- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
Особливе місце серед промислових споруд займають сучасні атомні електростанції (АЕС). Вони являють собою складний комплекс виробничих будинків і споруд, що займають площу до декількох квадратних кілометрів. Конструктивно АЕС складається з енергоблоку й ряду допоміжних будинків і споруд. Енергоблок є основною спорудою АЕС, його складові частини - машинне відділення, у якому розміщені турбіна й генератор, і реакторне відділення (РО). Реакторне відділення можна віднести до розряду особливо складних інженерних споруд, що відрізняються підвищеними вимогами до точності виконання будівельно-монтажних робіт у процесі будівництва й монтажу технологічного встаткування. Особливостями реакторних відділень є: широкий діапазон допусків на виконання будівельно-монтажних робіт (від 1 до 30мм); різне компонування будівельних конструкцій й устаткування на монтажних горизонтах; безперервний технологічний процес, що вимагає виконання розбивочних робіт і виробництва виконавчих зйомок на будь-якій стадії будівництва. До особливостей варто віднести й відсутність зв'язку пунктів розбивочної мережі РО з пунктами будівельної сітки, а також значний вплив деформаційних процесів, викликаних температурними 5 усадочними явищами перекриттів монтажних обріїв споруди, на стабільність знаків розбивочних мереж. Все це викликає певні складності при виконанні геодезичного обслуговування й монтажу технологічного встаткування. Конструктивно реакторне відділення АЕС можна розбити на три частини: негерметичну частину, оббудовування, апаратне відділення. Зведення перших двох частин ведеться методами блокового будівництва, тому виробництво геодезичних робіт практично не відрізняється від звичайної технологічної схеми й методів, які застосовують при зведенні більшості промислових споруд.
Перераховані вище особливості ставляться до апаратного відділення, що має форму циліндра діаметром 50м, в обсязі якого розташовуються чотири монтажних горизонти.
Для виробництва детальних розбивочних робіт створюють у єдиній системі координат планово-висотну розбивочну мережа, до якої пред'являються наступні вимоги: середня квадратична помилка визначення планового положення пунктів мережі не повинна перевищувати 1мм для опорної розбивочної мережі й 2мм - для мереж згущення, а помилка визначення позначок не повинна перевищувати величини 0,5мм.
Вихідним монтажним обрієм є перекриття негерметичної частини, на якій створюється розбивочна мережа, що є базової для розвитку просторової мережі. Довжини сторін мережі перебувають у межах 1 - 12м, тому як основний метод її створення приймається трилатерація. Після монтажу будівельних конструкцій видимість між суміжними знаками мережі в більшості випадків відсутній. Для забезпечення можливості виконання повторних вимірів з метою визначення деформацій мережі в стінах і фундаментах улаштовуються горизонтальні трубні проходки. Базисною фігурою розбивочної мережі є багатокутник неправильної форми, центральний знак якого сполучений з геометричним центром споруди. Пункти базової фігури розташовані таким чином, щоб забезпечувалося виконання детальних розбивочних робіт найбільш відповідальних конструктивних елементів апаратного відділення -і шахти реактора, басейну витримки, шляхів перевантажувальної машини й машини огляду корпуса реактора, опор парогенераторів і головних циркуляційних насосів. Для забезпечення монтажу оболонки апаратного відділення розвивається мережа кільцевої форми, пункти якої утворять правильний 12-кутник.
Установка пунктів розбивочної мережі виконується до бетонування перекриття. Знаки являють собою трубчасті центри. Для установки знаків у проектне положення на монтажний горизонт вертикальним проектуванням передається положення центра споруди; передача головних осей виконується похилим проектуванням зі знаків зовнішньої основи. Після бетонування перекриття виконуються лінійні виміри з використанням двох компарованих рулеток, по кожній з яких беруть по трьох відліку.
