- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
25.5. Розбивка верхньої будови дороги
Після зведення земляного полотна ще раз розбивають поперечники для пристрою автодорожнього покриття або верхньої будови колії на залізницях.
Покриття на автомобільних дорогах будується в приготовленому для цього земляному кориті й складається з піщаної або гравійної подушки, бетонного або кам'яного несучого шару й верхнього асфальтового шару.
Після того як піщана подушка покладена в земляне корито й укочена, за допомогою теодоліта розбивають вісь дороги й крайки проїзної частини, звертаючи особливу увагу на старанність розбивки криволінійних ділянок дороги. Одночасно із плановою розбивкою за допомогою нівеліра встановлюють розбивочні точки на рівень проектних позначок верху покриття або несучого шару. Так само поперечники розбивають на всіх пікетах, переломах поздовжнього профілю й плюсових точок приблизно через 20 м на прямолінійних ділянках і через 10м на кривих. Отримані точки служать плановою й висотною основою для укладання каменю або для установки опалубки при бетонуванні дороги.
При використанні самохідної бетонооброблюючої машини по крайках проїзної частини встановлюють на проектну оцінку замість опалубки спеціальні рейки-форми.
Верхня будова залізниць складається з баластового шару (пісок, гравій, щебені), шпал і рейок. Товщина баластового шару приймається не менш 35 см на магістральних дорогах й 25см на місцеві.
При укладанні або остаточному рихтуванні залізничних колій строго по теодоліті розбивають вісь кожного шляху. На закругленнях полотна роблять детальну розбивку перехідних і кругових кривих. Розбивку закріплюють колами, на яких цвяхами фіксують положення осі.
Одночасно за допомогою нівеліра виносять у натуру й закріплюють проектні позначки голівки рейок з помилкою не більше 1-2 мм. Щоб визначити проектну оцінку голівки рейок, необхідно до проектної позначки профілю (позначка брівки полотна) додати висоту зливної призми, товщину баластового шару по проекті з урахуванням запасу на його осідання, товщину шпал і висоту рейок.
Після остаточної обробки полотна дороги знову роблять виконавчу зйомку. При зйомці автодорожнього покриття визначають позначки по поперечниках у точках на осі дороги й по краях проїзної частини. Поперечні ухили не повинні відрізнятися від проектних більш ніж на 0,03. На залізницях перевіряють ширину рейкової колії й різниця позначок голівок рейок обох ниток на одному поперечнику. Відхилення від проектної ширини рейкової колії повинне бути в межах від + 4 до - 3мм, а різниця позначок голівок рейок на одному поперечнику повинна становити 4мм.
25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
Сучасні мостові переходи являють собою складні інженерні споруди, основними конструктивними елементами яких служать мостові опори й пролітні будови.
При будівництві мостового переходу на місцевості визначають і закріплюють положення центрів мостових опор й інших елементів моста, а також роблять детальну розбивку при зведенні опор і монтажі пролітних будов.
Для цих цілей будують спеціальну геодезичну розбивочну мережа, що забезпечує виконання розбивочних робіт на всіх стадіях будівництва мостового переходу. Крім того, раціонально розташована й надійно закріплена розбивочна мережа може бути основою й для спостережень за деформаціями моста в процесі його будівництва й експлуатації.
Залежно від способу розбивки центрів опор й умов місцевості планову розбивочну мережу створюють у вигляді триангуляції, трилатерації, лінійно-кутових побудов, полігонометрії. При можливості розбивки опор по створі світловіддалеміром як основу можуть служити вихідні пункти, що закріплюють вісь мостового переходу. Ці пункти закріплюють ще в період досліджень.
Розбивочну мережу створюють у приватній системі координат, за вісь абсцис якої приймають вісь мостового переходу. Координати одного з пунктів, що лежать на цій осі, задають, виходячи з умови позитивності координат всіх пунктів. Помилка у визначенні положення пунктів розбивочної мережі щодо вихідного не повинна перевищувати 10 мм. Пункти розбивочної мережі закріплюють у геологічно стійких місцях, не затоплюваних високими паводковими водами.
