МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ І КОНСТРУКЦІЇ АПК

Опалення та вентиляція промислових будівель

Методичні вказівки

до виконання розрахунково-графічної роботи

Суми - 2007

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ І КОНСТРУКЦІЇ АПК

Опалення та вентиляція промислових будівель

Методичні вказівки

до виконання розрахунково-графічної роботи

для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності

8.091 902 – «Механізація сільського господарства»

Суми - 2007

УДК –725.4-628(075.8)

ББК 22.151.3(Я73)

С-30 ; Р-93

Укладачі: Семірненко Ю.І., к.т.н, доцент кафедри проектування технічних

систем

Рибенко І.О., асистент кафедри проектування технічних систем Маслій І.В. старший викладач кафедри будівництва та архітектури

Інженерні мережі і конструкції АПК. Опалення та вентиляція промислових будівель: методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи/ Суми, 2007 рік, 13 стор., табл.2, бібл.8.

Методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам при виконанні розрахунково-графічної роботи по опаленню і вентиляції промислових будівель АПК.

Методичні вказівки призначені для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності 8.091 902 - „Механізація сільського господарства”

Рецензенти: Саржанов О.А., к.т.н., доцент кафедри технічного сервісу

Сумського національного аграрного університету

Симоновський В.І., д.т.н., професор кафедри загальної механіки і

динаміки машин Сумського державного університету

Відповідальний за випуск: Семірненко Ю.І., к.т.н., доцент, зав. кафедри

проектування технічних систем СНАУ

Рекомендовано до видання методичною радою Сумського національного аграрного університету. Протокол №_____ від «___» _____________2007 року.

© Сумський національний аграрний університет, 2007

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………4

1 СКЛАД ТА ОБСЯГ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ……………….5

2 РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИТРАТ ПРИМІЩЕНЬ

ПРОМИСЛОВОЇ БУДІВЛІ …………………………………………………..6

3 РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ………………..8

4 РОЗРАХУНОК ПРИРОДНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ…………………..............10

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...................................................................................13

Вступ

Системи теплопостачання і вентиляції служать для створення в приміщеннях будівель та споруд заданих кліматичних умов, визначених призначенням приміщення. У більшості будівель і споруд сільськогосподарських комплексів мікроклімат визначається умовами технологічного процесу (тваринницькі і птахівницькі приміщення, культиваційні споруди, споруди для збереження сезонної сільськогосподарської продукції та ін.)

Складність підтримки заданих кліматичних параметрів у приміщеннях різного призначення в нашій країні обумовлена тим, що географічне положення, а отже, і зовнішні умови дуже різноманітні і на більшій частині території не дозволяють обходитися без теплопостачання і вентиляції протягом усього року.

Розвиток сучасного агропромислового комплексу України ставить перед інженерами-механіками все нові й нові задачі. Однією з таких задач є володіння знаннями з будови, експлуатації та основ проектування інженерних мереж і конструкцій.

З розвитком АПК нашої країни буде проводитись комплексна механізація виробництва трудомістких робіт в сільськогосподарському будівництві. Крім розширення парку будівельних машин, буде проводитись оснащення будівництв засобами автоматизації керування виробництвом механізованих робіт.

Основне завдання інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва, що приймають участь у проектуванні будівель сільськогосподарського призначення разом з архітекторами й інженерами-конструкторами, полягає у виборі таких планувальних схем, об'ємних рішень і конструкцій будинків, які не тільки задовольняли б вимогам сучасних технологічних процесів, але й сприяли ощадливій витраті грошових і матеріальних ресурсів у будівництві.

4

1 Склад та обсяг розрахунково-графічної роботи

Розрахунково-графічна робота складається із графічної і розрахункової частини.

Розрахункова частина оформлюється у вигляді розрахункової записки і включає до себе наступні розділи:

• вихідні дані;

• розрахунок тепловитрат приміщень промислової будівлі;

• розрахунок площі опалювальних приладів;

• розрахунок природної вентиляції.

Графічна частина оформлюється на стандартному аркуші паперу формату А3.

План горища викреслюється у масштабі 1:100. На відстані 1-1,5 м від зовнішніх стін наносяться подаючі магістралі. Вказується положення головного стояка Г_ст та всіх стояків з номерами Ст-І, Ст-2 . . . , вказуються місця встановлення повітрозбірників, проставляються діаметри трубопроводів, будівельні вісі.

