- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
Геодезичне обґрунтування для будівництва підземних споруд можна розділити на дві частини: геодезичне обґрунтування на поверхні й геодезичне обґрунтування в підземних виробках (підземна розбивочна основа).
Геодезичне обґрунтування на денній поверхні створюється в районі підземного будівництва до початку гірнопрохідчних робіт, підземна розбивочна основа - протягом усього періоду гірнопрохідчних робіт у всіх підземних спорудах у міру їхнього зведення.
Геодезичне обґрунтування створюється для забезпечення точного перенесення в натуру всіх підземних і наземних споруд, вхідних у комплекс будівництва, а також для забезпечення одночасного будівництва тунелів метро з декількох площадок, передбачених у проекті організації робіт. В останньому випадку зводимі ділянки тунелів при просуванні їхніми глухими вибоями назустріч один одному після збійок утворять у підземному просторі єдине запроектоване інженерне споруди. Тому геодезична основа є вихідною для всіх розбивочних робіт. Вона призначена для забезпечення точного збігу осей при збійках тунелів, що споруджують зустрічними вибоями.
Плановим геодезичним обґрунтуванням на поверхні є тунельна тріангуляція, лінійно-кутова мережа або полігонометрія, що заміняє тріангуляцію. Для згущення основного геодезичного обґрунтування уздовж запроектованої траси тунелю прокладають ходи основної полігонометрії.
Для передачі координат від пунктів основної полігонометрії до стовбурів прокладають мережі підхідної полігонометрії або тріангуляції. Приведемо загальну схему планового геодезичного обґрунтування на поверхні, створювану для споруди тунелів метрополітену (рис. 27.9).
Далі виконують орієнтування підземних виробок, тобто передають дирекційний кут і координати в підземні вироблення. Орієнтування виконують на пункти підземної полігонометрії, закріпленої в стовбура. У підхідних штольнях до виходу на перегінний тунель прокладають підхідну підземну полігонометрію. Після виходу на трасу слідом за вибоєм, що рухається вперед, прокладають ходи спочатку робочої полігонометрії зі сторонами 25 - 50м, потім основної підземної полігонометрії зі сторонами 50 - 100м. При видаленні вибою на 200м і більше від стовбура для підвищення точності передачі дирекційного кута від пристовбурної лінії до вибою прокладають головні ходи підземної полігонометрії. Пункти головних полігонометричних ходів
Рис. 27.9. Схема планового геодезичного обґрунтування тунелю
сполучають через дві-три сторони з пунктами основної підземної полігонометрії.
Тунельна тріангуляція являє собою витягнуту уздовж траси ланцюжок трикутників або геодезичних чотирикутників, що зв’язують кути яких не менш 40°. Для тунелів, що споруджують поза міською територією, тріангуляційну мережу розвивають на самостійних базисах і зрівнюють як вільну. Як базиси використовують безпосередньо сторони, розташовані на кінцях мережі, а при довгих тунелях й у середині. Для одержання вихідних координат один з пунктів прив'язують до пунктів державної тріангуляції.
Мережі тунельної тріангуляції, створювані для будівництва метрополітенів, включають зручно розташовані пункти міської тріангуляції й опираються на них, якщо ці пункти по точності координат можуть бути використані в якості вихідних.
При створенні тунельної тріангуляції обов'язково передбачають можливість передачі дирекційних кутів через два суміжних стовбури від однієї й тієї ж сторони. Це дозволяє виключити вплив помилки вихідного дирекційного кута на величину не збою. Пункти прагнуть розташовувати ближче до стовбурів шахт, але поза зоною можливої деформації, що виникає при проведенні підземних виробок. Крім того, всі виміри в тунельної тріангуляції роблять двічі з перервою не менш одного місяця.
Розвиток світловіддалемірної техніки дозволяє створювати тунельні лінійно-кутові мережі. У цьому випадку при зрівнянні й обчисленні координат тунельної тріангуляції умовно приймають положення осьового меридіана так, щоб сумарне виправлення за редукування відстаней і за перехід на поверхню відносимості були менше 1:100000. Тому осьовий меридіан не повинен перебувати далі чим на 40км від тунелю, що споруджує, а за поверхню відносимості приймають поверхню із середньою оцінкою підземних виробок. Технічні характеристики тунельної тріангуляції встановлені інструкцією (см. табл. 13.2). При наявності проміжних стовбурів або штолень необхідно визначити еквівалентну довжину тунелю Lэкв =, де L - загальна довжина тунелю, l - середня відстань між суміжними стовбурами
Таблиця 27.1
Розряд ту-нельної полігономет-рії |
Довжина тунеля, км |
Довжина ходу полі-гонометрії |
Середня квадратична похибка виміру кута поворота, кутова с |
Відносна середня похибка виміру сторони |
||
по оцінці на станції |
по багатократ-ним вимірам та нев’язкам ходів |
для криволіній-ного тунеля |
для по прямолінійно-го тунеля |
|||
І ІІ ІІІ IV |
Білше 8 5 – 8 2 – 5 1 – 2 |
3 – 10 2 – 7 1,5 – 5 1 – 3 |
0,4 0,7 1,0 1,5 |
0,7 1,0 1,5 2,0 |
1:300000 1:200000 1:150000 1:100000 |
1:150000 1:100000 1:70000 1:50000 |
або шахтами. Застосування світловіддалемірів дозволяє замінити метод тріангуляції методом полігонометрії. Доцільність цього підтверджується тим, що більшість транспортних і гідротехнічних тунелів мають витягнуту форму. Приведемо технічні характеристики полігонометрії, що прокладає замість тунельної тріангуляції (табл. 27.1). Пункти тунельної полігонометрії рекомендується закладати поза зоною деформації й не далі 1 км від траси тунелю. Лінійні й кутові виміри виконують двічі з перервою не менш одного місяця, а зрівняння - строгим методом.
