- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
Горизонтальні зсуви споруд або їхніх окремих елементів вимірюють різними способами, основними з яких є: лінійно-кутовий, створний і стереофотограметричний. Застосовують також прямі й зворотні схили.
Лінійно-кутові побудови застосовують у випадку, коли величини зсувів необхідно знати по двох координатах. Ці побудови можуть розвиватися у вигляді спеціальних мереж тріангуляції й трилатерації, комбінованих мереж, кутових і лінійних зарубок, ходів полігонометрії, мереж з витягнутих трикутників з обмірюваними сторонами й висотами. Застосування того або іншого виду побудови залежить від характеру споруди і його геометричної форми, необхідної точності й умов вимірів, організаційних й інших факторів. Так, наприклад, кутову й лінійну засічки застосовують для визначення зсувів недоступних точок споруди, а тріангуляцію, полігонометрію, мережі з витягнутих трикутників з обмірюваними сторонами й висотами - для протяжних споруд криволінійної форми. У багатьох випадках застосовують комбіновані схеми, коли, наприклад, тріангуляція або трилатерація використовуються для визначення стійкості вихідних пунктів, з яких способами зарубок або полігонометрії визначаються зсуви точок на спорудженні.
Стосовно до вимірів деформацій кожний з видів лінійно-кутових побудов має свої особливості. Однак для всіх видів характерним є сталість схеми вимірів і необхідність одержання в остаточному підсумку не самих координат деформаційних точок, а їхніх змін у часі, т. е різницею координат у двох циклах.
Для спеціальної тріангуляція характерна висока точність виміру кутів (0,5 - 2,0") при коротких сторонах, велике кількість зв'язків, що забезпечують мінімальну величину зворотної ваги визначення функції координат точок мережі.
Полігонометрія застосовується в основному у вигляді одиночних ходів, що опираються на вихідні пункти. Часто через неможливість азимутальної прив'язки використовують лише прив'язку координатну.
Зрівняння лінійно-кутових побудов роблять строгими способами. Координати пунктів обчислюють в умовній системі.
Для передвизначення точності побудови мережі в загальному випадку використовують формулу
(24.3)
де mq - необхідна (задана) середня квадратична помилка визначення величини зсуву; μ - середня квадратична помилка одиниці ваги; QF - зворотна вага функції оцінюваного елемента, що характеризує якість проекту схеми вимірів.
При необхідності визначення зсувів роздільно по осях координат X й Y для їхньої позначки застосовують формули
(24.4)
де Qx и. Qy - зворотні ваги визначення координат досліджуваних точок відповідно по осях X й Y.
Для позначки проекту полігонометричних ходів витягнутої форми із приблизно рівними сторонами й з координатною прив'язкою до вихідних пунктів використовують формули
(24.5)
(24.6)
де Мхi і Myi - середні квадратичні помилки визначення абсциси й ординати i-ї точки ходу; mβ i mS - середні квадратичні помилки виміру кутів і ліній; n - число сторін у ході.
Формули (24.5) і (24.6) справедливі для випадку, коли вісь абсцис проходить через вихідні пункти.
Створні спостереження широко застосовують для дослідження деформацій споруд прямолінійної форми, коли зсуву досить знати по одному напрямку. При цьому координатну систему вибирають так, щоб з напрямком зсувів збігалася вісь ординат, а з напрямком створу - вісь абсцис.
Величини зсувів перебувають по різниці значень ординат (не створностей), обмірюваних у двох циклах.
Не створність визначають різними методами, з яких найпоширеніші методи рухливої марки й малих кутів. Для завдання створної лінії застосовують струнні й оптичні способи, а також способи, засновані на принципах фізичної оптики. Струнний спосіб передбачає використання натягнутої сталевої струни різного діаметра, оптичний - зорових труб великого збільшення (теодоліти, нівеліри, автоколімаційні системи, спеціальні алініометри),
У методі рухливої марки величина не створності визначається безпосередньо. Для цього в точці А. (рис. 24.5, а) установлюється оптичний прилад, колімаційна площина якого орієнтується по марці в точці В и задає створну лінію. Рухлива марка, установлена в точці C, уводиться в створ. Положення рухливої марки, коли мішень її перебуває в створі, фіксується по відліковому пристрої марки. Якщо відомо відлік, коли вісь мішені збігається із точкою C, то не створність qC може бути обчислена як різниця відліків при положенні марки в точці Сивий створі АВ. При можливості повороту марки на 180° не створність може бути отримана як напіврізниця відліків для двох положень марки при введенні її в створ.
У методі малих кутів не створність q визначається шляхом виміру малого кута а (рис. 24.5, 6} між лінією створу й напрямком на точку С и відстані S. Величина не створності обчислюється за формулою qC=Sa/р.
Для створів значної довжини з більшим числом обумовлених точок на створі залежно від умов вимірів застосовують різні схеми (програми) спостережень. Найпростіша з них - схема загального створу (рис. 24.6, а), коли не створності всіх точок визначаються щодо загального створу між кінцевими (опорними) точками створу. У схемах часток
Рис. 24 5. Визначення величини не створності методами: рухливої марки (а), малих кутів (б)
Рис 24 6 Схеми створних вимірів
(пересічних) (рис. 24.6, б) і послідовних (24.6, в) створів не створності виміряються між обумовленими точками щодо цих створів.
Так, схема послідовних створів передбачає визначення не створностей ∆1 точки 1 від створу 1 - II, ∆2 точки 2 від створу 1 - II, ∆З точки 3 від створу
2 - II и т. буд. У схемі приватних створів не створність
∆1 точки 1 визначається від створу 1 - 2, ∆2 точки 2 від створу 1 - 3, ∆3 точки 3 від створу 2 - 4 і т.д. В обох схемах не створності q щодо загального створу .можуть бути отримані лише шляхом відповідних обчислень, знаючи відстані S між всіма точками.
У загальному випадку, коли відстаней між обумовленими точками не рівні між собою, не створності всіх л точок щодо загального створу можуть бути знайдені з рішення системи наступних лінійних рівнянь:
для схеми послідовних створів
(24.7)
для схеми приватних створів
(24.8)
На практиці відстаней між точками створу намагаються зробити рівними. У цьому випадку не створність q будь-якої обумовленої точки г у схемах послідовних і приватних створів може бути обчислена відповідно по формулах
(24.9)
(24.10)
де k - номер чергового доданка під знаками суми.