- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
Для геодезичного забезпечення будівництва гідровузлів, як правило, створюють спеціальну розбивочну мережу. Ця мережа є основою для виконання всіх видів будівельних розбивок і забезпечення монтажних робіт. Цю мережу використовують також для спостережень за деформаціями берегів ріки й споруд гідровузла.
Планову розбивочну мережу на площадці будівництва гідровузла розвивають у вигляді тріангуляції, полігонометрії й лінійно-кутових побудов. Будують її у дві або в три щаблі.
У якості першої (вихідної) рівня звичайно застосовують тріангуляційні або лінійно-кутові мережі. Точності характеристики цих мереж такі ж, як й у державних тріангуляційних мереж відповідних класів.
Необхідний розряд мережі вибирають залежно від типу об'єкта, займаної їм площі, розмірів його основних споруд. Точності характеристики мережі 1 розряду визначають розрахунковим шляхом, виходячи із заданої точності кінцевих результатів вимірів.
Мережу будують як локальну в будівельній системі координат, приймаючи за вісь абсцис розбивочну вісь греблі, а один з пунктів закріплення цієї осі - за початковий. Для вв'язування розбивочних і знімальних робіт розбивочну мережу прив'язують до пунктів дослідницької мережі.
Мережу редукують не на поверхню референц-еліпсоїда, як це роблять для державних мереж, а на поверхню відносності з висотою Нотн = (Н1+Н2)/2, де Н1 і Н2 - висоти підстави й гребеня греблі. Редукційне виправлення в обмірювані довжини ліній S за перехід на поверхню відносності обчислюють по наближеній формулі
(26.1)
де Низм - середня висота вимірюваної лінії; Rm - середній радіус Землі, рівний 6370км.
Пункти мережі закріплюють поза зоною виробництва будівельних робіт й у стійких ґрунтах. При цьому використовують трубчасті знаки або бетонні тумби висотою 1,2м, постачені пристосуваннями для точного центрування теодоліта й візирних цілей.
Зрівняння мережі роблять строгим способом, широко використовуючи для цієї мети ЕОМ.
Для детальної розбивки окремих споруд гідровузла основна мережа згущається мережею пунктів другого порядку, розміщених поблизу зводимих споруд, на бортах котловану й перемичках, по можливості сполучаючи їх із точками закріплення розбивочних осей. Детальні мережі розвиваються з точністю розбивки відповідних осей і характеризуються середніми квадратичними помилками взаємного положення пунктів 3 - 5мм. Мережі будуються у вигляді полігонометрії, мікротріангуляції, мікротрилатерації. При необхідності пункти цих мереж редукуються відповідно до проектного розташування осей.
Приведемо схему розбивочної тріангуляційної мережі гідровузла (рис. 26.2), що складає з пунктів А - F першого рівня й пунктів 1 - 8 другого рівня. Частина пунктів другого рівня розташовується на перемичці котловану першої черги будівництва.
Рис. 26.2. Розбивочна тріангуляційна мережа гідровузла
При необхідності подальше згущення розбивочної мережі роблять по точках, що закріплює осі конструктивних елементів (окремі секції греблі, будинку ГЕС, шлюзи, портові споруди й т.п.). Ці побудови здійснюють шляхом прокладання полігонометричних ходів, зарубками, створними побудовами.
Оскільки пункти розбивочних мереж другого й третього порядку розташовуються в зоні будівельних робіт, те їхню стійкість періодично контролюють щодо найбільш стабільних пунктів вихідної розбивочної основи.
Висотне обґрунтування на території будівництва гідровузла будують також у кілька щаблів. Використовують його не тільки для забезпечення будівельних робіт, але й для спостережень за опадами зводимих споруд. Тому вихідне висотне обґрунтування, наприклад для бетонних гребель, може створюватися нівелюванням II класу, а в окремих випадках і нівелюванням, що відповідає по точності I класу. Подальше згущення висотної мережі роблять ходами III й IV класів, а також технічним нівелюванням. Нівелювання III й IV класів може служити вихідним у випадку, коли на етапі будівництва немає необхідності у високоточних спостереженнях за опадами.
Схема висотної розбивочної мережі визначається, виходячи з конкретного компонування й конструктивних особливостей гідровузла. Опорна мережа першого рівня будується у вигляді одиночного нівелірного ходу або системи ходів, що зв'язують у висотному відношенні обоє берега ріки й опираються на вихідних реперів 1, 2 і кущі реперів (рис. 26.3). Нівелірні ходи другого рівня, опираючись на
Рис. 26.3. Висотна опорна мережа для будівництва гідровузла
репери першої, рівномірно охоплюють всі об'єкти гідровузла, утворюючи невеликі по довжині замкнуті полігони. Відстані між суміжними реперами не повинні перевищувати 200 - 400м, щоб висоти можна було передати на споруди із двох-трьох установок нівеліра.
Пункти висотної мережі закріплюються ґрунтовими й скельними реперами.
Висотна розбивочна мережа зрівнюється як вільна. Для обчислення позначок у Балтійській системі один з вихідних реперів розбивочної мережі прив'язують до найближчого репера мережі, створеної при дослідженнях.
Для будівництва каналів і споруд, пов'язаних з ним, використовують обґрунтування, створене в процесі виконання дослідницьких робіт. Планове обґрунтування розвивають у вигляді ходів полігонометрії, що прокладають уздовж траси каналу. Залежно від щільності пунктів державної тріангуляції в районі будівництва каналу прокладають полігонометрію IV класу із граничною довжиною ходів до 30км або полігонометрію 1 розряду з довжиною ходів до 15км. При створенні висотного обґрунтування вибір класу нівелювання так само залежить від відстані між вихідними реперами, але, крім того, від ухилу дна каналу. При можливості прив'язки до нівелірної мережі I й II класів уздовж траси каналу прокладають основний хід нівелювання III класу, прив'язуючи його через 75км. Опираючись на цей хід, розвивають полігони або ходи нівелювання IV класу довжиною до 25км. На трасі каналу репери встановлюють через 2 - 3км.
Для будівництва гідротехнічних водопідводячих тунелів створюють спеціальні тунельні мережі.