- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
11.3. Тахеометрична зйомка
Основні відомості. Тахеометрична зйомка - основний вид зйомки для створення планів невеликих незабудованих і малозабудованих ділянок, а також вузьких смуг місцевості уздовж ліній майбутніх доріг, трубопроводів й інших комунікацій. З появою тахеометрів-автоматів цей спосіб зйомки стає основним і для значних по площі територій, особливо коли необхідно одержати цифрову модель місцевості. При тахеометричній зйомці ситуацію й рельєф знімають одночасно, але на відміну від мензульної зйомки план становлять у камеральних умовах за результатами польових вимірів.
Зйомку роблять із вихідних точок - пунктів будь-яких опорних і знімальних геодезичних мереж. Знімальна мережа може бути створена у вигляді теодолітно-нівелірних ходів, коли позначки точок теодолітного ходу визначають геометричним нівелюванням. У більшості ж випадків для зйомки прокладають тахеометричні ходи, що відрізняються тим, що всі елементи ходу (кути, довжини ліній, перевищення) визначають теодолітом або тахеометром-автоматом. При цьому одночасно з додатком тахеометричного ходу роблять зйомку. У цьому головну відмінність тахеометричної зйомки від інших видів топографічних зйомок.
Зйомка теодолітом. Порядок робіт на станції тахеометричного ходу при роботі теодолітом наступний.
У першу чергу виконують виміру, що ставляться до прокладання знімального ходу. Теодоліт установлюють над точкою й приводять його в робоче положення. На суміжних точках ходу встановлюють далекомірні (звичайно нівелірні) рейки. Одним повним прийомом вимірюють горизонтальний кут ходу. При двох положеннях вертикального кола теодоліта вимірюють вертикальні кути на суміжні точки ходу. По далекомірі теодоліта визначають відстані до суміжних точок. Вимірюють висоту приладу.
Далі приступають до зйомки. Для цього в першу чергу при лівому колі (КЛ) орієнтують лімб теодоліта на попередню точку. Із цією метою нуль алідади сполучають із нулем лімба й, закріпивши алідаду, обертанням лімба наводять зорову трубу на орієнтирну точку. Трубу наводять на знімальні пікети тільки обертанням алідади.. На знімальні пікети встановлюють далекомірні рейки й вимірюють на них при одному колі горизонтальні й вертикальні кути, а по далекомірі - відстані. Якщо знімальний пікет є тільки контурною точкою пікет є тільки контурною точкою, вертикальний кут не вимірюють. Результати вимірів записують у журнал тахеометричної зйомки (табл. 11.1).
Положення знімальних пікетів вибирають таким чином, щоб по них можна було зобразити на плані ситуацію й рельєф місцевості. Їх беруть
Рис. 11.3. Абрис тахеометричної зйомки
на всіх характерних точках і лініях рельєфу: на вершинах і підошвах пагорбів, дні й брівках улоговин й ярів, вододілах і тальвегах, перегинах скатів і сідловинах. При зйомці ситуації визначають границі вгідь, гідрографію, дороги, контури будинків, колодязі, тобто все те, що підлягає нанесенню на план у даному масштабі. Чим крупніший масштаб зйомки, тим більше число знімальних пікетів і тем менше відстань між пікетами й від станції до пікетів. Так, якщо при зйомці масштабу 1:5000 максимальна відстань до твердих контурів ситуації обмежено 150м, а до нетвердих-200м, то в масштабі 1:500 - 60 й 80м відповідно.
У процесі зйомки на кожній станції становлять абрис (рис. 11.3). На ньому показують положення станції ходу, напрямок на попередню й наступну точки, розташування всіх знімальних пікетів, рельєф і ситуацію місцевості. Знімальні пікети відзначають тими ж номерами 1..10, що й у польовому журналі, ситуація місцевості зображується умовними знаками, рельєф - горизонталями. Між точками на абрисі проводять стрілки, що вказують напрямок зниження місцевості.
По закінченні роботи на станції перевіряють орієнтування лімба теодоліта, для чого знову візують на попередню точку ходу. Якщо повторний відлік відрізняється від початкового більш ніж на 5', зйомку на даній станції переробляють. Для контролю на кожній станції визначають кілька пікетів, розташованих у смузі зйомки із суміжних станцій.
У найпростішому випадку складання плану за результатами тахеометричної зйомки починають із побудови координатної сітки й нанесення по координатах точок теодолітного ходу. Правильність нанесення точок ходу контролюють по довжинах його сторін: вимірюють відстані між вершинами - виражені в масштабі, вони повинні бути дорівнюють відстаням між відповідними точками на плані або відрізнятися не більше ніж на 0,2мм.
Слідом за цим наносять на план пікетні точки циркулем-вимірником, масштабною лінійкою й транспортиром. Дані для нанесення беруть із журналу тахеометричної зйомки.
Напрямок на пікети зі станції (рис. 11.4) будують по транспортирі. Наприклад, при зйомці на станції II лімб теодоліта був орієнтований по напрямку на точку І. Транспортир прикладають центром до точки ІІ плану, а відлік 0°00' сполучають із напрямком на точку І. Напрямок на точку І одержують, відклавши по дуговій шкалі транспортира 18°40', а відстань до точки І від станції II — відклавши в масштабі плану горизонтальний додаток 48,9м. Для цього по напрямку 18°40' проводять олівцем тонку лінію, а вимірником по масштабній лінійці знаходять відрізок 48,9м і відкладають його по створі лінії від станції II на точку I. Аналогічно наносять й інші точки.
