- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
9.1. Лазерні геодезичні прилади
У лазерних геодезичних приладах як випромінювач світлового потоку використовують оптичні квантові генератори (лазери).
Лазери бувають твердотілі, газові, рідинні й напівпровідникові. У геодезичних приладах використовують газові й напівпровідникові лазери. Напівпровідникові лазери застосовують в основному в приладах для виміру відстаней - світловіддалемірах. Газові ж лазери застосовують у приладах, що задають положення вертикальної або опорної лінії: лазерних нівелірах, покажчиках напрямків, лазерних центрирах й інших приладах різного призначення. У практиці геодезичного забезпечення будівництва використовують газові гелій-неонові лазери безперервного випромінювання, що працюють у видимій частині світлового діапазону й випромінюючі вузьконаправлений пурпурно-червоний пучок світла.
Лазерні геодезичні прилади конструюють таким чином, щоб лазер був установлений паралельно візирної осі приладу, на якому він змонтований, або лазерний пучок направлявся через зорову трубу приладу. Як правило, при вимірах використовують візуальну або фотоелектричну індикацію лазерного пучка. При візуальній індикації для відліків по промені застосовують екран у вигляді сітки квадратів або концентричних окружностей, а також нівелірну рейку. При більш точній фотоелектричній індикації використовують спеціальні фотоприйомні пристрої з фотоелементами.
Розглянемо деякі типи відомих лазерних приладів, які застосовуються у будівництві.
Лазерні нівеліри призначені для виміру перевищень і передачі висотних позначок. Нівелір випромінює видимий пучок світла, щодо якого роблять виміри перевищень. В одних приладах пучок лазерного випромінювання направляють по оптичній осі зорової труби, в інші - зорова труба з'єднана паралельно з випромінювачем ОКГ.
У нівелірах з рівнем вісь пучка приводять у горизонтальне положення циліндричним рівнем, у нівелірах-автоматах - компенсатором. За умовами геометричного нівелювання осі лазерного пучка й
Рис. 9.1. Лазерний нівелір:
а) загальний вигляд, б) відлік по рейці, в) положення для розгорнення вертикальної площини.
Рис. 9.2. Лазерний теодоліт (а) і візирна марка (б): 1,2 - горизонтальне а вертикальне кола, 3 - опора, 4 - закріпний гвинт, 5 - марка, 6 - стрижень, 7 - стійка
циліндричного рівня повинні бути паралельні.
В теперішній час лазерні нівеліри випускають в основному з автоматично горизонтуючим пучком випромінювання, лазерним пучком, який крутиться, й іншими особливостями.
Прикладом може служити лазерний нівелір LКА2L фірми «Вільд» (рис. 9.1, а), що задає обертову світлову горизонтальну площину. Положення цієї площини фіксується на спеціальній рейці або на стінах будинків (рис. 9.1, б). Нівелір може бути встановлений так, щоб описувалася вертикальна світлова площина (рис. 9.1, в). Він обладнаний обчислювальним пристроєм, що виконує автоматичне обчислення висот. Крім того, за допомогою цього нівеліра по рейці можна визначати відстані до 100 м.
У лазерних теодолітах (рис. 9.2, а), призначених для завдання створів і виміру кутів, замість візирної осі в просторі створюється вузьконаправлений пучок світла. Наявність горизонтального 1 і вертикального 2 кіл дозволяє надавати пучку випромінювання потрібне орієнтування. Як правило, візирна марка (рис. 9.2, б) при застосуванні лазерних теодолітів в умовах будівельного майданчика сполучена із шаблоном для розмітки орієнтовних рисок. Марка 5 зі стрижнем 6 кріпиться на опорі 3, а її висота регулюється стійкою 7 і фіксується закріпним гвинтом 4. Орієнтирні ризики проводять по щічках опори 3.
Багатоцільові прилади, призначені для контрольно-вимірювальних операцій при установці конструкцій, опалубки, виїмці ґрунту, пристрої земляного полотна, укладанню бетону, сполучають у собі візирну оптичну трубу й установлений на неї квантовий генератор. Розглянемо деякі із цих приладів.
