Глава 16 способи розбивочних робіт

16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах

Для виконання розбивочних робіт застосовують способи: полярних і прямокутних координат, кутовий, лінійної й створної засічки, створно-лінійних і бічного нівелювання.

Застосування того або іншого способу залежить від виду споруди, умов його зведення, схеми розташування пунктів опорної розбивочної мережі, наявності вимірювальних засобів, етапу виробництва розбивочних робіт й інших факторів. Доцільніше використати цей спосіб, що за інших рівних умов має більше високу точність. У свою чергу, точність розбивочних робіт визначається різними джерелами помилок, одна частина яких залежить від геометрії застосовуваного способу, інша є загальною для всіх способів.

Помилки, що залежать від геометрії способу розбивки, тобто від способу побудови в натурі проектних ліній і кутів, називають помилками властиво розбивочних робіт. Очікувані величини цих помилок m_c.p обчислюють по відомим у геодезії формулам.

На точність розбивочних робіт впливають помилки вихідних даних m_исх тобто помилки в положенні опорних пунктів, з яких виробляється розбивка. Їх ураховувати досить складно, тому для кожного способу розбивки при розрахунку очікуваних величин визначають їхні наближені значення.

При виносі проектної точки в натуру необхідно зафіксувати її положення, що приводить до помилки фіксації m_ф. Помилка фіксації у випадку застосування візирної мети, установленої на деякій висоті над поверхнею фіксуємої точки, визначається способом проектування. Застосовуючи візирні марки з оптичним схилом, можна зафіксувати точку з помилкою 1мм. При використанні нитяних схилів ця помилка збільшується: у закритих приміщеннях до 2 - 3мм, а на Відкритій місцевості при невеликому вітрі - до 3 - 5мм. Для фіксації точки як візирна мета часто застосовують олівець, цвях, шпильку. У цьому випадку можна домогтися точності фіксації порядку 0,5 - 1,0мм.

При відкладенні проектних кутів і завдання проектного напрямку виникають помилки центрування кутомірного приладу й візирних цілей, а також помилка візування. Помилки центрування впливають не на точність кута, що відкладає, як при кутових вимірах, а на положення точки, що виносить у натуру. Їхній вплив аналогічно впливу помилок вихідних даних. Помилку візування (в кутова с), що залежить від збільшення Г^x зорової труби, підраховують за формулою

(16.1)

У лінійній мірі ця помилка має вигляд

(16.2)

де S - відстань візування, мм.

На точність виконання розбивочних робіт істотний вплив можуть зробити помилки через зовнішні умови й особливо бічної рефракції. Для їхнього зменшення необхідно вибрати найбільш сприятливий час й умови виробництва розбивочних робіт. Оцінку можливого впливу бічної рефракції на кутові й створні спостереження можна виконати відповідно по формулах (16.3) i (16.4)

де _напр і σ — виправлення за бічну рефракцію відповідно для напрямку й створу, кутова с і мм; S — загальна довжина створу або напрямку; d - відстань від приладу до обумовленої точки створу; Р_ср - середнє на створі тиск повітря, Па; t_ср – середня на створі температура повітря, °С; dt_ср — середній на створі градієнт (зміна на довжині) температури в напрямку, перпендикулярному створу, °С/м.