- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
Геодезичні роботи при зведенні надземних частин збірних будинків полягають у розмітці орієнтирних рисок для установки (монтажу) великорозмірних елементів і виносі висотних позначок (рівнів) монтажного горизонту.
При зведенні великопанельних будинків з поздовжніми несучими стінами орієнтирні ризики для установки панелей стін, дробино-ліфтових вузлів й ін. елементів. Наносяться ризики на верхніх поверхнях перекриттів над нижчезмонтованими поверхами.
Орієнтирні ризики для зовнішніх стін розмічають із внутрішньої сторони корпуса, середні поздовжні осі - з боку, протилежної дробино-ліфтовому вузлу, а для стінок жорсткості -
Рис. 20.13. Установка маяків під панелі (а) і вирівнювання стін і перекриттів (б)
з будь-якої сторони. У всіх випадках орієнтирні ризики розмічають одноманітно на всіх поверхах. Орієнтирні й контрольні орієнтирні ризики наносять по трьох для кожної монтуемої панелі: дві в поздовжньому й одну в поперечному напрямках.
Для будинків з поперечними внутрішніми несучими стінами напрямок розмітки вибирають від габаритних осей до середини корпуса.
Розмітку роблять наростаючим підсумком від початку розбивки з обов'язковим контрольним проміром всіх відстаней.
До установки панелей стін по висотних позначках за результатами нівелювання вирівнюють монтажний горизонт. Для цього нівелюють всі опорні площини, на які будуть установлюватися панелі стін. Позначки визначають не менш чим у двох точках під кожну панель. Нівелірну рейку встановлюють таким чином, щоб визначалася найвища точка опорної площини (звичайно стики суміжних перекриттів або перекриттів і зовнішніх стін). Оцінку найвищої точки монтажного горизонту збільшують на мінімальну товщину розчинної постелі й по знайденій оцінці розчином вирівнюють монтажний горизонт. Для цього з невеликих порцій розчину влаштовують маяки 1 (рис. 20.13), які служать рівнями для розчину, що розстеляє.
Положення панелей у нижньому перетині щодо осей (рис. 20.14) вивіряють, сполучаючи бічну й торцеву грані з орієнтирними ризиками 7. З контрольними орієнтирними ризиками сполучають монтажні куточки або Т-образні упори 6, при цьому сполучають поздовжню й торцеву грані із щічками 10 куточків або упорів.
У прямовисному положенні панелі зовнішніх і внутрішніх стін тимчасово закріплюють і вивіряють за допомогою інсмідуального або групового монтажного оснащення.
Рис. 20.14 Вивірка панелей у нижньому перетині щодо осей:
1 - скоба, 2 - упор, 3 - рівень, 4 - дюралюмінієва труба, 5 - вивіряєма панель, 6 - Т-образний упір, 7 - орієнтирна ризику, 8 - вікно, 9-настановна риска, 10 - щічки куточка й упору
При вивірці панелей стін у прямовисному положенні (рис. 20.15) за допомогою інсмідуального оснащення - телескопічних підкосів 1 по низі панелей орієнтуються упорами 6 (см. рис, 20.14). Прямовисність панелей стін перевіряють рейкою з рівнем або рейкою-схилом 2 (рис. 20.15).
Вивірку із застосуванням групового монтажного оснащення (рис. 20.16) виконують трьома горизонтальними зв'язками 1 - двома зверху й однієї знизу (у прорізі для пропуску комунікацій). Проектне положення (відстань D0) несучих панелей 3, 4 фіксують по їхніх геометричних осях, починаючи від базової панелі 2, що вивіряють звичайними способами. Можливе відхилення компенсують тим, що відстань між захватками завжди зберігається рівним проектному. Щічки 5 виделкових захоплень затискають панель 4 по обидва боки.
Для розмітки орієнтирів і вивірки панелей стін застосовують шаблони, що дозволяють одержати на монтажному обрії орієнтирні ризики під установку низу панелей стін по металевій стрічці. Використовують й інші комплекти монтажного оснащення, правила застосування якої наведені в інструкціях і повинні бути вивчені до початку роботи. Будь-яке монтажне оснащення перед застосуванням перевіряють: вимірюють відстані між орієнтирами на шаблонах і порівнюють їх із проектними.