Для прискорення роботи надходять так. По зовнішній окружності транспортира відзначають напрямку на всі пікети. Поруч із кожною точкою ставлять номер. Якщо є кути більше 180°, транспортир
Рис. 11.4. Побудова напрямків на пікети зі станції тахеометричного ходу
Таблиця 11.1
Дата______________ Станція ІІ. Висота приладу І = 1,44м
Спостерігач_______________ Відмітка станції Н = 148,95м
Точка |
Відлік по дале-коміру |
Відліки по кругах |
МО |
ν |
d, м |
h',м |
ν, м |
h, м |
Р, м |
Примітки |
|||||
горизонталь-ному |
вертикаль-ному |
||||||||||||||
º |
' |
º |
' |
º |
' |
º |
' |
||||||||
Л |
|||||||||||||||
І |
174,4 |
0 |
00 |
359 |
19 |
0 |
01 |
+0 |
42 |
174,4 |
+2,14 |
3,50 |
+0,08 |
|
|
ІІІ |
150,8 |
293 |
09 |
359 |
35 |
0 |
02 |
+0 |
27 |
150,8 |
+2,19 |
2,50 |
+0,13 |
|
|
П |
|||||||||||||||
І |
174,3 |
330 |
24 |
0 |
43 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІІ |
150,9 |
263 |
31 |
0 |
29 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Л |
|||||||||||||||
1 |
|
0 |
00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На границі пашні та лугу |
1 |
49,0 |
18 |
40 |
2 |
22 |
0 |
02 |
-2 |
20 |
48,9 |
-1,99 |
1,44 |
-1,99 |
147,0 |
|
2 |
65,0 |
83 |
36 |
1 |
56 |
0 |
02 |
-1 |
54 |
64,9 |
-2,15 |
1,44 |
-2,15 |
146,8 |
|
3 |
125,8 |
116 |
38 |
1 |
00 |
0 |
02 |
-0 |
58 |
125,8 |
-2,12 |
1,44 |
-2,12 |
146,8 |
|
4 |
114,3 |
131 |
16 |
0 |
19 |
0 |
02 |
-0 |
17 |
114,3 |
-0,57 |
1,44 |
-0,57 |
148,4 |
|
5 |
148,0 |
131 |
32 |
2 |
08 |
0 |
02 |
-2 |
06 |
147,8 |
-5,98 |
2,00 |
-5,98 |
143,0 |
Уріз води річки |
1 |
|
0 |
00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
перекладають, повертаючи його на 180°. Після цього по ньому відзначають значення кута мінус 180°. Коли всі кути відзначені, транспортир знімають. Зі станції, як із центра, на всі точки проводять промені й відкладають відстані. Кінець кожного відкладеної відстані дає положення точки. Точку зображують кружком, поруч виписують із журналу його оцінку.
Замість транспортира застосовують також лінійки-тахеографи. Вони являють собою прозоре коло з разграфкою від 0° до 359°. По позначках станцій і рейкових точок на плані проводять горизонталі із прийнятим перетином рельєфу. Сліди горизонталей відшукують графічною інтерполяцією між точками, які в абрисі з'єднані стрілками. З'єднання яких-небудь двох точок в абрисі говорить про те, що місцевість між ними має один скат, без перегинів.
Всі контури й рельєф, зображувані на плані, вичерчують тушшю у відповідності, з умовними знаками. Над північною рамкою роблять заголовний напис, під південною рамкою підписують числовий масштаб, висоту перетину рельєфу, вичерчують лінійний масштаб і графік закладень.
Автоматизація тахеометричної зйомки. З появою електронних тахеометрів стала можлива часткова або повна автоматизація тахеометричної зйомки.
При зйомці електронний тахеометр установлюється на знімальних точках, а на пікетних точках - спеціальні вішки з відбивачами, що входять у комплект тахеометра. При наведенні на відбивачі вішки в автоматичному режимі визначаються горизонтальні й вертикальні кути, а також відстань до суміжних знімальних і пікетних точок. За допомогою мікроЕОМ тахеометра роблять обробку результатів вимірів й у підсумку одержують збільшення ∆х і ∆у координат і перевищення h на суміжні знімальні й пікетні точки. При цьому автоматично враховуються всі виправлення у вимірювані відстані й за нахил вертикальної осі приладу у вимірювані кути. Результати вимірів можуть бути введені в спеціальний запам'ятовувальний пристрій (накопичувач інформації) або переписані на магнітну касету. Надалі з накопичувача або з магнітної касети інформація надходить в ЕОМ, що по спеціальній програмі робить остаточну обробку результатів вимірів, що включає обчислення координат знімальних і пікетних точок, зрівнювання знімального ходу й інші обчислення, необхідні для графічної побудови топографічного плану або цифрової моделі місцевості. Графічна побудова топографічного плану здійснюється графобудівником, з'єднаним з ЕОМ.