- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
Горизонтальний кут ВАС (рис. 8.12) на місцевості вимірюють так. У вершині вимірюваного кута встановлюють теодоліт. Голівку штатива розташовують приблизно над знаком, а її верхню майданчик приводять у горизонтальне положення. Наконечники ніжок штатива вдавлюють у ґрунт.
Теодоліт центрують над точкою А и за рівнем на алідаді горизонтального кола приводять за допомогою піднімальних гвинтів вісь обертання теодоліта у вертикальне положення. На точках B и С, що фіксує напрямки, між якими виміряється кут, установлюють візирні цілі: марки, віхи, шпильки й т.п.
Сітку ниток труби встановлюють у відповідності із зором спостерігача. Для цього трубу наводять на світле фон (небо, білу стіну) і, обертаючи
Рис. 8.12. Вимір горизонтального кута
окулярне кільце в поле зору труби, домагаються чіткого зображення сітки ниток.
Дивлячись поверх труби, сполучають хрест візира з візирною метою (візирна мета повинна з'явитися в поле зору труби). Після влучення в поле зору труби візирної мети фіксують напрямок, затискаючи закріпні гвинти алідади й труби. Обертанням фокусуючої кремальєри домагаються різкого зображення візирної мети. Навідними гвинтами алідади й труби сполучають центр сітки із зображенням візирної мети.
Існує кілька способів виміру кутів. Найбільш простий спосіб - сполучення нулів лімба й алідади або «від нуля». У цьому випадку нуль алідади сполучають із нулем лімба. Алідаду закріплюють, залишаючи незакріпленим лімб. Трубу наводять на візирну мету й закріплюють лімб. Після цього алідаду відкріплюють, наводять трубу на іншу візирну мету й закріплюють алідаду. Відлік на лімбі дасть значення вимірюваного кута. Як правило, відліки по лімбі роблять двічі.
Описаний спосіб простий, але недостатньо точний, тому частіше застосовують спосіб прийомів. У цьому випадку сполучення труби з першою візирною метою роблять при довільному відліку по лімбі.
Вимір кута при одному положенні кола називають напівприйомом. Як правило, роботу з виміру кута на точці закінчують повним прийомом — виміром при правом (П) і левом (Л) положеннях вертикального кола. Більше точних результатів можна досягти, якщо виміру виконувати декількома прийомами. Результати вимірів записують у польовий журнал (табл. 8.1). З отриманих відліків (наприклад, на ліву точку 14) 263° 18,6' й 18,8' беруть середнє — 263° 18,7'. На праву точку (16) одержують середній відлік 318°42,2'. Різниця середніх відліків (П мінус Л) є обмірюваним значенням кута 55°23,5'. Розбіжність значень виміряного кута в напівприйомах не повинна перевищувати полуторної точності відліку. Якщо виміри роблять декількома прийомами, лімб між ними переставляють на кут γ = 180°/n.
Таблиця 8.2
Станція |
Точка спостерігання |
Відліки |
Кути |
|||
1 |
2 |
середнє |
в напів прийомах |
середнє |
||
А |
Л |
|
||||
14 |
263º28,6' |
18,8' |
263º18,7' |
55º23,5' |
|
|
16 |
318º42,3' |
42,2' |
318º42,2' |
|
55º23,2' |
|
П |
|
|||||
14 |
150º44,8' |
44,8' |
150º44,8' |
55º22,8' |
|
|
16 |
46º07,7' |
07,4' |
46º07,6' |
|
|
У вертикальній площині теодолітом вимірюють кути нахилу або зенітні відстані (рис. 8.13, а, б).
Кути нахилу прийняті розрізняти позитивні й негативні. Позитивний кут утвориться різницею між напрямком на предмет, розташовуваним вище рівня горизонтальної осі обертання труби, і напрямком, що відповідає горизонтальному положенню візирної осі. Негативний кут утвориться між горизонтальним положенням візирної осі труби й напрямком на точку, розташовувану нижче горизонтальної осі обертання труби.
При вимірі вертикальних кутів (див. рис. 8.13, а) вихідним (основним) напрямком є горизонтальний. Відліки ведуть по шкалах, нанесеним на вертикальне коло 2 теодоліти (на вертикальному колі — див. рис. 8.13, б — показаний підпис розподілів від 0 до 360°). У деяких типів теодолітів підпис шкал на вертикальному колі інша, але у всіх випадках з горизонтальним напрямком візирної осі труби збігається ціле число градусів: 0°; 90°. У теодолітів 3Т30 початковий індекс, щодо якого роблять відліки по вертикальному колу, приводиться в горизонтальне положення рівнем при горизонтальному колі. Рівень скріплений з алідадою так, що його вісь установлена паралельно колімаційній площині зорової труби.
Для обчислення значень кутів нахилу визначають місце нуля М0. Місце нуля - це відлік по вертикальному колу, що відповідає горизонтальному положенню візирної осі й положенню рівня при алідаді вертикального кола в нуль-пункті, або горизонтальності відлікового індексу в теодолітів з компенсатором при вертикальному колі.
