- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
13.6. Полігонометричні мережі
Полігонометрія є найпоширенішим видом інженерно-геодезичних опорних мереж. Застосовується вона для всіх видів інженерно-геодезичних робіт, включаючи спостереження за плановими зсувами споруд.
Залежно від площі об'єкта, його форми, забезпеченості вихідними пунктами полігонометрію проектують у вигляді одиночних ходів, що опираються на вихідні пункти вищого класу (розряду), систем ходів з вузловими точками або систем замкнутих полігонів.
Найбільше широко застосовувані в практиці інженерно-геодезичних робіт полігонометричні мережі складаються з ходів 4 класу, 1 й 2 розрядів. При цьому полігонометрія 4 класу істотно відрізняється від тієї ж полігонометрії, створюваної для побудови державної геодезичної мережі, припустимими довжинами ходів і помилками виміру кутів. Приведемо основні характеристики полігонометрії (табл. 13.5).
У цей час дозволені деякі відхилення від вимог, наведених у табл. 13.5. При вимірі сторін світловіддалеміри в окремих випадках дозволяється збільшувати довжини прив’язочних сторін до 30%. Як виняток допускається абсолютна нев'язка 10см у коротких ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1км й 2 розряди - до 0,5км. Якщо в ходах полігонометрії 1 й 2 розрядів не рідше чим через 15 сторін або 3км ходу додатково визначені дирекційні кути сторін з помилкою менш ніж 7", то довжини цих ходів можуть бути збільшені до 30%.
При проектуванні полігонометрії прагнуть не допускати близького розташування пунктів, що належать різним ходам тому що в цьому випадку помилка їхнього взаємного положення може значно перевершувати помилки з'єднуючого їхнього ходу що утруднить їх використання в якості вихідних даних для мереж більше низького класу точності. Лише при побудові міської полігонометрії можливо паралельне прокладання ходів одного класу або розряду на відстані 2,5км друг від друга для 4 класи й 1,5км для 1 розряду.
При створенні полігонометрії найбільш трудомістким вважається процес лінійних вимірів. Розрізняють два основних метод-безпосередні й непрямі виміри. У методі безпосередніх вимірів довжини сторін вимірюють світловіддалемірами або підвісними мірними приладами, а в методі непрямих визначень довжини сторін обчислюють по обмірюваних допоміжних величинах. У зв'язку із цим по методу лінійних вимірів полігонометрію розділяють на світловіддалемірну, короткобазисну створно-короткобазисну, паралактичну й траверсну (лінії виміряються підвісними мірними приладами). У сучасних умовах найбільше поширення одержала світловіддалемірна полігонометрія.
Оскільки значну частку інженерно-геодезичних робіт доводиться виконувати на забудованій території, то при виробництві кутових вимірів у ходах полігонометрії виникає ряд особливостей організаційного й точністного порядку, пов'язаних із впливом зовнішніх умов. Через забудову доводиться проектувати ходи з порівняно короткими довжинами сторін що приводить до необхідності більше ретельного центрування теодоліта й візирних цілей. Сполучення кам'яної забудови, асфальтованих поверхонь із зеленими насадженнями створює на забудованих територіях стійкі температурні поля; у результаті вимірювані кути спотворюються впливом бічний рефракції. Крім того, на нагрітому асфальті штативи стають нестійкими. Все це приводить до необхідності вибирати найбільш сприятливий час для вимірів, наприклад ранкові й вечірні годинники, похмуру погоду й т.п. Інтенсивний рух на міських вулицях створює організаційні труднощі при проведенні геодезичних робіт взагалі й для полігонометрії зокрема.
Таблиця 13.5
Основні показники |
4 клас |
1 розряд |
2 розряд |
Гранична довжина ходу, км: |
|
|
|
окремого |
15 |
5 |
3 |
між вихідною та вузловою точками |
10 |
3 |
2 |
між вузловими точками |
7 |
2 |
1,5 |
Граничний периметр полігону, км |
30 |
15 |
9 |
Довжина сторони ходу, км: |
|
|
|
найбільша |
2,0 |
0,8 |
0,35 |
найменша |
0,25 |
0,12 |
0,08 |
середня розрахункова |
0,5 |
0,3 |
0,2 |
Основні показники |
4 клас |
1 розряд |
2 розряд |
Число сторін в ході, не більше |
15 |
15 |
15 |
Відносна похибка ходу, не більше |
1:250000 |
1:10000 |
1:5000 |
Середня квадратична похибка змінення кута (по не-в’язкам в ходах і полігонах),кутова с, не більше |
3 |
5 |
10 |
Кутова нев’язка ходу або полігону (n – число кутів в ході), кутова с, не більше |
5 |
10 |
20 |
Позначка проектів полігонометричних мереж полягає у визначенні очікуваних помилок координат вузлових пунктів, відносних помилок ходів і порівнянні їх із припустимими. Виконується вона строгими й наближеними способами.
Стругаючи позначка, як правило, виконується на ЕОМ по спеціальних програмах.
Наближена позначка одиночних полігонометричних ходів із приблизно однаковими сторонами, що опираються на два вихідних пункти, може бути виконана для витягнутого ходу за формулою (13.7), а для вигнутого ходу за формулою
(13.28)
де D0,i - відстані від кожної вершини ходу до його центра ваги.
По обчисленій очікуваній помилці М визначають граничну відносну нев'язку ходу й порівнюють її із припустимою. При цьому використовують формулу
(13.29)
де [S] - довжина ходу; Т - знаменник припустимої відносної помилки ходу відповідного класу (розряду).
Для спрощення розрахунків очікувані помилки проектованих ходів довільної форми обчислюють за формулою (13.7) для витягнутого ходу. У цьому випадку виходить трохи перебільшене значення М, що створює деякий запас точності стосовно реального.