань.
Рівень збирання конструкції, % ...... 99,73 98,5 95,0 86,6
Приймальний рівень дефектності, % ......... 0,25 1,5 5,0 13
Величина t 3 2,5 2,0 1,5
Збирання, характеризуєма рівнем збирання порядку 99,73% і вище, називають повним збиранням; при рівні нижче 99,73% - неповної. Розрахунок точності проводять, як правило, з умови повного збирання конструкції.
З умови збирання треба, що допуски функціональних (результуючих) параметрів є компенсаторами всіх технологічних відхилень і помилок.
Вихідним рівнянням для розрахунку точності є рівняння залежності між результуючим y і складової хi параметрами, що входять у розрахункову схему виду
y=c1x1+c2x2+...+cpxp= (22.23)
де р - число складових параметрів у розрахунковій схемі; ci - коефіцієнти, що характеризують геометричну залежність результуючого параметра від складового хi.
З вираження (22.23) середнє квадратичне відхилення результуючого параметра σy по статистичних характеристиках точності складових параметрів σхi визначиться за формулою
(22-24)
або при виконанні за значеннями допусків складових параметрів
(22.25)
По взаємному розташуванню результуючих і складових параметрів розрахункові схеми можуть бути лінійними, площинними й просторовими, які, однак, можуть завжди бути наведені до виду (22.24).
У збірному будівництві відхилення складових параметрів по технологічному змісті можуть бути розділені на наступні групи:
відхилення розмірів конструкцій й елементів при їхньому виготовленні від проектних - ∆И;
допуски виконання будівельно-монтажних операцій і процесів - ∆M;
допуски на геодезичні виміри й побудови - ∆Г;
допуски на деформації конструкцій через вплив зовнішніх умов (температури) - ∆Т.
Тому що кожна група містить у собі к помилок виконання елементарних операцій й окремих параметрів, рівняння для допуску функціонального параметра може бути представлене у вигляді
(22.26)
Залежно від характеру розрахунку на збирання можуть зважитися: пряма завдання, коли за відомим значенням помилок технологічних параметрів розраховують погрішності функціональних параметрів (перевірочний розрахунок); зворотне завдання, коли по заданій величині помилки функціонального параметра визначають необхідну точність виконання технологічних процесів й операцій.
Розрахунок точності геометричних параметрів будинків і споруд виконують у такій послідовності.
1. У розглянутих конструкціях виявляють результуючі геометричні параметри, від точності яких залежить забезпечення функціональних вимог, і встановлюють припустимі значення цих параметрів. Звичайно вибирають параметри з максимальними розрахунковими характеристиками.
2. Установлюють технологічну послідовність монтажу елементів і монтажні орієнтири. Технологічна послідовність повинна враховувати мінімум витрат, забезпечення безпечних умов робіт, застосування ефектних прийомів, методів і оснащення при монтажних роботах і вимірах. Становлять позамасштабний ескіз конструкції і її вузлів, для яких розраховують точність. Цей етап розрахунку є одним з найважливіших, тому що прийнята технологія монтажу визначається різними факторами:
конструктивними особливостями будинку (споруди), виконуваного по каркасній або безкаркасній схемі;
застосовуваними монтажними механізмами, оснащенням і методом монтажу (вільний і обмежено-вільний);
ступенем розчленовування технологічних процесів і ступенем укрупнення конструкцій, що надходять на монтаж;
напрямком зведення споруди (поздовжнє, поперечне, нарощування або підращування);
розміщенням геодезичної основи й складом розбивочних і контрольно-вивірочних робіт.
Як монтажні орієнтири приймають грані або осі елементів, причому точність нанесення останніх установлюється вимогами нормативів. Схему орієнтування наносять на креслення у вигляді дугових ліній зі стрілками на кінці, що вказують послідовність виконання зборки.
3. Виявляють складові параметри, що впливають на точність результуючого параметра, причому спочатку параметр, що є початком нагромадження помилок. Як такий параметр, наприклад, може бути прийнята довжина сторони базисної геодезичної мережі, відстань між розбивочними осями.
Як складові параметри розглядають габарити елементів, у тому числі характеристики їхньої конфігурації, відстані між осями, погрішності нанесення настановних рисок, їхнього сполучення з монтажними, симетричність укладання конструкцій і т.д. Особлива увага повинне бути звернене на встановлення кількісного впливу помилок складових параметрів на точність результуючого параметра.
Виявлені на основі аналізу вхідні в розрахункову схему помилки складових параметрів наносять на ескізне креслення у вигляді поля допуску, позначеного прямокутником.
4. Відповідно до формули (22.26) становлять рівняння точності, що вирішується методом пробних розрахунків з умови дотримання повного збирання. Величини технологічних допусків приймають із урахуванням можливостей виробництва й проектованих засобів технологічного забезпечення. У результаті рішення рівняння точності визначають допуск, номінальні й граничні розміри результуючого параметра у відповідності с формулами.
При рішенні зворотного завдання спочатку встановлюють значення функціонального допуску, потім по прийнятому співвідношенню погрішностей технологічних допусків обчислюють їхнього значення.
Хоча основні допуски геодезичних робіт (розбивка осей у плані, передача точок й осей по вертикалі, передача висотних позначок) визначені в ГОСТ 21779 - 82 «Технологічні допуски», на практиці часто виникає завдання предрозрахунку точності геодезичних вимірів, виходячи з необхідної точності виконання результуючих параметрів і відомої точності будівельно-монтажних робіт. Такий предрозрахунок може бути виконаний у ході рішення зворотного завдання розрахунку точності збірних будинків.