План першого поверху креслять у масштабі 1:100. Необхідно вказати місце введення теплової мережі у будівлю, положення головного стояка та всіх опалювальних стояків з іншими номерами. Стояки в кутових приміщеннях розташовуються біля зовнішнього кута. Опалювальні прилади встановлюються під вікнами у нішах. На плані їх умовно показують на деякій відстані від стін.

Довжина підводок до опалювальних приладів приймається рівною 0,35 м. Біля кожного стояка виноситься прапорець з поданням теплового навантаження на опалювальні прилади кожного поверху окремо. На плані наносяться вісі будівлі, його розміри, позначається зворотна магістраль. Усі приміщення нумеруються.

Аксонометрична схема трубопроводів системи опалення викреслюється у масштабі 1:100 для розрахункової частини будівлі. Масштаб по всіх координатах змінюється.

5

Схема опалення приймається однотрубною, тупиковою з верхнім розведенням магістралей. Стояки: однотрубні протічні регулюємі з однобічним приєднанням приладів.

На схемі необхідно проставити напрямок і значення уклонів магістралей, вказати запірну арматуру, місця встановлення повітрозбірників, проставити діаметри трубопроводів.

2 Розрахунок тепловитрат приміщень промислової будівлі

Всі приміщення будівлі нумерують¸ починаючи з лівого верхнього кута за годинниковою стрілкою. Перший поверх нумерується як 101, 102, 103…

Теплотехнічний розрахунок виконуємо тільки для однієї кутової або однієї середньої кімнати.

Ширина огороджуючої стіни приймається для кутової кімнати - від зовнішнього кута до вісі внутрішньої стіни, для внутрішньої кімнати – між вісями огороджуючих стін.

Висота стіни першого поверху визначається від чистої поверхні перекриття над неопалюємим підвалом до перекриття першого поверху

Розміри підлоги та стелі вимірюються між вісями огороджуючих конструкцій. При розрахунку площі зовнішньої стіни приміщень із площі зовнішніх стін площу вікон не виключають.

Розміри зовнішніх вхідних дверей 1,2х2,1м.

Розміри вікон 1,5х1,8м.

Коефіцієнт теплопередачі К для зовнішніх стін, підлоги, стелі, вікон та дверей визначається як величина зворотна нормативному опору теплопередачі Rо.

К=1/ Rо

6

Нормативний опір теплопередачі визначається по формулі:

, [м²°С/Вт] , де

Δt^H - нормативний температурний перепад поміж температурами внутрішнього повітря та внутрішньою поверхнею огороджуючої конструкції:

Δt^H = 6 °С - для зовнішніх стін

Δt^H = 4 °С - для горищних покрить

Δt^H = 2 °С - для підлог

α_в - коефіцієнт тепловіддачі поверхні огорожі

α_в = 8,7 Вт/м²°С

t_в - розрахункова температура внутрішнього повітря

t_н - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря.

Додаткові тепловитрати пов’язані з орієнтацією приміщень по сторонах світу. При орієнтації огороджуючих конструкцій на Пн., Сх., Пн.-Сх., Пн.-Зх. додаткові тепловитрати приймаються в розмірі 10% від основних; при орієнтації на Пд.-Сх.; Зх.-5%; Пд., Пд.-Зх.-0%. Крім того, враховують додаткові тепловитрати на обдування вітрами (тільки з північної сторони)-10%.

А- коефіцієнт, який враховує додаткові витрати тепла і дорівнює 1. Отже, для північної стіни записуємо значення А=1+0¸1+0¸1=1¸2. Аналогічно підраховуємо значення А для інших огороджуючих конструкцій.

Підраховуємо тепловитрати кожної огороджуючої конструкції за формулою:

Qo=КF∆tA; Вт,

де:

F- площа підлоги житлової кімнати, м².

7

∆t=t_в-t_з5

t_в- внутрішня температура приміщень;

t_з5- зовнішня температура п’яти найбільш холодних днів;

Загальні тепловитрати приміщення знаходимо за формулою:

Qп=ΣQo+ qн-qпоб; Вт,

де ΣQo -сума тепловитрат всіх огороджуючих конструкцій певного приміщення.

qн- витрати тепла на нагрів інфільтруючого зовнішнього повітря, яке поступає у житлові кімнати в наслідок дії природньої вентиляції.

qн=(t_в-t_хп)Fжк,

Fжк -площа житлової кімнати

t_хп –температура найбільш холодного періоду.

qпоб=21Fп, Вт

Fп –площа підлоги опалюємого приміщення

Fп=Fкухні-Fгаз.плити

Fгаз.плити=0.31 кв.м