При виконавчій зйомці в плані у великопанельних будинках фіксують всі відхилення зовнішніх стін, ліфтових шахт і стінок твердості від їхнього проектного положення. У будинках з поздовжніми несучими стінами визначають точність монтажу панелей стін по поздовжніх осях, у будинках з поперечними несучими стінами - по поперечних осях. Виміру роблять на кожному етапі.
Рис. 20.15 Вивірки панелей у прямовисному положенні:
1 - телескопічний підкіс, 2 - рейка-схил, В - вивіряєма панель, 4 - орієнтирні ризики
Приклад запису результатів виконавчої зйомки великопанельного будинку наведений на Рис. 20.17.
Основними елементами каркасних будинків є колони, ригелі н плити перекриттів. Геодезичну розбивку й вивірку роблять в основному для монтажу колон, всі інші конструкції монтуються практично без участі геодезиста.
До початку зведення каркасних будинків роблять розмітку збірних елементів, підготовлених для зведення будинку. Для цього на елементи наносять настановні ризики - тонкі риски довжиною до 60мм, по яких збірні елементи сполучають із орієнтирними ризиками, раніше розміченими від осей на встановлених конструкціях. Ризики наносять яскравим кольоровим олівцем.
При розмітці залізобетонних колон каркаса (рис. 20.18, а) настановні ризики 1 наносять на колону з відступом від нижніх і верхнього її торців на 100мм. На колонах першого ярусу при установці їх у склянки розмічають настановні ризики з урахуванням глибини склянки. Розмітку роблять шаблоном або рулеткою. При цьому базою відліку для розмітки бічних граней служать ребра, що перебували на дні формооснастки при виготовленні колон. Ребра утворять площина, протилежну тієї, на якій є
Рис. 20.16. Групове монтажне оснащення:
1 - горизонтальний зв'язок, 2 - базова панель, 3 ~ панель зовнішньої стіни,
4 - панель внутрішньої стіни, 5 - щічки виделкового захоплення; В+ ~ половина товщини панелі й погрішність виготовлення панелі, В - товщина панелі, D0- проектну відстань між осями панелі
Рис. 20.17. Приклад виконавчої зйомки великопанельного будинку:
а - у плаву, б - по висоті; 1 - відхилення опорних площадок до маяків, 2...3 -і зсув панелей відповідно в нижньому перетині й від вертикалі
монтажні петлі. Верхню й нижню грані розмічають симетрично, якщо інша прив'язка колон до осей не передбачена проектом На залізобетонних колонах з металевим сердечником (рис. 20.18, б) за основу розмітки приймають металеві пластини 3 і розмічені на них ризики, які переносять на бетонну площину колон
Установчі ризики Н- і Т-образних рамних конструкцій із колон розмічають, як на одиночних колонах; на восьмигранних колонад і колонах, що мають у перетині інші правильні фігури, розмічають на чотирьох протилежних площинах.
Колони круглого перетину (рис. 20.18, в) розмічають за допомогою шаблонів Для нанесення настановних рисок колону в нижньому перетині обмірять по окружності. Отриману довжину окружності ділять на чотири частини. Через початкову точку проводять першу настановну ризику 1, наступні три наносять через рівні проміжки. Для розмітки верхнього перетину колони на горизонтальну майданчик укладають шаблон з недеформованого швелера 4. Колонну укладають у швелер, сполучай одну з полиць із настановної рискою, прийнятої за початок відліку. Для розмітки може бути використаний металевий куточок 5, який накладають на колону.
Розмітку навісних панелей (рис. 20.19. а, б) роблять нанесенням на їхніх внутрішніх площинах рівнів підвіски 1 с тим, щоб при монтажі забезпечувалася їхня установка на вибагливій висоті Додатково наносять контрольні настановні ризики 3 зі зміщенням від основних на 100 мм. Для установки в плані на площині
Рис. 20.18. Розмітка колони:
а - залізобетонних б – с-металевим сердечником в - круглим, 1 - настановні ризики, 2 - центрувальна підкладка, 3 - пластина розмітки, - швелер, 5 - куточок
панелі наносять настановні й контрольну настановну ризики 5, причому останню зі зсувом від основної на 100...200мм.
Сполучення настановних рисок 2 (рис. 20.20) на колонах з орієнтирними ризиками на підставах перевіряють по схилі l. Орієнтирні ризики наносять на всіх гранях колон.