М0 визначають так: установлюють теодоліт, приводять його в робоче положення, знаходять добре видиму точку й наводять на неї трубу при колі «ліво» (Л). При наявності рівня при вертикальному колі приводять бульбашку його в нуль-пункт і беруть відлік по вертикальному колу. Трубу перевертають через зеніт, теодоліт — на 180° і знову, тепер уже при колі «право» (П), наводять хрест сітки ниток на ту ж точку. Знову приводять бульбашку рівня в нуль-пункт і беруть другий відлік по вертикальному колу.
При роботі з теодолітом 3Т30 М0 обчислюють за формулою: М0=(П+Л+180°)/2, де П і Л —відліки по вертикальному колу теодоліта при П і Л відповідно.
При роботі з теодолітом ЗТ5КП М0 обчислюють за формулою: М0=(П+Л)/2. При роботі з іншими теодолітами формулу для обчислень М0 довідаються з паспорта, що прикладає до кожного теодоліта.
Результати виміру записують у журнал (табл. 8.2).
Таблиця 8.2
Станція |
Точка спостерігання |
Відліки |
М0 |
||||
|
|
||||||
º |
' |
º |
' |
º |
' |
||
А |
1 |
2 |
45 |
117 |
18 |
0 |
01,5 |
|
2 |
5 |
35 |
174 |
29 |
0 |
02 |
Місце нуля може мати будь-яке значення. Важливо, щоб при вимірі вертикальних кутів воно залишалося постійним. Для зручності обчислень бажано, щоб М0 було близьким, а ще краще рівним нулю. М0 виправляють так. Після визначення М0 обертанням труби теодоліта при Л установлюють відлік по вертикальному колу, дорівнює обчисленому куту нахилу. У цьому випадку середня горизонтальна нитка сітки зійде із зображення точки. Вертикальними виправними гвинтами сітки середню горизонтальну нитку наводять на точку.
Вимір вертикальних кутів засновано на конструктивній особливості теодоліта, лімб вертикального кола якого жорстко скріплений на лімбі із трубою. З візирною віссю труби збігаються напрямку вертикального кола: 0 — 180° або 90 — 270°. Лімб, обертаючись разом із трубою, підводить до відлікових індексів різні відліки. Різниця відліків між двома напрямками, між напрямком і горизонтальним відліковим індексом дасть значення вертикального кута ν або кута від горизонталі до вимірюваного напрямку.
Для рішення деяких інженерних завдань потрібно визначити зенітна відстань, що є доповненням кута нахилу до 90°:z = 90°—ν. Зенітна відстань утвориться візирною лінією й стрімкою лінією, називаної напрямком на точку зеніту.
Рис. 8.13 Вимір вертикального кута (а) і підпис розподілів на вертикальному колі при вимірі кутів при КП ліворуч і КД праворуч (б): 1 - окуляр, 2 - вертикальне коло, 3 - об'єктив, 4 - відліковий індекс, 5 - рівень, 6 - відцифровка, НН - горизонтальна вісь
При вимірі зенітних відстаней замість М0 визначають місце зеніту МЗ. Відліки по вертикальному колу роблять при положенні бульбашки рівня при вертикальному колі в нуль-пункті, що означає приведення відлікового індексу в горизонтальне положення. Якщо теодоліти постачені компенсатором, то відліковий індекс автоматично приводиться в горизонтальне положення. Якщо в теодоліта немає рівня при вертикальному колі й компенсатора (наприклад, теодоліти 3Т30), то перед відліком по вертикальному колу приводиться в нуль-пункт рівень при горизонтальному колі.
Хоча відцифровка розподілів на вертикальних колах різних теодолітів різна, правила додання знаків вертикальним кутам загальні: підняття візирної осі труби над обрієм утворить позитивні кути нахилу. Тому при визначенні кута нахилу різними теодолітами його обчислюють по формулах: 3Т30: ν = Л-М0; ν = М0-П-180°; ν = (Л-П-180°)/2.
ЗТ5К, 2Т5П: ν = Л-М0; ν = М0-П; ν = (Л-П)/2.
Якщо зі зменшуваного відліку не можна відняти від'ємник, до відліку, меншому 90°, додають 360°.
Результати вимірів й обчислень записують у польових журналах (табл. 8.3).
Таблиця 8.3
Дата Погода:
Спостерігач Теодоліт: 3Т30 № 0285Р
Станція |
Точка |
Відлік |
(П+Л)/2 |
D, м |
Абрис |
|||||
º |
' |
º |
' |
|
|
|||||
|
|
5 |
295 |
08 |
124 |
48 |
|
|
Прямо |
|
|
П |
|
|
|
|
|
|
|
154,07 |
|
|
|
2 |
171 |
20 |
|
|
|
|
Обернено |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
124,0 |
47,5 |
154,16 |
|
|
Л |
5 |
12 |
31 |
|
|
|
|
Середнє |
|
|
|
2 |
247 |
44 |
124 |
47 |
|
|
154,12 |
|
Розраховував: Перевірив: |