- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
Розбивочні роботи з істоти зводяться до фіксації на місцевості точок, що визначають проектну геометрію споруди. Планове положення цих точок може бути визначене за допомогою побудови на місцевості проектного кута від вихідної сторони й відкладення проектної відстані від вихідного пункту.
При побудові проектного кута одна точка (вершина кута) і вихідний напрямок звичайно бувають задані. Необхідно на місцевості відшукати другий напрямок, що утворювало б з вихідним проектний кут (рис. 15.2). У нашому випадку ВА - вихідний напрямок, В - вершина проектованого кута.
Роботи ведуть у наступному порядку. Установлюють теодоліт у точку В. Наводять зорову трубу на точку А и беруть відлік по лімбі. Далі додають до цього відліку проектний кут ^ й, відкріпивши алідаду, установлюють обчислений відлік. Тепер візирна вісь зорової труби теодоліта вказує другий шуканий напрямок. Це напрямок на відповідному проекту відстані фіксують на місцевості в точці C1. Аналогічні дії виконують при іншому колі теодоліта й відзначають на місцевості другу точку C2. З положення двох точок беруть середнє (точка З, рис. 15.2), приймаючи кут АВС за проектний.
Рис. 15.2. Схема побудови в натурі проектного кута
Стандартні геодезичні прилади, виготовлені серійно, по точності призначені для виконання вимірів, а не побудов. У результаті точність відкладення розбивочних елементів цими приладами виявляється нижче, ніж точність вимірів з використанням цих приладів. Тому, якщо необхідно побудувати проектний кут з підвищеною точністю, то надходять у такий спосіб.
Побудований у натурі кут вимірюють декількома прийомами й визначають його більше точне значення . Число прийомів п виміру кута можна визначити по наближеній формулі
(15-4)
де m'β - номінальна для даного теодоліта середня квадратична помилка обмірюваного кута; mβ - необхідна середня квадратична помилка відкладення кута.
Наприклад, для того, щоб відкласти кут із середньої квадратичною помилкою 2" теодолітом 2Т5, треба його виміряти числом прийомів, рівним
Вимірявши побудований у натурі кут, обчислюють виправлення
(15.5)
яку необхідно ввести для уточнення побудованого кута. Знаючи проектну відстань ВC=1, обчислюють лінійне виправлення СС'=∆l. З геометрії побудов (див. рис. 15.2) треба, що
(15.6)
де β і р виражені в секундах.
Далі відкладають від точки C перпендикулярно до лінії ВC величину обчисленого виправлення ∆l і фіксують точку С'. Кут АВС' і буде дорівнює проектному куту із заданою точністю. Для контролю кут АВС вимірюють. Якщо отримане значення відрізняється від проектного на допускає величину, що, то роботу закінчують. У противному випадку потрібне подальше уточнення.
Точність побудови на місцевості проектного кута залежить від інструментальних помилок, помилок властиво виміру (візування й відліку по лімбі), а також помилок через вплив зовнішніх умов. Помилки центрування, редукції й вихідної даних (помилки в положенні пунктів А і В) на. точність відкладення проектного кута впливу не роблять, що дозволяє враховувати їх окремо. У цьому полягає ще одна особливість розбивочних робіт. Однак ці помилки викликають зсув на місцевості напрямку ВC і виносить точки С.
Необхідна точність відкладення лінійного виправлення (редукції) ∆l може бути підрахована за формулою
(15.7)
Якщо l=200 м, m∆β =2", то одержимо m∆l =2 мм. Очевидно, що з такою точністю лінійну редукцію можна легко відкласти за допомогою рулетки або лінійки з міліметровими розподілами.
Для побудови проектної довжини лінії необхідно від вихідної точки відкласти в заданому напрямку відстань, горизонтальне прокладання якого дорівнює проектному значенню. Треба пам'ятати, що в проекті задається саме горизонтальний додаток. Виправлення в лінію за компарування, температуру й нахил
Таблиця 15.2
Поправки |
При визначенні ліній |
При відкладені проектних довжин |
За компарування
За температуру
За ухил місцевості
|
±∆lk
|
|
місцевості необхідно вводити безпосередньо в процесі її побудови. Але це утрудняє роботу, особливо при необхідності винесення лінії з високою точністю. Тому часто надходять у такий же спосіб, як і при побудові кутів, тобто використовують спосіб редукції. На місцевості від вихідної точки А (рис. 15.3) спочатку відкладають і закріплюють наближене значення проектної відстані (точка В'). Це відстань із необхідною точністю вимірюють компарованими мірними приладами або точними віддалемірами, з огляду на всі виправлення. Обчисливши довжину закріпленого відрізка, порівнюють його із проектним значенням, знаходять лінійне виправлення
(15.8)
і відкладають її з відповідним знаком від кінцевої точки В' відрізка. Потім, для кін троля, побудовану лінію АВ вимірюють.
Рис. 15.3 Схема відкладення проектної довжини лінії.
Точність побудови проектного відстані lпр, у способі редукції в основному залежить від точності лінійних вимірів відстані АВ'. Виходячи з необхідної точності визначення проектної відстані, вибирають прилади для вимірів.
Якщо проектна відстань відкладається безпосередньо в натурі, то виправлення за компарування, температуру й нахил місцевості вводять зі знаками, зворотними тим, які враховують при вимірі ліній (табл. 15.2).
Виправлення лінійних вимірів при застосуванні дротів і мірних стрічок. Рівняння мірного приладу можна записати в загальному виді
(15.9)
де l, - довжина мірного приладу при температурі виміру t; ln - номінальна довжина приладу; lt0 - довжина мірного приладу при температурі t0, отримана з компарування; ∆lx - виправлення за компарування; α,β - коефіцієнти лінійного розширення.
Нехай, наприклад, при виносі в натуру проектної лінії використався мірний прилад, довжина якого при температурі виміру була менше його номінальної довжини. У цьому випадку відкладена лінія буде коротше проектної, і, отже, виправлення треба вводити зі знаком «плюс». Якщо цей прилад використати для виміру лінії, то виправлення треба вводити зі знаком «мінус», тому що при вимірі вкороченим мірним приладом результат вийде більшим, ніж треба.
Якщо ж мірний прилад при температурі виміру має довжину, більшу номінальної, то при вимірі лінії виправлення буде мати знак «плюс», при відкладенні - «мінус».
При вимірі лінії на похилій місцевості виправлення за нахил для приведення її довжини до горизонту вводиться зі знаком «мінус», тому що похила відстань завжди більше горизонтального додатка.
При відкладенні ліній всі розміри в проекті наведені до у. Тому при відкладенні проектного розміру на похилій місцевості він коротшає. Значить виправлення необхідно вводити зі знаком «плюс».
Залежно від необхідної точності для відкладення проектних відстаней використовують сталеві й інварні мірні прилади, оптичні далекоміри, світловіддалеміри.