Тріангуляція - досить розповсюджений вид побудови бруківці розбивочної мережі. Форма її може бути різної, але найбільше часто зустрічаються простий або здвоєний геодезичний чотирикутник (рис. 25.14), а при наявності островів - центральні системи. Довжини сторін коливаються від 0,2 до 2,0 км. Кутові виміри роблять із середньою квадратичною помилкою 1 - 2". При цьому особливу увагу обертають на точність центрування теодоліта й візирних цілей. Для контролю масштабу мережі вимірюють не менш двох базисних сторін з помилкою порядку 2-3 мм. Зрівнюється мостова тріангуляція строгим способом.
Трилатерація будується в основному тоді, коли метеоумови не дозволяють робити кутові виміри в тріангуляції з необхідною точністю. При побудові трилатерації на мостових переходах, як й у тріангуляції, основною фігурою служить здвоєний геодезичний чотирикутник, всі сторони якого виміряються світловіддалеміром відповідної точності.
При лінійно-кутових побудовах на мостових переходах вимірюють сторони S1, S2, ..., S4 і кути β1, β2,..., β’4- Мережі подібного виду володіють рядом переваг. Відсутність напрямків уздовж берегів дозволяє вимірювати кути в приблизно однакових зовнішніх умовах, зменшуючи тим самим вплив бічної рефракції. Взаємна видимість між пунктами мережі забезпечується без будівлі високих знаків. При порівняно невеликому обсязі лінійних і кутових вимірів мережа має достатню точність і високу маневреність у складних умовах місцевості.
Полігонометрію застосовують для мостів, що будуються на суходолі. Будують її у вигляді системи ходів. Поздовжні ходи проектують паралельно осі мостового переходу й розташовують від її на такій відстані, щоб пункти не попадали в зону будівельних робіт. Сторони в таких ходах вимірюють із середньою квадратичною помилкою 5 мм, а кути - 2 - 3". Після обчислення координат
Рис. 25.14 Типові схеми мостової опорної мережі:
a - геодезичний чотирикутник, 6 - здвоєний геодезичний чотирикутник, в - здвоєна центральна система, г - лінійно-кутова мережа
Рис. 25.15 Схема передачі позначки через водну перешкоду
пункти редукують по осі ординат, щоб вони розташовувалися строго в створі, паралельному осі моста. Це дозволяє виконувати розбивочні роботи способом прямокутних координат або їв вірної засічки.
На більших мостових переходах, що розташовуються в складній широкій річковій заплаві, геодезична розбивочна основа може будуватися зі сполучення лінійно-кутових і цолігонометричних мереж.
Висотну геодезичну мережу на мостовому переході створюють ще в період досліджень, але по точності вона забезпечує виконання всіх видів робіт, у тому числі й розбивочних.
Мережа являє собою систему реперів, точність визначення позначок яких щодо вихідного репера характеризується середньою квадратичною помилкою 3 - 5мм. Це вимога цілком забезпечується й рол про дружин ньому ходів нівелювання III класу. На будівельному майданчику встановлюють густу мережу робочих реперів, від яких передають позначки на всі зводимі мостові споруди.
Репери, розташовані на протилежних берегах ріки, повинні мати позначки в єдиній системі висот. Тому при будівництві мостового переходу виникає необхідність у передачі позначки через ріку. Позначки через ріку, як правило, передають точним геометричним або тригонометричним нівелюванням по спеціальній програмі, а в зимовий час - нівелюванням по льоду.
Найбільш широке поширення одержав метод подвійного геометричного нівелювання, сутність якого полягає в наступному. На обох берегах приблизно на однаковій висоті закладають репери 1 й 2 (рис. 25.15). В 5 - 10м від них організують станції для нівеліра I1 и I2 таким чином, щоб d1 = d3 й d2=d4 При установці нівеліра в точці I1 беруть відліки послідовно по ближній і далекій рейках. Потім нівелір перевозять на інший берег й у точці I2 беруть відліки спочатку по далекої, потім по ближньої рейках. Таких прийомів роблять трохи залежно від необхідної точності передачі. Відліки по далекій рейці беруть на стовщені штрихи спеціальної пересувної марки, що закріплює на рейці. Перевищення на станції буде вимірятися зі значною помилкою, пропорційної куту i нівеліра й великої різниці відстаней до рейок на різних берегах. Середнє значення в прийомі буде вільно від цієї помилки за умови незмінності кута i за час виконання одного прийому. Для ослаблення впливу рефракції нівелювання доцільно проводити одночасно двома нівелірами із протилежних берегів, міняючи потім їх місцями.