- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
25.4. Розбивка земляного полотна дороги
Автодорожнє полотно складається із проїзної частини, узбіч, укосів і кюветів (рис. 25.Ц,а). Ширина проїзної частини Ь коливається від 6 м і більше залежно від категорії дороги. Для зміцнення проїзної частини по обидва боки її влаштовують узбіччя а шириною від 2 до 3,75 м. До узбіч примикають укоси АС й А’С'. Лінія, що відокремлює узбіччя від укосів, називається брівкою (точки А и А'} дорожнього полотна. Проектні позначки в поздовжньому профілі дають по брівці.
Проїжджаючи частина магістральних автодоріг складається зі штучного покриття (бетонне, кам'яне й ін.). Для пристрою цього покриття в дорожнім полотні роблять спеціальне земляне корито DD'К'К.
Для швидкого стоку води поверхня дорожнього полотна має поперечний ухил від середини до брівок. Величину цього ухилу призначають залежно від типу покриття. На цементобетонних й асфальтобетонних дорогах загальної ширини В поперечний ухил проїзної частини становить 1,5 - 2,0%, щебеневих і гравійних - 2,0 - 3,0%, на бруківках - 3,0 - 4,0%. Поперечний ухил узбіч на 2,0% більше ухилу проїзної частини. Поперечний ухил дна корита, як правило, дорівнює ухилу проїзної частини.
Основною частиною залізничного полотна (рис. 25.11, 6) служить верхня будова - рейки зі шпалами, покладені на
Рис. 25.11. Будова дорожнього полотна
баластовий шар. Для кращого стоку води земляна підстава під баластовим шаром улаштовують у вигляді зливної призми. На одноколійних дорогах, ширина земляного полотна яких дорівнює 5,8м, зливна призма в перетині має трапецеїдальну форму з верхньою підставою 2,3м і висотою 0,15м. На двох шляхових дорогах шириною 10м зливну призму будують із трикутною підставою, висотою 0,2м.
Уздовж дорожнього полотна влаштовують бічні водовідвідні канави - кювети, середня глибина яких становить 0,6 м. Поздовжній ухил дна кювету повинен бути не менш 0,3%.
Для виконання грабарств роблять детальну розбивку земляного полотна (будівельних поперечників), що складається в позначенні на місцевості в плані й по висоті всіх характерних точок поперечного профілю полотна: осі, брівок, кюветів, підошви насипів і т.д.
На прямолінійних ділянках траси поперечники розбивають через 20 - 40м і на всіх переломах поздовжнього профіля. Для цього за допомогою теодоліта й рулетки в створі осі траси розбивають плюсові точки між пікетами, наприклад +20, +40, +60, +80м. Це будуть осьові точки поперечників. Самі ж поперечники розбиваються вправо й уліво від цих точок, перпендикулярно до осі траси. Прямий кут будують за допомогою теодоліта або екера, а необхідні по проекті відстані до характерних точок поперечного профілю відкладають стрічкою або рулеткою.
На закругленнях траси поперечники розбивають через 10 -і 20м залежно від радіуса кривої. На цих ділянках поперечники повинні розташовуватися в напрямку до центра кривій, тобто перпендикулярно дотичній до кривої в точці розбивки поперечника.
Одночасно з розбивкою поперечників виносять у натуру проектні позначки, які відповідають оцінці брівки дорожнього полотна в закінченому виді. Робочі позначки, тобто висоти насипів або глибини виїмок, рівні різниці проектних позначок по брівці й фактичних позначках місцевості по осі. При цьому, якщо проектна позначка більше позначки місцевості, те дорога йде по насипі, а якщо менше - те у виїмці.
Для зручності виносу в натуру проектних позначок й ухилів перед виходом у поле становлять так званий писаний профіль, у якому на підставі проектного поздовжнього профілю дороги обчислюють для кожного поперечника, що розбиває в натурі, проектні й робочі позначки, глибини кюветів й інші дані.
На рівні (без поперечних ухилів) ділянках місцевості при розбивці поперечних профілів для пристрою земляного полотна на насипі (рис. 25.12, а) на місцевості колами закріплюють положення проекції осьової точки О', проекції брівок А', A'1, точок підошви насипу K, K1 і проекції точок кюветів D, C, Е, F.
Після відсипання насипу вчорну для остаточної обробки полотна відновлюють вісь і виносять у натуру проектні позначки з урахуванням запасу на наступне осідання ґрунту. При відсипанні полотна автомобільної дороги роблять розбивку для пристрою корита.
При розбивці поперечників для пристрою земляного полотна у виїмці (рис. 25.12, 6) на поверхні землі фіксують осьову точку траси О', точки А', А’1 і точки брівки виїмки C, C’. Після виїмки ґрунту вчорні при обробці земляного полотна роблять
Рис. 25.12, Схеми розбивки дорожнього полотна
розбивку під кювети, корито й узбіччя (зливну призму на залізничному полотні).
При значному поперечному нахилі місцевості розбивка трохи ускладнюється. Так, для поперечного профілю в насипі (рис. 25.13, а) відстані від осі О' до підошви насипу К и К1 будуть різні. Положення точок К и К1 може бути знайдено, якщо відкласти на похилій місцевості відрізки О'К й О'К1. Величини цих відрізків можуть бути обчислені по формулах
(25.5)
(25.6)
де В - ширина дорожнього полотна; h - висота насипу; v - кут поперечного нахилу місцевості; β - кут укосу насипу (tgB=1:m).
Щоб одержати проекції брівок А' й А’1, необхідно від точки О' відкласти по поверхні землі відстань
Для поперечного профілю у виїмці (рис. 25.13, 6} похилі відстані від осі до брівок виїмки можуть бути підраховані по формулам
(25.7)
(25.8)
де D - ширина кювету.
Проектні позначки всіх характерних точок земляного полотна обчислюють від проектної позначки брівки по конструктивним розмірів
Рис. 25.13. Схеми розбивки дорожнього полотна на косогорі
проектним ухилам і ширині окремих частин дороги. Проектні позначки земляного полотна виносять у натуру з помилкою не більше 1см.
Після закінчення робіт зі зведення земляного полотна роблять виконавчу зйомку. Для цього відновлюють поздовжню вісь і на кожному пікеті перевіряють ширину корита, узбіч, кюветів й ін. На всіх пікетах і переломах поздовжнього профілю контрольним нівелюванням визначають позначки характерних точок поперечників.