Прилад ПГЛ-1 складається з фотоприйомного пристрою (рис. 9.3, а) і передавальної частини (рис. 9.3, б). Фотоприйомний пристрій складається з фотоприймача імпульсних сигналів і вимірювальної рейки 6. Результати вимірів реєструються на стрілочному приладі. Фотоприймач переміщають уздовж рейки до появи показань на стрілочному приладі. Передавальна частина містить у собі лазерний передавач, що формує випромінювання у вигляді чи світлових ліній і площини, блок живлення 4 і штатив 3 для установки передавача.
Конструкція штатива дозволяє в широких межах змінювати висоту ПГЛ-1 над місцевістю. Кут сканування (повороту) лазерного приладу становить 180°. Погрішність виміру від лазерного пучка або площини до контрольованої поверхні + 3 мм при дальності дії 150 м.
Прилад завдання вертикалі ПВЗЛ-1 має передавальну й приймальну частини. Передавальна частина містить у собі лазерний передавач у вигляді циліндра діаметром 120 мм і довжиною 382мм (маса 3,1кг), горизонтуючий пристрій й автономний блок живлення розміром 200 х х 1060x138 (маса 2,6 кг) на гальванічних елементах. Світловий пучок попадає в насадку й, проходячи через пентапризму (п’ятикутну скляну призму), змінює напрямок з горизонтального на вертикальне.
Насадка з пентапризмою знімна, що дозволяє використати промінь приладу в горизонтальній площині. Прийомна частина складається з реєстратора й фотомішені, що переміщається по взаємно перпендикулярних вимірювальних лінійках.
Лазерний передавач установлюють на вихідному обрії по рівнях, що формує в просторі вертикальну світлову лінію. Фотомішень із реєстратором розміщають на монтажному горизонті і по лінійках
переміщують до сполучення із центром проекції лазерного пучка. При сполученні показання індикаторів реєстратора будуть нульовими. Можливі відхилення від задає вертикали, що, зчитують по лінійках фотомішені. Дальність дії приладу з фотоелектричною реєстрацією - 20 м, погрішність виміру відхилення об'єкта від задає вертикали, що, - 1 мм, а завдання вертикалі - 2 мм. Деякі типи лазерних приладів улаштовані
так, що випускає промінь, який направляється вертикально нагору, і тоді за допомогою насадки з пентапризмо. при необхідності змінюють його напрямок на горизонтальний.
Особливу групу приладів становлять лазерні указки.
Рис. 9.3. Лазерний геодезичний прилад ПГЛ-1:
а - фотоприймfkmний пристрій, б - передавальна частина; 1, 5 - корпус, 2 - візирний промінь, 3 - штатив, 4 - електроживлення, 6 - рейка, 7 - вольтметр
Рис. 9.4. Планувальні роботи: 1 - репер, 2 - нівелірна рейхи, 3 - лазерний нівелір, 4 - фотоприймач, блок в індикатор вирішального пристрою на ножі бульдозера, 5 - штанга, по якій переміщається фотоприймач, Яф, Ящ,, Ящ, - позначки репера, площини лазерного приладу й проектна, Н - робоче перевищення
Рис. 9.5. Вивірка по 4 вертикалі (а) і розбивка осей (б):
1 - лазерний теодоліт, 2 - промінь, 3 - паля, 4 – риска розмітки осі палі, 5 - палебійний агрегат, 6 - візирна марка, 7 - контур будинку, 8 - вісь
До них відносяться лазерні указки укладання труб, візування, вертикалі й ін.
Так, лазерна указка укладання труб складається з корпуса, на одному кінці якого прикріплена горизонтуюча основа. У ній улаштована оправа з лазером, рівень і шкала ухилів, що дозволяє направляти промінь під заданим кутом до горизонту. Погрішність завдання ухилу - не більше +10мм на 100м довжини.
Лазерні указки прості в обігу, дешеві у виготовленні, мають автономне живлення (12 У) від батарейок для кишенькових ліхтарів, можуть включатися й вимикатися за допомогою дистанційного керування.
Застосування лазерних указок підвищує продуктивність праці користувачів на 50%, машин і механізмів - на 10%.
Деякі приклади застосування лазерних геодезичних приладів показані на рис. 9.4 й 9.5.