18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній

Червоні лінії складаються із прямих ліній і сполучених кругових кривих. Проект червоних ліній становлять на топографічному плані в масштабах 1:500 - 1:2000. До елементів, що визначають технічний зміст проекту, відносять: довжину червоних ліній між кутами кварталів або границями мікрорайонів, ширину проїздів, величину кутів між червоними лініями, радіуси закруглення і елементи кривих по червоних лініях, розміри, що визначають форми площ і скверів і т.п.

Розміри геометричних елементів проекту повинні бути погоджені на всій території міста й ув'язані з існуючою ситуацією й рельєфом. Це досягається в результаті графічного відображення на топографічному плані й наступному аналітичному розрахунку проекту червоних ліній.

Відповідна архітектурно-планувальна служба при головному архітекторі міста розробляє Акт установлення або зміни червоних ліній. Для його пророблення використовують топографічні плани масштабу 1:5000 і дрібніше. Становлять креслення на топографічному плані масштабу 1:2000, а окремі вузли - на плані 1:500. На кресленні приводиться розташування червоних ліній, указуються опорні будинки, розміри геометричних елементів й інші дані, необхідні для аналітичної підготовки й складання плану червоних ліній.

Аналітична підготовка полягає в обчисленні координат кутів кварталів і границь мікрорайонів по червоних лініях, точок зламу червоних ліній і створених точок на довгих лініях, точок перетинання осей проїздів, а також елементів і координат основних точок кругових кривих по червоних лініях у єдиній міській системі координат.

Вихідними для аналітичної підготовки служать координати кутів опорних будинків і споруд, обумовлені в натурі від пунктів міського геодезичного обґрунтування, або координати точок раніше затверджених червоних ліній.

Як обґрунтування використовують теодолітні ходи, що опираються на пункти полігонометрії. Положення кутів опорних будинків для обчислення їхніх координат визначають із точок або ліній цих ходів в основному полярним способом або способом зарубок.

У незабудованих частинах міських територій використовують координати характерних точок ситуації й рельєфу, узяті з оригіналу плану графічно. При цьому для збільшення точності визначення графічних координат і зменшення погрішностей деформації паперу відстань від координатної сітки до обумовленої точки вимірюють за планом від двох сторін квадрата, усередині якого розташована точка. Із двох вимірів беруть середнє значення.

Координати точок червоних ліній обчислюють шляхом рішення завдань аналітичної геометрії, використовуючи значення кутів між осями проїздів і лінійні розміри, зазначені в кресленні червоних ліній. У результаті одержують координати точок перетинання проїздів, потім координати характерних точок червоних ліній й інших елементів, необхідних для побудови плану й перенесення проекту червоних ліній у натуру.

По обчислених координатах червоні лінії наносять на план масштабу 1:2000. План червоних ліній у масштабі 1:2000 є основним вихідним документом, на який виписують номера поворотних і створених точок червоних ліній, значення їхніх координат, дирекційні кути й міри ліній, елементи кривих, ширину й номери проектованих проїздів, назви проектованих зон й інших містобудівних елементів, номера справ аналітичних розрахунків, по яких зроблена прокладка червоних ліній. Споживачем видається план червоних ліній у масштабі, необхідному для проектування (звичайно 1:500 - 1:2000).