Головне призначення основної полігонометрії — передача координат від пунктів тріангуляції до стовбурів шахт й у підземні вироблення. Її створюють уздовж траси тунелю витягнутими ходами або полігонами, що опираються на пункти тунельної тріангуляції або полігонометрії. При довжині тунелю менш 1км вона може служити первинним плановим обґрунтуванням. Довжини ходів між пунктами тріангуляції допускаються до 4км, а між вузловими — 1км. Довжини сторін перебувають у межах 150 — 500м. Їх вимірюють світлодалекомірами або інварними дротами. Кути вимірюють із середньою квадратичною помилкою 3" теодолітом типу Т2 чотирма прийомами. Для ослаблення впливу помилок центрування й редукції в напівприйомі виробляється повторне центрування теодоліта й візирних марок оптичним центриром з поворотом підставок на 180°. Припустима кутова нев'язка визначається формулою:
а відносна нев'язка ходу не повинна перевищувати 1:30000. У відкритій місцевості основна полігонометрія може бути замінена рівнозначної по точності тріангуляційної або лінійно-кутовий мережею.
На шахтних майданчиках для передачі координат у підземні вироблення створюють підхідну полігонометрію у вигляді замкнутих полігонів або ходів з вузловими точками, що опираються на пункти основної або тунельноъ полігонометрії. Довжини ходів не допускаються більше
Продовження таблиці 27
Розряд ту-нельної полігономет-рії |
Допустима відносна нев’язка |
|
||
для криволінійного тунеля |
для прямолінійного тунеля |
|
||
по поперечному здвигу |
по прокольному здвигу |
|||
І ІІ ІІІ IV |
1:200000 1:150000 1:120000 1:70000 |
1:200000 1:150000 1:120000 1:70000 |
1:100000 1:70000 1:60000 1 40000 |
|
300м, а лінії менше 30 м. Кути вимірюють із середньою квадратичною помилкою 4". Припустимі нев'язки в ходах або полігонах визначаються за формулою:
Лінії вимірюють світловіддалемірами або сталевими компарованими підвісними рулетками з відносною помилкою 1:20000. Відносні нев'язки в ходах або полігонах допускаються не більше 1:20000, а для коротких ходів абсолютна нев'язка не повинна перевищувати 10мм.
Для забезпечення збійки підземних виробок у висотному відношенні портали споруджуваного тунелю на поверхні повинні бути зв'язані нівелірними ходами. При довжині тунелю більше 2км, а в гірських районах більше 1 км відповідно до діючої інструкції по виробництву геодезичних робіт при будівництві тунелів виконують нівелювання II класу, а при довжині тунелю менш 2км - нівелювання III класу.
Нівелювання, що зв'язує реперів, закріплені в районі протилежних порталів, при спорудженні гірських тунелів виконувати важко. Тому нівелювання III класу прийнято проводити приладами й методами, установленими для нівелювання II класу. Але при цьому допуски враховують як для нівелювання III класу. З огляду на особливу відповідальність цих робіт, нівелювання виконують двома незалежними ходами або мережею замкнутих полігонів. Нівелірні ходи й мережі прив'язують до пунктів державної висотної основи.
При спорудженні метрополітенів висотне геодезичне обґрунтування необхідно як для забезпечення збійки підземних виробок, так і для спостережень за опадами знань і споруд. Тому нівелірна мережа III класу будується у вигляді системи замкнутих полігонів, що опираються на марки міського нівелювання II класу й покриваючу смугу уздовж траси метрополітену шириною не менш чим потрійна глибина споруджуваного тунелю.
Довжину ходів між вузловими точками не рекомендується допускати більше 1 км. На забудованих територіях пункти нівелювання III класу закріплюють стінними реперами, а на незабудованих - ґрунтовими. У зв'язку з опадами, що відбуваються під час будівництва, закладених реперів виконують їхнє повторне нівелювання.