- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
Далекомірами називаються геодезичні прилади, за допомогою яких відстань між двома точками вимірюють непрямим способом. Далекоміри підрозділяють на оптичні й електронні. Оптичні далекоміри діляться на далекоміри з постійним паралактичним кутом і далекоміри з постійним базисом. Електронні далекоміри - на електронно-оптичні (світлодалекоміри) і радіоелектронні (радіодалекомiри).
Найпростіший оптичний далекомір з постійним кутом - нитяної (рис. 6.8, а) є в зорових трубах всіх геодезичних приладів. У поле зору труби (рис. 6.8, б) приладу видні три горизонтальні нитки. Дві з них, розташовані симетрично щодо середньої нитки, називаються далекомірними. Нитяний далекомір застосовують у комплекті з нівелірною рейкою, розділеної на сантиметрові розподіли. У наведеному прикладі між крайніми нитками розташовуються 21,5 сантиметрових розподілів рейки. Відстань між вимірюваними точками на місцевості 21,5 х 100 = 21,5м (100 - коефіцієнт далекоміра).
Рис. 6.8 Оптичний далекомір (а), поле зору труби (б) і схема виміру (в)
Рис. 6.9. Схема виконання дальномірних вимірів при постійному базисі
На відстані до 200м по нитяному далекомірі «на око» можна відрахувати до 0,5 сантиметрового розподілу, що відповідає погрішності при визначенні відстані 50см; на відстані до 100м - до 0,2 сантиметрові розподіли або погрішності 20см.
Нитяним далекоміром можна виміряти лінії довжиною до 300м з погрішністю до 1:300 від довжини.
Далекомірні виміри з постійним базисом розглянемо на конкретному прикладі відстані від точки А до точки В (рис. 6.9).
У точку А встановлюють теодоліт. В точці B розташовують відрізок (базис), довжина якого l точно відома. Тоді, вимірявши кут , можна по відомій із тригонометрії формулі L= ltg обчислити відстань між точками А и В.
В основі електронних засобів вимірів лежить відоме з фізики співвідношення S=vt/2 між вимірюваними відстанню S, швидкістю поширення електромагнітних коливань v і часом (поширення електромагнітних коливань уздовж вимірюваної лінії й назад.
Через особливості випромінювання, прийому й поширення радіохвиль радіодалекоміри застосовують головним чином при вимірі порівняно більших відстаней й у навігації. А світлодалекоміри, які використовують електромагнітні коливання світлового діапазону, широко застосовують
Рис 6.10. Світлодалекомір (а) і хід променів (б)
у практиці інженерно-геодезичних вимірів.
Для виміру відстані АВ (рис. 6.10) у точці А встановлюють світлодалекомір, а в точці В - відбивач. Світловий потік посилає з передавача на відбивач, що відбиває його назад на той же прилад. Якщо виміряти час проходження світлових хвиль від світлодалекоміру до відбивача й назад, при відомій швидкості поширення світлових хвиль можна обчислити шукану довжину лінії. Час поширення світлових хвиль може бути визначене як прямим, так і непрямим методом.
Пряме визначення проміжку часу здійснюється в далекомірах, називаних імпульсними. У них вимір часу виробляється по запізнюванню прийнятого після відбиття світлового імпульсу стосовно моменту його випромінювання.
Непряме визначення часу проходження світлових хвиль засновано на вимірі різниці фаз двох електромагнітних коливань. Такі с світлодалекоміри називають фазовими. Із впровадженням напівпровідникових лазерних джерел випромінювання й цифрових методів виміру різниці фаз з'явилися імпульсно-фазові світлодалекоміри, в основі яких лежить фазовий метод виміру тимчасового інтервалу при імпульсному методі випромінювання.
Прикладом сучасного імпульсно-фазового світлодалекоміру може служити широко розповсюджений у нашій країні топографічний світлодалекомір СГ-5. Це високо автоматизований прилад, точність виміру відстаней яким характеризується величиною (10 + 5D км) мм; гранична дальність - 5км.
Поліпшений варіант цього світловіддалеміра 2СТ10 (рис. 6.11). Його технічні характеристики: середня квадратична похибка виміру відстаней (5 + 3D км) мм; діапазон виміру 0,2м... 10км; діапазон робочих температур +40 °С...-30 °С; маса приладу — 4,5кг. Керування процесом виміру забезпечується вмонтованою мiкроЕОМ. Результати виміру з урахуванням виправлення за температуру повітря й атмосферний тиск высвітлюється на цифровому табло й можуть бути уведені в пристрій, що реєструє. У приладі є звукова сигналізація
Рис. 6.11. Світловіддалемір 2СТ10
виявлення відбитого від відбивача сигналу, готовності результату виміру і розрядженості джерела живлення. У комплект світлодалекоміру входять: відбивачі, штативи, джерела живлення, зарядний пристрій, барометр, термометр, набір інструментів і приладдя.
В інженерній геодезії застосовують і високоточні світлодалекоміри.
Рис. 6.12. Лазерна рулетка: 1- корпус рулетки, 2 - лазерне вікно, 3 - табло з результатами вимірів, 4 - торець, від якого відраховується вимірювана відстань
Вітчизняна промисловість виробляє світлодалекоміри „Топаз СП22” і СП03 (ДК001), точність виміру якими характеризується відповідно величинами (1+1) км) і (0,8+ 1,5 D км) мм.
Для маркшейдерських робіт у шахтах використовують світлодалекомір МСД-1М у вибухобезпечному виконанні з дальністю дії до 500м і погрішністю виміру (2+ 5D км) мм.
Світлодалекоміри з пасивним відбиттям вимірюють відстані до предметів без відбивача, тобто використовують відбивні властивості самих предметів. Прикладом може служити вітчизняний світловідалемір ДИМ-2, погрішність виміру відстаней яким становить 20 см.
У цей час відомі далекоміри з пасивним відбиттям і погрішністю виміру відстаней до 10мм. Так, наприклад, далекомір, що випускає фірмою «Лійка» (Швейцарія), вимірює відстані до 50м з
погрішністю 2мм.
Для вимірів на будівельних майданчиках, у приміщеннях використовують лазерні рулетки (рис. 6.12), які не вимагають відбивачів.