13.8. Висотні опорні мережі
Як висотна основа для створення топографічних планів, виробництва розбивочних робіт і для спостережень за опадами інженерних споруд використовують систему знаків, абсолютні висоти яких визначають додатком нівелірних ходів II, III й IV класів (табл. 13.6). Висотні опорні мережі, як правило, опираються не менш чим на два реперів державного нівелювання більше високого класу. Однак бувають випадки, особливо при спостереженнях за деформаціями інженерних споруд, коли висотна опорна мережа є вільною й лише для прив'язки опирається на один репер державної мережі.
На територіях великих міст площею, що перевищує 500 км2, висотною основою служить нівелювання I класу. Найбільші вимоги до точності основних розбивочних робіт з висоти виникають при будівництві метрополітенів і великих самопливних каналізаційних колекторів.
Таблиця 13.6
|
Основні показники |
Класи нівелювання |
||
|
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
Середня квадратична похибка нівелювання на 1км ходу, мм |
2 |
5 |
10 |
|
Систематична похибка на 1км ходу, мм |
0,4 |
- |
- |
|
Допустимі нев’язки та розходження сум перевищень прямого та оборотного ходів, мм |
|
|
|
|
Продовження табл. 13 6 |
|||
|
Основні показники |
Класи нівелювання |
||
|
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
|
Максимальна довжина ходу, км: |
|
||
|
замкнутого |
40 |
25 |
10 |
|
між пунктами вищого класу |
- |
15 |
5 |
|
між вузловими точками |
10 |
5 |
3 |
|
Відстань між робочими реперами на будмайданчику, км |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
Найбільша відстань від нівеліра до рейки, м |
75 |
75 |
100 |
|
Найменша висота візирного променя, м |
0,5 |
0,3 |
0,2 |
Всі роботи на будівельних майданчиках проводяться в єдиній системі висот, прийнятої в період досліджень для проектування споруд. У випадках особливо високої точності, необхідної для будівництва унікальних об'єктів або спостережень за опадами споруд, точність підвищується за рахунок особливої методики вимірів при істотному зменшенні довжин візирних променів, відстаней між реперами й вузловими пунктами.
Висотна опорна мережа на будівельному майданчику повинна забезпечувати виконання розбивочних робіт із середньої квадратичною помилкою 10 мм і можливість спостережень за величинами осаду споруд, які зводяться, із середньої квадратичною помилкою 5мм.
Проектування висотної опорної мережі складається з наступних етапів:
- розробка схеми розміщення марок на території будівництва;
- розрахунок точності визначення позначок реперів, що забезпечує необхідні допуски;
- детальне ознайомлення з територією будівництва для уточнення типів і місця розташування марок;
- складання кошторису вартості робіт.
Проект висотної основи повинен містити: схему мережі; креслення знаків, що закладають, і опис наявних; пояснювальну записку з розрахунком необхідної точності й вартості провадження робіт.
Залежно від розмірів території об'єкта й виду споруди нівелірні мережі звичайно розвивають у два або три етапи.