- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
До початку роботи з теодолітом зовнішнім оглядом перевіряють його стійкість на штативі, плавність ходу піднімальних і навідних гвинтів, міцність фіксації обертових частин закріпними гвинтами.
Якщо теодоліт отримано із заводу, після ремонту, від іншого фахівця, до введення теодоліта в експлуатацію виконують перевірки. У процесі перевірок переконуються у правильному взаємному положенні осей приладу (рис. 8.11, а).
1. Вісь UU циліндричного рівня горизонтального кола повинна бути перпендикулярна осі VV обертання приладу (рис. 8.11,6).
Перевірку виконують у такій послідовності. Теодоліт встановлюють на штативі так, щоб рівень був розташований по напрямку двох будь-яких піднімальних гвинтів й, обертаючи їх у різні сторони, приводять пухирець рівня в нуль-пункт, потім повертають горизонтальне коло теодоліта на 180°. Якщо бульбашка залишиться на середині або відхилився не більше ніж на одну поділку, рівень справний, якщо більше ніж на одну поділку - несправний.
Для усунення несправності бульбашку переміщують виправними гвинтами рівня до нуль-пункту на одну половину дуги відхилення, піднімальними гвинтами - на другу.
Рис. 8.11. Схеми геометричних осей теодоліта: а - загальна, б - е - при перевірках
Після виконання перевірки засвідчують, що теодоліт зберігає робоче положення. Для цього горизонтальне коло повертають на 90°, приводять пухирець циліндричного рівня на середину й повертають горизонтальне коло в довільному напрямку. Якщо при різних положеннях кола щодо піднімальних гвинтів пухирець залишився на середині, перевірка вважається виконаною.
2. Візирна вісь РР труби повинна бути перпендикулярна осі НН обертання труби (рис. 8.11, в).
Перевірку виконують у такій послідовності. Вертикальну вісь теодоліта приводять у прямовисне положення. Для цього спочатку встановлюють рівень теодоліта по напрямку двох піднімальних гвинтів й, обертаючи їх у різні сторони, приводять бульбашку на середину ампули. Повертають теодоліт на 90° й обертанням третього піднімального гвинта приводять бульбашку знову на середину. Наводять трубу на вилучену, ясно видиму точку, закріплюють лімб і беруть відлік а1 по горизонтальному колу. Відпускають затискний гвинт зорової труби й переводять трубу через зеніт. Відкріплюють затискний гвинт алідади і, наводячи трубу на ту ж точку, беруть повторний відлік а2. Якщо відліки а1 й а2 рівні або відрізняються не більше ніж на подвійну точність відлікового пристрою, теодоліт справний, якщо більше - несправний.
Щоб усунути несправність, з відліків а1 й а2 знаходять середнє значення: а =(а1+а2)/2. Мікрометреним гвинтом встановлюють на горизонтальному колі середній відлік а (зображення точки зміститься від вертикальної нитки). Знімають із окулярного коліна труби ковпачок, послабляють вертикально розташовані гвинти й обертанням бічних виправних гвинтів зміщають сітку до збігу перехрестя сітки ниток із точкою візування. Після юстировки закріплюють гвинти.
Можна вимірювати кут і при порушеному співвідношенні осей. У цьому випадку відліки беруть при двох положеннях труби - лівому і правому (Л і П) і із цих відліків визначають середнє.
3. Вісь НН обертання труби повинна бути перпендикулярна осі VV обертання приладу (рис. 8.11, г).
Перевірку виконують у такій послідовності. Теодоліт встановлюють на відстані 8...10 м від стіни будинку. Вертикальну вісь обертання приводять у прямовисне положення. Трубу наводять на точку, високо розташовану на будинку, і закріплюють горизонтальне коло. Трубу плавно опускають до горизонтального положення. На стіні відзначають проекцію точки. Переводять трубу через зеніт, опускають закріпний гвинт алідади й знову наводять на ту ж точку. Проектують точку на той же рівень і закріплюють. Якщо проекції точки збігаються, теодоліт справний, якщо не збігаються - несправний.
Умови цієї перевірки гарантуються заводом-виготовлювачем. При порушенні умови прилад направляють у майстерню для ремонту.
При роботі з порушеним співвідношенням осей виконують наступне. Виміру роблять тільки при двох положеннях кола. При підйомі труби до 30° і відстані до проектованої точки до 20 м допускається розбіжність проекцій до 30 мм; за остаточний результат приймають середнє із двох наведень.
4. Вертикальна нитка АА сітки зорової труби повинна бути перпендикулярна осі НН її обертання (рис. 8.11, д).
Перевірку виконують у такій послідовності. Вертикальну вісь обертання теодоліта приводять у прямовисне положення. На відстані 8...10 м від теодоліта закріплюють схил. Вертикальну нитку наводять на схил. Якщо вертикальна нитка сітки збігається з ниткою схилу, теодоліт справний, якщо відхилилася від схилу - несправний.
Щоб виправити співвідношення осей, знімають із окулярного коліна труби ковпачок, послабляють виправні гвинти сітки й повертають діафрагму так, щоб вертикальна нитка сітки сполучилася з ниткою схилу.
При порушенні умови перевірки візують тільки перехрестям сітки ниток.
Після виконання цієї перевірки повторно роблять другу перевірку.
5. Компенсатор вертикального кола повинен забезпечувати незмінний відлік по вертикальному колу при нахилах вертикальної осі теодоліта в межах ±2' (для теодолітів 3Т5К).
Перевірку виконують у такій послідовності. Вертикальну вісь обертання теодоліта приводять у прямовисне положення, розташувавши один з піднімальних гвинтів у напрямку обраної точки місцевості. Трубу наводять на точку, розташовану на відстані 50 м, і закріплюють закріпними гвинтами, нахиляють теодоліт на 3...4 розподіли рівня, знову наводять трубу на ту ж точку й роблять відлік по вертикальному колу. Повторюють ті ж дії, нахиливши теодоліт на 3...4 розподіли рівня в іншу сторону. Якщо різниця відліків, отриманих при першому й другому нахилах теодоліта, не перевищує ±0,1’, то теодоліт справний, якщо перевищує - несправний.
При порушенні цієї умови працювати не можна, теодоліт направляють в оптико-механічну майстерню для виправлення.
6. Візирна вісь КК'К" оптичного схилу повинна збігатися з віссю К'К" обертання теодоліта, тобто VV (рис. 8.11, е).
Перевірку виконують у такій послідовності. Вертикальну вісь обертання теодоліта приводять у прямовисне положення. Відзначають на місцевості точку, у яку проектується спостережуваний в окуляр центр схилу. Повернувши теодоліт на 180°, знову відзначають проекцію центра схилу. Якщо проекції точок збігаються до 1 мм, теодоліт справний, якщо не збігаються до 1 мм - несправний.
Щоб усунути несправність, знімають кришку, під якою розташовані два гвинти, що скріплюють схил з теодолітом, відпускають гвинти й пересувають окулярну частину до сполучення проекції першої й другої точок. Не можна виконувати роботи при розбіжності проекцій центра схилу понад 3 мм; теодоліт у цьому випадку відправляють у ремонт.