- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
По призначенню підземні споруди підрозділяють на тунелі на шляхах повідомлення (залізничні, метрополітени, пішохідні); гідротехнічні (у комплексах гідровузлів, водопостачання, меліорації), промислові, гірничопромислові (водотоки, колектори й ін.) і спеціальні тунелі.
Будують тунелі залежно від глибини закладення відкритим способом або закритим без порушення споруд на земній поверхні. Відкритим способом споруджують звичайно тунелі дрібного закладення. У незабудованій місцевості їх будують у котлованах з укосами, а на забудованої - у котлованах з пальовим або шпунтовим огородженням. В останньому випадку палі або шпунти забивають по контурі котловану. У міру його відкриття між палями встановлюють дерев'яні або металеві розпірки. На проектній глибині котловану укладають підготовку з бетону, шари гідроізоляції й зводять захисні стінки також із шаром гідроізоляції. Потім бетонують лоток і стіни. Після зведення стін до проектної позначки на них кладуть перекриття, а потім на нього насипають ґрунт до проектної позначки вертикального планування території. Перегінні тунелі метрополітену будують, як правило, цілими блоками, виготовленими в заводських умовах.
Тунелі глибокого закладення споруджують або через портали, якими називають захисні стінки, що оформляють вхід у тунель, або через вертикальні стовбури шахт і спеціальні камери. Через портали будують найчастіше гірські тунелі, а також тунелі, що входять у депо.
У гірських умовах полотно залізниці доводять до гірського масиву, потім роблять виїмку ґрунту й зводять захисну стінку, призначену для запобігання входу в тунель від обвалів, сніжних лавин і зливових вод. Іноді перед порталом будують рампу - довгу, що поступово збільшується виїмку, стінки якої зміцнюють бетоном або каменем.
Тунелі метрополітену глибокого закладення споруджують звичайно за допомогою вертикальних стовбурів шахт, які з метою зручності при подальшій експлуатації розташовують на відстані 20 - 50м від траси тунелю. Після проходки до проектної глибини й закріплення стовбура 1 (рис. 27.1) під землею споруджують пристовбурні вироблення 2 і штольні 3 для виходу від стовбура на трасу тунелю 4. Після виходу підхідних штолень на трасу при спорудженні тунелю щитовим методом будують камери для зборки щита. По зовнішньому контурі поперечного перерізу тунелю після виїмки ґрунту споруджують постійне кріплення, називане обробленням. Вона буває металева або залізобетонна й складається з окремих кілець шириною 0,75 - 1,0м, кожне з яких збирається з окремих блоків або тюбінгів. Таке оброблення застосовують переважно в м'яких ґрунтах для гідротехнічних тунелів і тунелів метрополітену.
Тунелі метрополітену глибокого закладення споруджують переважно щитовим способом. Прохідницький щит (рис. 27.2) являє собою тверду пересувну сталеву конструкцію циліндричної форми й складається із трьох основних частин: ножа, що служить несучою конструкцією, опорного кільця, оболонки. Опорне кільце укріплене вертикальними й горизонтальними перегородками з висувними платформами. Щит обладнаний 24 гідравлічними домкратами, призначеними для його пересування по трасі. Щит монтують у щитовій камері. В оболонці збирають тюбінгові кільця, необхідні для кріплення тунелю й упору щитових домкратів при висуванні щита з камери. Ґрунт вибирають на повний поперечний переріз із глибиною заходки близько 1м, включають гідравлічні домкрати, які впираються в зібране в оболонці кільце й пересувають щит уперед. Після його пересування й вимикання домкратів їхні упори втягуються в опорне кільце,
Рис. 27.1. Схема спорудженні тунелю через стовбур: а - розріз, 6 - план
Рис 27.2. Схема прохідницького щита.
1 – ніж, 2 – видвижна платформа, 3, 5 – вертикальна і горизонтальна перегородки, 4 – домкрат, 6 – опорне кільце, 7 – оболонка.
Рис. 27.3. Габарити тунелю
а в просторі, що звільнився, збирають за допомогою блокоукладчика чергове тюбінгове кільце.
При спорудженні тунелів щитовим методом у м'яких ґрунтах розробку породи перед щитом не роблять, а вдавлюють щит у ґрунт вибою домкратами. У цей час на будівництві метрополітенів застосовують механізовані щити, що забезпечують розробку породи у вибої, її збирання й навантаження у вагон механізованим способом.
В особливо складних гідрогеологічних умовах (пливуни, водонасичення нестійкі породи) застосовують проходку під стисненим повітрям (кесонні роботи). У цьому випадку в тунелі влаштовують шлюзову камеру для пропуску вантажів, проходу людей, а також для передачі координат і дирекційних кутів із зони нормального тиску в робочу зону високого тиску, де роботи ведуть безупинно.
При спорудженні тунелів на шляхах повідомленні встановлено три види габаритів: рухливого складу, наближення будови й наближення встаткування. Габарит рухомого складу 1 (рис. 27.3) визначається контуром, усередині якого міститься рухомий склад з усіма виступаючими частинами з урахуванням його розгойдування й нахилу при поломці ресори. Габарит наближення встаткування 2 визначається контуром, що з'єднує найбільш виступаючі точки різного встаткування (кабелів, світлофорів, релейних шаф, освітлювальних ліхтарів й ін.), установлюваного в тунелях. Габарит наближення будови 3 визначається контуром, що з'єднує виступаючі усередину точки оброблення тунелю. Простір 4 між габаритом рухомого складу й габаритом наближення встаткування називають габаритним запасом. Його встановлюють проектувальники. Як правило, він дорівнює 100мм. Габаритний запас служить вихідною величиною при розрахунку необхідної точності геодезичних робіт.
Форма поперечних перерізів залежить від розміру споруджуваного тунелю, його призначення, способу споруди, інтенсивності й напрямку тиску ґрунту. Тунелі метрополітену глибокого закладення звичайно будують одноколійними із круглим перетином. При дрібнім закладенні вони мають прямокутний перетин і будуються як одноколійними, так і двоколійними.