Передача координат пунктів на наступні монтажні горизонти в міру їхнього споруди виконується вертикальним проектуванням. Знаки розбивочної мережі наступних монтажних горизонтів являють собою спеціальні палетки, виготовлені з оргскла, з нанесеної на них сіткою квадратів зі стороною 2 — 5мм (залежно від висоти проектування). Вони встановлюються в устя спеціальних трубних каналів. Перенос центра знака виконується трьома прийомами з повторним центруванням зенит-прилад після кожного прийому з розворотом тригера приблизно на 120°. У системі координат палетки положення центра проектованого пункту обчислюється як середнє значення із всіх прийомів. Контроль точності виконання вертикального проектування виконується порівнянням довжин піній між центрами знаків, обмірюваних на вихідних і даному монтажних горизонтах.
Створювання мережі на наступних монтажних горизонтах може здійснюватися двома шляхами.
1. На поточний монтажний горизонт проектуються всі пункти розбивочної мережі, створеної на вихідному монтажному горизонти.
2. На монтажний горизонт передаються тільки координати пунктів базової фігури мережі вихідного монтажного горизонту з наступним розвитком мережі, що відповідає вимогам виконання розбивочних робіт на даному монтажному горизонти.
Перший варіант рідко застосовується у виробничих умовах; його недолік - труднощі створення на вихідному горизонти розбивочної мережі необхідної щільності й конфігурації, що забезпечує можливість виконання розбивочних робіт на всіх монтажних горизонтах. Крім того, вибір для великої кількості пунктів такого місця розташування, що забезпечило б можливість виконання вертикального проектування на весь період будівництва, зробити досить важко. Другий варіант із цього погляду є більше гнучким, тому що передбачає передачу координат пунктів тільки базової фігури мережі вихідного монтажного горизонту. До переваг другого варіанта створення розбивочної мережі поточного монтажного горизонту варто віднести й значне скорочення обсягу робіт, пов'язаних з виконанням вертикального проектування, що являє собою трудомісткий геодезичний процес.
Кільцева геодезична мережа для монтажу оболонки апаратного відділення створюється на вихідному монтажному горизонти після монтажу шаруючи металевого герметичного облицювання. Прокладається високоточний полігонометричний хід, що забезпечує середню квадратичну помилку визначення координат пунктів у межах 3 мм.
Для забезпечення монтажу шляхів полярного крана на консолі шляху розвивається спеціальна кільцева мережа.
Одним з основних видів робіт, що входять у технологічну схему геодезичного обслуговування будівництва РО, є спостереження за стабільністю пунктів розбивочної мережі вихідного монтажного горизонту. Контроль стабільності виконується шляхом повторних лінійних вимірів довжин сторін розбивочної мережі. По технологічним умовам у стінах шахти реактора установка трубних проходок для забезпечення можливості виконання повторних лінійних вимірів заборонена. Трубні канали монтуються в товщі бетонного перекриття й проходять під стінками шахти. Центральний й орбітальний знаки базисної фігури розбивочної мережі встановлюються таким чином, щоб їхній верх був нижче рівня «чистої підлоги» і на одному рівні з віссю горизонтального трубного каналу. Така схема дозволяє виконувати повторні виміри в будь-який момент будівництва, для спрощення процесу виміру можна для кожної лінії встановити постійно свою кінцеву інварну міру.
Детальні розбивочні роботи в умовах будівництва апаратного відділення РО виконуються в основному лінійними зарубками й полярним способом, при цьому для геодезичного забезпечення монтажу будівельних конструкцій використовуються знаки розбивочної мережі.
Виконання детальних розбивок закладних деталей основного технологічного устаткування виконується полярним способом із центра споруди.
Висотна мережа споруди створюється на вихідному горизонти й, як правило, сполучається з пунктами планової мережі. Позначка на один з пунктів мережі передається від будівельних реперів. По пунктах мережі прокладається хід геометричного нівелювання коротким променем, що відповідає по точності нівелюванню ІІ класу.
Передачу позначок на монтажні горизонти виконують за допомогою двох нівелірів, рулетки й рейок.