- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
Кожне гідротехнічне споруди, що входить у гідровузол, має свою головну вісь, щодо якої компонуються всі його форми й розміри. Геометричною основою проекту гідровузла служить сукупність ув'язаних між собою головних осей основних споруд. Форма й розміри окремих споруд визначаються сукупністю основних і допоміжних осей, прив'язаних до головних осей.
До головних осей звичайно відносять поздовжні осі бетонних і земляних гребель, поздовжню вісь будинку ГЕС, осі міжколійя залізничних й автомобільних мостів, розташованих на греблі, осі камер судноплавних шлюзів, дериваційних каналів і тунелів і т.п.
Зведення гідротехнічного споруди починають із фіксації на місцевості головної осі, від якої протягом усього будівництва виносять основні й допоміжні будівельні і монтажні осі й відкладають потім проектні розміри споруди і його частин.
Винос осей здійснюється послідовно: спочатку виносять і закріплюють головну вісь споруди щодо пунктів розбивочній мережі, потім щодо головної осі визначають у на турі положення інших осей й елементів споруди. Винос у натуру осей роблять відповідно до вимог нормативних документів і технічних умов на зведення даного виду гідротехнічного споруди.
Головна вісь греблі, як правило, є вихідною віссю для всіх розбивочних робіт при спорудженні гідровузла. Її виносять у натуру до початку будівництва по проектних координатах головних точок цієї осі, узятим з топографічного плану відповідного масштабу. Винос точок, що визначають положення осі греблі, роблять від найближчих пунктів геодезичного об снування, створеного для цілей досліджень. Помилки в положенні точок, що виносять у натуру, щодо прилеглих контурів місцевості будуть в основному залежати від точності графічного визначення координат і залежно від масштабу топографічного плану будуть становити від 0,4 до 2,0м. Винесені в натуру і капітально закріплені головні точки осі греблі включають у систему пунктів вихідної розбивочної геодезичної мережі й у цій системі визначають точні координати цих точок. Всі подальші розбивки виконують на основі аналітичних розрахунків за даними проекту й координатам пунктів розбивочних мереж Таким чином, на взаємне положення споруд гідровузла і їхніх елементів помилки первісного виносу вихідної осі впливу не роблять.
Виконання наступних розбивочних робіт залежить від черговості будівництва споруд гідровузла й етапів виконання будівельно-монтажних робіт з кожного з видів споруд. Залежно від конструктивних особливостей і способів зведення окремих споруд технології розбивочних робіт і вимоги до їхньої точності можуть бути різними. Однак для всіх споруд можна виділити деяку загальну послідовність в етапах їхнього зведення, а звідси й загальну послідовність геодезичних розбивок: розбивки для грабарств; розбивки для обслуговування бетонних робіт; геодезичне забезпечення монтажу металоконструкцій і технологічного устаткування. При цьому, як ми вже відзначали, розрізняють основні й детальні розбивочні роботи.
При будівництві гідровузла виконують значний обсяг грабарств: відсипання перемичок; риття котловану; підготовку підстави греблі; відсипання греблі із ґрунтових матеріалів.
Підстави споруд гідровузла зводять у глибокому котловані, контур якого обгороджують перемичками (см. Рис. 88). Характерні точки перемичок (початок, кінець, кути поворот) задають
Рис. 26.4. Схема розбивки й закріплення осей греблі
координатами й визначають у натурі від пунктів геодезичного обґрунтування полярним способом на суходолі й прямій зарубкою на воді. В останньому випадку вони закріплюються поплавцями з якорем.
Відсипання перемичок, як правило, роблять земснарядами, забираючи ґрунт із майбутнього котловану. При цьому здійснюють проміри глибини котловану й визначають обсяг вийнятого ґрунту.
Після намиву перемичок на них виносять точки, що закріплюють положення основних розбивочних осей, наприклад I, I' (рис. 26.4). Від них розбивають і закріплюють поздовжні й поперечні осі котловану А - А', В - В' і т.д. На знаки закріплення осей передають позначки. Після відкриття й осушення котловану осі переносять на його дно й роблять виконавчу зйомку.
При відсипанні ґрунтової греблі геодезичне забезпечення робіт складається в основному у виносі в натуру контуру відсипання. Для цього виносять у натуру вісь греблі й щодо її лінійними промірами по перпендикулярі до осі визначають контури низових і верхівкових граней греблі.
Геодезичні роботи при зведенні бетонних гідроспоруд забезпечують дотримання з необхідною точністю проектних форм і розмірів їхніх окремих частин, вузлів і блоків. Так, наприклад, тіло бетонної греблі по довжині конструктивно ділять на секції, розділені температурно-осадовими швами. Кожну секцію розділяють на блоки, по яких в опалубці ведеться бетонування. Бетон у блок укладають ярусами висотою до 3м.
Завдання геодезичних вимірів полягає в розбивці границь секцій й окремих блоків, установці опалубки в проектне положення.
Границі секцій розбивають створними зарубками від поздовжніх і поперечних осей греблі із середньою квадратичною помилкою 5 - 10мм. Для контролю вимірюють довжини сторін між закріпленими кутовими знаками 1 (рис. 26.5) секції. Розбивку блоків виконують способом прямокутних координат від знаків закріплення секції. Величини секції, що відкладають уздовж границі, відстаней беруть із розбивочного креслення, отриманого в результаті аналітичної підготовки проекту розбивочних робіт.
Рис. 26. 5. Схема розбивки осей блоку греблі
Закріплюють у натурі знаками 2 не самі границі блоків (на них буде встановлена опалубка), а їхнє продовження (винесення). Після установки опалубки її положення контролюють промірами від цих знаків. При бетонуванні другого й наступного ярусів розбивка виконується аналогічним образом. У той же час знаки закріплення контуру блоків можуть поярусно переноситися проектуванням їх по вертикалі.
Для визначення проектної висоти бетонування на опалубку блоку або на прилеглі конструкції виносяться позначки.
Розбивка блоків аркової греблі відрізняється від гравітаційної в силу криволінійності її форми в плані, а в більшості випадків і по висоті. Відмінність полягає в тому, що на кожному блоці виносять у натуру довільно розташовану усередині блоку точку. Зворотною зарубкою на пункти вихідної розбивочної мережі визначають її точні фактичні координати. По цих координатах і проектних координатах точок контуру блоку обчислюють розбивочні елементи й полярний спосіб визначають у натурі положення контуру блоку.
Розбивочні роботи при будівництві каналу полягають в основному у винесенні в натуру його осі й розбивці будівельних поперечників. Основні точки осі каналу (вершини кутів повороту, точки перетинань і переходів, осі шлюзів і т.д.) задаються проектними координатами й виносяться від пунктів розбивочної мережі. Розбивка поперечних профілів каналу виробляється таким же способом, як і на дорожніх трасах. У процесі будівництва каналу осьові точки й поперечні профілі доводиться часто відновлювати. Для спрощення робіт знаки кріплення виносять за кордон будівельних робіт таким чином, щоб відновлювати втрачені точки створними площинами. Висотні точки по дну каналу й поперечних профілів установлюють по нівеліру із середньою квадратичною помилкою 1см.
При будівництві шлюзів виносять у натуру головну поздовжню вісь, осі камер й осі елементів верхньої й нижньої голів шлюзу.