Вивірку каркасів з колонами висотою на один поверх при сполученні з перекриттям стику колон починають із базового ряду. Низ колон приводять у проектне положення, сполучаючи настановну ризику 3 (рис. 20.21) монтуємої колони з орієнтирної (осьовий) рискою 7, розміченої на нижчележачих елементах (опорах). Правильність сполучення перевіряють схилом. Вивірку по вертикалі здійснюють двома перевіреними теодолітами по двох взаємно перпендикулярних площинах.
Вивірку каркасів з рамними конструкціями Н- і Т-образної форми починають із перевірки й вирівнювання позначок опорних поверхонь рам прокладками за даними нівелювання.
Застосовуване при установці колон монтажне оснащення систематично перевіряють: вимірюють відстань між упорами, до яких притискаються колони, порівнюють його із проектними розмірами між гранями колон.
По закінченні монтажу колон, до установки наступних елементів, проводять виконавчу зйомку.
Рис. 20.19. Розмітка начіпних панелей (а) і колон із пристикування убудованої панеллю (6):
I -рівень підвіски, 2 -штраба, 3 - контрольна ризики, 4- грань підвіски, 5 - установні ризики
Рис. 20.20. Вивірка колони в нижньому перетині
I - схил, 2 - настановна ризики
Рис. 20.21. Вивірка колон по вертикалі:
1 - орієнтирна ряска, 2 - візирний промінь, 3 -і настановна ризики
Для монтажу блокових будинків геодезичні роботи починають із переносу на фундаменти осей, що проходять по габаритах будинку. Потім розбивають всі осі, що проходять по несучих стінах. Від цих осей розмічають і тонкими олівцевими рисками наносять по гранях стін настановні ризики для монтажу збірних елементів. Проводять також лінії, віднесені від граней на певне, заздалегідь обумовлене, відстань (звичайно 200мм). Як правило, у натуру виносять настановні ризики тільки на початку й кінці стіни. Між ними натягають тонкий металевий дріт або волосінь, причалку, по якій орієнтують всі проміжні блоки при їхній установці.
Для проміжних осей проектні відстані відкладають від основних осей. За початкові точки приймають перетинання поздовжніх і поперечних осей, винесені на монтажний горизонт. Проміжні осі 3 (рис. 20.22) розбивають від точок 1. Останні відстані 2 вимірюють для контролю. Осі 1 - 7, А - Г проходять по несучих стінах. Умовно розбивка показана тільки по осях 1ка. Аналогічну розбивку (осі 2...6) роблять по поздовжній осі Г и осі I (осі Б, Б). На перетинанні осей по контурі встановлюють маякові блоки. Ними вважають блоки, які поміщають
Рис. 20.22 Схема розбивки й контроля блокового будинку.
1 - точка перетинання габаритних осей, 2 - відстані, вимірювані для контролю, 3 - проміжні осі
у місцях перев'язки або перетинання осей стін будинку, але не рідше чим через 20...30м. Між маяковими встановлюють рядові блоки. Для рядових блоків зовнішніх стін, розташованих нижче рівня ґрунту, причалку натягають між кутовими або маяковими блоками на відстані 20...30мм від внутрішньої площини стін. Для блоків, які монтують вище рівня ґрунту, причалку натягають по зовнішній площині стін. Внутрішні стіни підземної й надземної частин будинку вирівнюють однаково на всіх поверхах. Осі першого й наступного поверхів розбивають безпосередньо від знаків, що закріплюють їхні створи.
У поздовжньому напрямку монтуємі блоки вивіряють контактним способом по калібрах або шаблонам, у якості яких використовують прокладки - дерев'яні або інші бруски. Товщина прокладок відповідає проектній товщині швів. Перед закладенням шва прокладку витягають.
Положення блоків стін по висоті визначають за результатами нівелювання. Позначки опорних поверхонь стін вирівнюють по маяках. Висоти маяків обчислюють по різниці між оцінкою найвищої точки монтажного горизонту, збільшеної на товщину розчинної постелі, і оцінкою опорної площини монтуємого блоку.
Виконавчу зйомку в плані великоблочних будинків висотою до п'яти поверхів включно при висоті поверху до 3м виконують у місцях установки блоків перев'язки. Для будинків більше п'яти поверхів або будинків з поверхами висотою більше 3м, крім того, виконують виконавчу зйомку місць примикання внутрішніх стін до зовнішнього на кожному поверсі.