- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
Меліорацією земель називають комплекс заходів щодо поліпшення природних умов експлуатованих земель і методів їхнього використання. Розрізняють заходу гідромеліоративні й агромеліоративні. Гідромеліорація пов'язана зі зрошенням або осушенням земель, агромеліорація - з посиленням водопроникності й вологоємності ґрунтового шару, прискоренням поверхневого стоку. Найбільші по обсягу й складності геодезичні роботи виконують при проектуванні й будівництві зрошувальних й осушувальних систем.
Зрошувальна система являє собою комплекс гідротехнічних споруд, що забирають воду із джерела зрошення й розподіляють її по зрошуваній площі. Водозабір із джерела може бути самопливним або напірним (за допомогою насосів). По конструкції зрошувальна система може бути відкритої, закритої й комбінованої.
Відкрита зрошувальна система (рис. 26.7) складається із джерела зрошення (ріка, водоймище й т.п.) з водозабірною спорудою 1, що подає воду в магістральний канал 2. Магістральний канал розташовують на високих позначках території. З магістрального каналу вода направляється самопливом у розподільні канали 3, що розділяють зрошувану площу на окремі поливні ділянки. Від розподільників вода надходить у поливні борозни 4. Залишки води зі зрошувальної мережі й від дощових опадів приділяються водозбірними каналами 5 у найближчі ділянки ріки.
У закритій зрошувальній системі вода для поливу подається від водозабору під напором по покладеним у землі трубам. Розподільна мережа складається із трубопроводів з водовипусками в кожну поливну борозну або з гідрантами для забору води дощувальними машинами. Трубопроводи споруджують із ухилом (не менш 0,001) для випуску води на зимовий період.
Рис. 26. 7. Відкрита зрошувальна система
Осушувальна система - це система гідротехнічних споруд, що дозволяють істотно поліпшити стан заболочених і перезволожених земель і зробити їх придатними для господарського освоєння. По конструкції осушувальні системи бувають закритими й відкритими.
Закрита осушувальна система складається із дренів-осушувачів, але яким надлишкова вода надходить у колектори. З колекторів вона скидається в магістральний канал, що направляє її в ріку або інший водоприймач. Трасу магістрального каналу розташовують по найнижчих точках осушуваної території. Для захисту осушуваної території від зовнішніх вод улаштовують дамби й ловчі канали. Дрени-осушувачі виготовляють переважно з керамічних труб різного діаметра.
У відкритій осушувальній системі замість дрен використовують канави-осушувачі, з яких вода надходить у канави-збирачі (колектори), а з них - у магістральний канал. Відкрите осушення на посівних площах заважає механізації сільськогосподарських робіт, тому цей метод застосовують, головним чином, на лугових і лісових ділянках.
Геодезичні роботи виконуються на всіх етапах проектування й будівництва гідромеліоративних систем.
При дослідженнях роблять збір й аналіз картографічних й інших матеріалів на район робіт; створюють планово-висотне обґрунтування для зйомки меліорованої ділянки; роблять великомасштабну зйомку; виконують трасування каналів, колекторів, водоприймачів, напірних трубопроводів й інших лінійних споруд; забезпечують у геодезичному відношенні інші види інженерних досліджень.
Будівництву гідромеліоративних систем передують основні розбивочні й планувальні роботи. Безпосередньо в процесі будівництва виконують детальні розбивки й геодезичні виміри, що забезпечують положення, форму й розміри запроектованих споруд.
Залежно від розміру меліорованої території геодезичною основою для досліджень і винесення проекту в натуру служать тріангуляційні, лінійно-кутові й полігонометричні мережі IV класу й мережі згущення 1 й 2 розрядів. Як висотна основа служать ходи нівелювання III класу, що прокладають уздовж магістральних каналів, що згущають нівелірними полігонами IV класу.
Розбивочні роботи починають із перенесення в натуру основних осей споруд. При будівництві зрошувальних систем виносять і закріплюють на місцевості осі магістральних каналів або трубопроводів. Використовуючи ці осі, виконують розбивку розподільних каналів або трубопроводів і поливних борозен. Розбивку осушувальної системи починають із виносу в натуру осей колекторів, а від них уже виносять осі окремих дрен.
Детальну розбивку трас споруд для розробки траншів роблять через 20 м. Закріплені пікети трас нівелюють із точністю нівелювання IV класу.
При планувальних роботах спочатку переміщають основні обсяги ґрунту, тобто проводять попереднє планування. Після одержання поверхні, позначки якої відрізняються від проектних на 10 -15см, виконують остаточне планування. На етапі попереднього планування при застосуванні лазерної системи контролю планувальних робіт розбивають сітку квадратів 700 х 700м. Перед остаточним плануванням на горизонтальних ділянках виносять проектні позначки, а на похилих - будують площини із заданим ухилом. Якість планування перевіряють нівелюванням по квадратах зі сторонами 20м. Відхилення фактичних позначок спланованої поверхні від проектних допускають до 5см.
У процесі гідромеліоративного будівництва виконують великий обсяг земляних і трубоукладальних робіт, широко використовуючи сучасні планувальні землерийні й трубоукладальні машини. Для продуктивної роботи цих машин у цей час застосовують автоматизовані лазерні системи, що дозволяють звістки робочий орган по заданим напрямку й ухилу.